ВИЗНАЧЕННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ОЖИРІННЯ СЕРЕД ДІТЕЙ НА ОСНОВІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОШИРЕНОСТІ ТА ФАКТОРІВ РИЗИКУ

Автор(и)

  • V. A. Ohniev Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
  • K. G. Pomohaibo Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11622

Ключові слова:

надмірна маса тіла, ожиріння, діти, поширеність, фактори ризику, медична допомога

Анотація

Мета: вивчити поширеність та основні фактори ризику формування надмірної маси тіла і ожиріння у дітей та підлітків 6–17 років, розробити відповідні заходи щодо профілактики.

Матеріали і методи. Використано бібліографічні, статистичні та соціологічні методи.

Результати. Встановлено недостатній рівень реєстрації ожиріння серед дітей. У ході дослідження виявлено, що справжній рівень поширеності ожиріння та надмірної маси тіла у дітей та підлітків у м. Харкові суттєво відрізняється від офіційної статистики в Харківській області ((151,0±5,2) ‰). 22 фактори ризику мали достовірний вплив на розвиток надмірної маси тіла у дітей та підлітків. Основними факторами ризику формування надмірної маси тіла були біологічні та соціально-гігієнічні. На основі результатів дослідження доведено, що ключові заходи щодо зменшення поширеності ожиріння та його наслідків повинні бути спрямовані на модифікацію факторів ризику, а саме зміну стереотипів та середовища проживання, що сприяють розвитку патології, на покращення якості медичної допомоги, в основному на первинному рівні. Таким чином, пріоритетні заходи щодо поліпшення якості медичного обслуговування дітей та підлітків з ожирінням повинні включати: обов’язковий моніторинг індексу маси тіла серед дітей віком від 3 років та оцінку гармонійності фізичного розвитку; запровадження інформаційної системи обліку, моніторингу ожиріння та надмірної маси тіла та основних факторів ризику (електронна медична карта пацієнта); запровадження реєстрів пацієнтів на територіальному та регіональному рівнях; переважне спостереження сімейним лікарем, залучення всіх експертів; підвищення обізнаності громадськості на груповому та індивідуальному рівнях; своєчасне виявлення факторів ризику, формування груп ризику, організація динамічного моніторингу, створення диференційованих програм з профілактики та вивчення обізнаності населення про основні ризики надмірної маси тіла; підвищення кваліфікації лікарів та проведення навчаль­них семінарів із питань нутриціології.

Висновки. Для вирішення проблеми ожиріння у дітей обов’язково повинні бути залучені такі структури, як органи місцевого самоврядування, освітні установи, заклади охорони здоров’я та громадські організації. Особливу увагу приділяють заходам щодо оптимізації медичної допомоги на первинному рівні для таких дітей.

Біографії авторів

V. A. Ohniev, Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Харківського національного медичного університету

K. G. Pomohaibo, Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

кандидат медичних наук, доцент кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Харківського національного медичного університету

Посилання

Dyachuk, D.D., & Zabolotna, I.E. (2017). Obhruntuvannia orhanizatsii medyko-sotsiolohichnoho monitorynhu ozhyrinnia u ditei v bahatoprofilnomu zakladi okhorony zdorovia [Substantiation of organization of medical and sociological monitoring of obesity in children in a multidisciplinary health care institution]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Care Organization of Ukraine, 4, 41-47 [in Ukrainian].

Dyachuk, D.D., Matyukha, L.F., & Zabolotna, I.E. (2017). Obiznanist simeinykh likariv z pytan nadmirnoi masy tila ta ozhyrinnia u ditei (za danymy anketuvannia likariv zahalnoi praktyky-simeinykh likariv) [Awareness of family doctors on overweight and obesity in children (according to the questionnaire of general practitioners-family doctors)]. Simeina medytsyna – Family Medicine, 3, 69-72 [in Ukrainian].

Zelinska, N.B., & Rudenko, N.H. (2015). Stan nadannia medychnoi dopomohy ditiam z endokrynnoiu patolohiieiu v Ukraini u 2014 rotsi [The state of medical care for children with endocrine pathology in Ukraine in 2014]. Ukrainskyi zhurnal dytiachoi endokrynolohii – Ukrainian Journal of Pediatric Endocrinology, 2, 5-13 [in Ukrainian].

Lezhenko, G.O., & Gladun, K.V. (2017). Osoblyvosti perebihu ozhyrinnia u ditei pidlitkovoho viku [Peculiarities of obesity in adolescents]. Dytiachyy likar – Pediatrician, 1, 5-12 [in Ukrainian].

Machado, A.P., Lima, B.M., & Laureano, M.G. (2016). Educational strategies for the prevention of diabetes, hypertension, and obesity. Rev. Assoc. Med. Bras., 62 (8), 800-808. DOI: 10.1590/1806-9282.62.08.800.

(2016). Report of the commission on ending childhood obesity. WHO Library Cataloguing-in-Publication Data. Retrieved from: http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/204176/1/9789241510066_eng.pdf.

(2016). World Health Organization. Using price policies to promote healthier diets. Retrieved from: http://www.euro.who.int/en/publications/abstracts/using-price-policies-to-promote-healthier-diets.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-23

Як цитувати

Ohniev, V. A., & Pomohaibo, K. G. (2020). ВИЗНАЧЕННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ОЖИРІННЯ СЕРЕД ДІТЕЙ НА ОСНОВІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОШИРЕНОСТІ ТА ФАКТОРІВ РИЗИКУ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (3), 51–55. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11622

Номер

Розділ

Здоров'я населення: тенденції та прогнози