ПРЕГРАВІДАРНА ПІДГОТОВКА ТА ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО ПРОТОКОЛУ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ У ПАЦІЄНТОК ЗІ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.2.11412Ключові слова:
безпліддя, антагоніст гонадотропін-рилізинг-гормону, синдром полікістозних яєчників, FT-500 Plus, вітамін D3, фолієва кислота, допоміжні репродуктивні технології, екстракорпоральне заплідненняАнотація
Мета: підвищити ефективність лікування безпліддя шляхом оптимізації прегравідарної терапії та вибору оптимального протоколу стимуляції і тригера овуляції в пацієнток зі синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) у протоколах допоміжних репродуктивних технологій.
Матеріали і методи. Проведено клінічне обстеження 157 безплідних жінок зі синдромом полікістозних яєчників, яким запропоновано різні методи прегравідарної підготовки перед контрольованою оваріальною стимуляцією (КОС) у програмах екстракорпорального запліднення.
Результати. У дослідженні переважали жінки віком 30–34 років із тривалістю безпліддя до 5 років, яке у 82,8 % пацієнток було первинним; серед супутніх патологій синдром полікістозних яєчників найчастіше поєднувався з чоловічим фактором безпліддя у 42 (33,1 %) жінок.
Тривалість контрольованої стимуляції овуляції у пацієнток була приблизно однакова у всіх трьох групах. Сумарна доза гонадотропінів у пацієнток дослідних груп виявилася невеликою, проте найнижчі дози призначено жінкам зі синдромом полікістозних яєчників, яким здійснено прегравідарну підготовку вітамінним комплексом «FT-500 Рlus» та вітаміном D3 у модифікованому протоколі КОС із подвійним тригером овуляції. Так середня додаткова доза фолікулостимулювального гормону (ФСГ) у пацієнток першої групи склала (675,25±85,2) МО, у другій – (750,45±90,8) МО, у третій – (760,70±105,5) МО.
Одним із ускладнень у протоколах контрольованої оваріальної стимуляції в пацієнток із СПКЯ є синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Використання протоколів з антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону (ант-ГнРг) та застосування рекомендованого нами в якості тригера овуляції агоніста ГнРг (Диферелін) 0,2 мг/мл, через 12 год 0,1 мг/мл дозволяє значно знизити ризик СГЯ. В обстежених пацієнток першої групи СГЯ легкого ступеня виявлено в 1 (1,6 %) пацієнтки, в другій – у 3 (6,3 %), а в третій контрольній групі – в 2 (4,3 %) пацієнток. Пацієнти не потребували госпіталізації, проходили лікування амбулаторно. На сьогодні заміна тригера овуляції на агоніст ГнРг є найефективнішим методом профілактики СГЯ.
Висновки. Використання прегравідарної підготовки в коротких модифікованих протоколах контрольованої оваріальної стимуляції зі застосуванням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону та тригера агоніста (Диферелін) за схемою 0,2 мг/мл, через 12 год 0,1 мг/мл дозволяє значно знизити ризик СГЯ та є безпечнішим, комфортнішим для пацієнтів за рахунок коротшої тривалості та нижчої вартості стимуляції овуляції.
Посилання
Guriyev, T.D. (2010). Sindrom polikistoznykh yaichnikov [Polycystic ovary syndrome]. Akusherstvo, ginekologiya i reproduktsiya – Obstetrics, Gynecology and Reproduction, 4 (2), 10-15 [in Russian].
Kapustin, E.V., & Herevych, H.Y. (2016). Mistse ta rol dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii (DRT) u likuvanni nepliddia ta zberezhenni fertylnosti [The place and role of assisted reproductive technologies (ART) in the treatment of infertility and fertility]. Akusherstvo. Hinekolohiia. Henetyka – Obstetrics. Gynecology. Genetics, 2 (2), 30-33 [in Ukrainian].
Manusharova, R.A. (2014). Besplodnyy brak. Effektivnaya farmakoterapiya [Barren marriage. Effective pharmacotherapy]. Endokrinologiya – Endocrinology, 1 (9), 34-39 [in Russian].
Tyurina, N.A., & Sayfetdinova, Yu. F. (2014). Prichiny zhenskogo besplodiya [Causes of female infertility]. Ogarov-online – Ogarev-online, 2, 1-5 [in Russian].
Yuzko, O.M., & Yuzko, T.A. (2009). Podolannia bezpliddia za dopomohoiu reproduktyvnykh tekhnolohii [Overcoming infertility with the help of reproductive technologies]. Medychni aspekty zdorovia zhinky – Medical Aspects of Women’s Health, 3 (20), 20 [in Ukrainian].
Capelli, V., Musacchio, M.C., & Bulfoni, A. (2017). Natural molecules for the therapy of hyperandrogenism and metabolic disorders in PCOS. European Review for Medical and Pharmacological Sciences, 21 (2), 15-29.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
