НЕОБХІДНІСТЬ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ

Автор(и)

  • L. P. Zaporozhyan Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • N. O. Terenda Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • O. N. Litvinova Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • N. Y. Panchishin Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • M. S. Fesh Українська академія друкарства, м. Львів, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.2.11413

Ключові слова:

телемедицина, телекомунікації, інформаційні технології, пандемія, медична консультація

Анотація

Мета: проаналізувати ступінь  і необхідність розвитку телемедицини за сучасних умов.

Матеріали і методи. Використовуючи метод системного аналізу, проведено вивчення стану та необхідності використання телемедицини в провідних країнах світу та Україні.

Результати. Проаналізовано ступінь і необхідність розвитку телемедицини за сучасних умов. Розглянуто основні види телемедичних послуг, основні напрямки роботи телемедичних центрів. Оцінено впровадження телемедицини в областях України та в зарубіжних країнах.

Оптимальним є створення регіональних центрів, навколо яких формується телемедична інфраструктура регіону і система поширюється до лікарських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів. Телемедичні центри можуть створюватися на базі медичних закладів, навчальних чи наукових центрів, або як самостійні комерційні чи некомерційні організації.

У військовій медицині телемедичні технології здатні спростити роботу лікарів, виконати ефективний менеджмент на етапах евакуації, систематизувати та стандартизувати якість надання медичної допомоги.

Використання телемедицини дає позитивні результати як для пацієнтів, так і для медичних працівників. Для пацієнтів з’являється можливість проведення дистанційних консультацій, консиліумів (телеконференцій) вузькими спеціалістами в територіально віддалених медичних установах, зменшення термінів обстеження, прискорення передачі інформації про результати обстежень між різними спеціалізованими клініками без необхідності транс­портування хворого (особливо в невідкладних станах).

Телемедичні технології можна застосовувати майже в будь-якій медичній сфері: в педіатрії, психотерапії, дерматології, неврології або реаніматології.

За умов боротьби з COVID-19 все більше медзакладів України долучаються до формату дистанційних відеоконсультацій, що дозволяє зберегти здоров’я лікарів і пацієнтів, а також взаємодіяти лікарям із колегами в особливо складних випадках.

Висновки. Використання телемедицини в сучасних реаліях набуло значного поширення у багатьох країнах світу незалежно від їх економічного розвитку. Запровадження телемедицини в Україні потребує нормативно-правової підтримки, навчання персоналу, інфор­ма­ційного забезпечення, а її матеріальне забезпечення лягає на державні органи влади та об’єднані територіальні громади.

Біографії авторів

L. P. Zaporozhyan, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидат географічних наук, доцент кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

N. O. Terenda, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

доктор медичних наук, доцент кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

O. N. Litvinova, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидат медичних наук, доцент кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

N. Y. Panchishin, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

кандидат медичних наук, доцент кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

M. S. Fesh, Українська академія друкарства, м. Львів, Україна

кандидат економічних наук, доцент кафедри підприємництва та маркетингу Української академії друкарства

Посилання

Bezzub, I. Telemedytsyna v Ukraini: realii ta perspektyvy [Telemedicine in Ukraine: realities and prospects]. Retrieved from: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2466:telemeditsina-v-ukrajini&catid=8&Itemid=350 [in Ukrainian].

Likar u smartfoni [Doctor in smartphone]. Retrieved from: https://minfin.com.ua/ua/insurance/articles/doktor-v-smartfone/ [in Ukrainian].

(2015). Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy “Pro zatverdzhennia normatyvnykh dokumentiv shchodo zastosuvannia telemedytsyny u sferi okhorony zdorovia” № 681 vid 19.10.2015 [Order of the Ministry of Health of Ukraine “On approval of regulations on the use of telemedicine in health care” No. 681 of October 19, 2015]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1400-15#Text [in Ukrainian].

(2020). Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy 23.03.2020 №698 “Tymchasovi zakhody u zakladakh okhorony zdorovia z metoiu zabezpechennia yikh hotovnosti dlia nadannia medychnoi dopomohy khvorym na hostru respiratornu khvorobu COVID-19, sprychynenu koronavirusom SARS-CoV-2” [Order of the Ministry of Health of Ukraine March 23, 2020 No. 698 “Temporary measures in health care facilities to ensure their readiness to provide medical care to patients with acute respiratory disease COVID-19 caused by coronavirus SARS-CoV-2”]. [in Ukrainian].

Ovcharuk, V. (2020). Vprovadzhennia telemedytsyny sohodni suttievo pidvyshchuie mozhlyvist nadannia meddopomohy v bud-yakomu seli chy selyshchi, adzhe chasto vidstan ye krytychnym faktorom [The introduction of telemedicine today significantly increases the possibility of providing medical care in any village or settlement, because often distance is a critical factor]. Retrieved from: https://www.gazeta-misto.te.ua/vprovadzhennya-telemedytsyny-sogodni-suttyevo-pidvyshhuye-mozhlyvist-nadannya-meddopomogy-v-bud-yakomu-seli-chy-selyshhi-adzhe-chasto-vidstan-ye-krytychnym-faktorom-viktor-ovcharuk/ [in Ukrainian].

(2012). Proekt zakonu Ukrainy “Pro telemedytsynu” vid 14.03.2012r. № 10196 [Draft Law of Ukraine “On Telemedicine” dated March 14, 2012 No. 10196]. search.ligazakon.ua. Retrieved from: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF7V800A.html [in Ukrainian].

Suchasne stanovyshche pytannia telemedytsyny v Yevropi, Azii ta Amerytsi [The current state of telemedicine in Europe, Asia and America]. Retrieved from: http://medlib.dp.gov.ua/jirbis2/images/BIBLIOTEKA_med_com/2015-4/4/assets/downloads/page0006.pdf [in Ukrainian].

Telemedytsyna v Ukraini [Telemedicine in Ukraine]. Retrieved from: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2466:telemeditsina-v-ukrajini&catid=8&Itemid=350 [in Ukrainian].

Terenda, N.O., Shulhai, A.H., Petrashyk, Yu.M., Lytvynova, O.N., Panchyshyn, N.Y., Slobodian, N.O, Lishtaba, L.V., Smirnova, V.L., & Zaporozhan, L.P. (2020). Impact of certain public health factors on the duration of inpatient treatment of MI patients. Wiadomości Lekarskie, LXXIII (5), 850-856. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202005103

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-25

Як цитувати

Zaporozhyan, L. P., Terenda, N. O., Litvinova, O. N., Panchishin, N. Y., & Fesh, M. S. (2020). НЕОБХІДНІСТЬ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (2), 65–71. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.2.11413

Номер

№ 2 (2020)

Розділ

Інформатизація охорони здоров'я

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).