АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ПОРУШЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ В ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Автор(и)

  • Yu. B. Drozdovska Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11916

Ключові слова:

безпліддя, лейоміома матки, стероїдні гормони, уроджений неспецифічний імунітет, специфічний імунітет, допоміжні репродуктивні технології

Анотація

Мета: вивчити фактори порушення репродуктивної функції у безплідних жінок із лейоміомою матки шляхом аналізу гормонального та імунологічного гомеостазу та в подальшому оптимізації лікувально-профілактичного комплексу.

Матеріали і методи. Рандомізоване проспективне клінічне дослідження проведено серед 175 (29,0 %) жінок репродуктивного віку, в яких діагностовано лейоміому матки, які були поділені на такі групи: основна група – 137 жінок із лейоміомою матки зі запропонованим лікуванням; група порівняння – 38 жінок з лейоміомою матки та загальноприйнятим лікуванням та 32 соматично здорових жінок з нормальною менструальною та репродуктивною функціями (контрольна група).

Результати. У результаті проведеного аналізу репродуктивної гормональної панелі в обстежених жінок основної групи на 2–3 дні менструального циклу виявлено зменшення концентрації естрадіолу при незміненому рівні прогестерону (р>0,05) та достовірне зниження прогестерону в жінок основної групи й групи порівняння на 21-й день циклу. У жінок основної групи та групи порівняння спостерігали статистично вагоме зменшення рівня естрадіолу в крові ((60,27±0,004) та (66,69±0,003) нмоль/л). Отримано зниження співвідношення лютеїнізуючого гормону до фолікулостимулювального у межах 1,18–1,2 при необхідному фізіологічному балансі (1,5–2,0), що свідчить про відхилення в гормонопродукувальній функції яєчників.

Висновки. Виявлені зміни специфічного та неспецифічного імунітету в жінок із безпліддям на фоні лейоміоми матки в програмах допоміжних репродуктивних технологій мають субкомпенсований характер за рахунок зниження потенційної здатності бактерицидної активності фагоцитарних клітин, зниження коефіцієнта активності фаго­ци­тар­них клітин на 52,4 %, збільшення імунологічного коефіцієнта та відносної кількості О-лімфоцитів; зменшення на 48,2 % відносної кількості Т-лімфоцитів, лейко-Т-клітинного індексу та імунорегуляторного індексу на фоні збільшення на 50,3 % відносної кількості СD8+ цитолітичних лімфоцитів.

Біографія автора

Yu. B. Drozdovska, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

аспірант кафедри акушерства та гінекології № 1 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Onyshchuk, O.D. (2015). Optymizatsiia pidhotovky zhinok z bezpliddiam do zaplidnennia in vitro pislia nevdalykh poperednikh sprob [Optimization of training of women with infertility to in vitro fertilization after unsuccessful previous attempts]. Zdorovye zhenshchyny – Women᾽s Health, 10 (106), 112-117 [in Ukrainian].

Avramenko, N.V., Barkovskyi. D.Ye., Kabachenko, O.V., & Letsyn, D.V. (2017). Suchasni pohliady reproduktoloha na etiopatohenez i likuvannia leiomiomy matky [Modern views of the reproductive specialist on the etiopathogenesis and treatment of uterine leiomyoma]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal – Zaporozhye Medical Journal, 19, 3 (102), 381-386 [in Ukrainian].

Moon, J.-W., Kim, C.-H., Kim, J.-B., Chae, H.-D., & Kang, B.-M. (2015). Alterations in uterine hemodynamics caused by uterine broids and their impact on in vitro fertilization outcomes. Clin. Exp. Reprod. Med., 42 (4), 163-168. DOI: 10.5653/cerm.2015.42.4.163.

Deligdish, L., & Loewenthal, M. (2014). Endometrial changes associated with myomata of uterus. J. CHn Pathol., 23, 676-680. DOI: 10.1136/jcp.23.8.676.

Samejima, T., Koga, K., Nakae, H., Wada-Hiraike, O., Fujimoto, A., Fujii, T., & Osuga, Y. (2015). Identifying patients who can improve fertility with myomectomy. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 185, 28-32. DOI: 10.1016/j.ejogrb.2014.11.033.

Doroha, O., Iarotska, I., Vitiuk, A., & Strelko, H. (2019). Optimization of metods diagnostics and treatment of submucosal leiomyomas in woman of reproductive age. Georgian medical news, 12 (297), 35-41.

Fischer K., McDannold, N.J., & Tempany, C.M. (2015). Potential of minimally invasive procedures in the treatment of uterine broids: a focus on magnetic resonance- guidet focused ultrasound therapy. Int. J. Womens Health., 7, 901-912. DOI: 10.2147/IJWH.S55564.

Zepiridis, L.I., Grimbizis, G.F., & Tarlatzis, B.C. (2016). Infertility and uterine fibroids. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 34, 66-73. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2015.12.001.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-19

Як цитувати

Drozdovska, Y. B. (2021). АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ПОРУШЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ В ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (4), 91–96. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11916

Номер

Розділ

Наука - практиці охорони здоров'я