МУЛЬТИСЕКТОРАЛЬНИЙ ПІДХІД У НАДАННІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я

Автор(и)

  • N. O. Terenda Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • A. G. Shulgai Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • N. O. Slobodian Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • L. M. Romanyuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10589

Ключові слова:

мультисекторальний підхід, міждисциплінарні комунікації, система надання медичної допомоги, інфаркт міокарда, соціальне середовище

Анотація

Мета: обґрунтувати мультисекторальний підхід у наданні медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда (ІМ).

Матеріали і методи. Використано методи системного підходу та системного аналізу для комплексного дослідження проблем надання медичної допомоги хворим на ІМ та концептуального моделювання для обґрунтування мультисекторального підходу в наданні медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда.

Результати. Важливим доменом оптимізованої системи надання медичної допомоги хворим на ІМ є мультидисциплінарна робоча система з чітко визначеними структурними та організаційними технологіями, інтеграційними зв’язками, яка буде ефективно працювати та виконувати свої завдання тільки при застосуванні мультисекторального підходу.

Якісний та ефективний процес надання медичної допомоги пацієнтам з ІМ буде відбуватись тільки при наявності якісного та ефективного фундаменту, що включає процеси та рішення на рівні державних органів влади, територіальних громад, соціальних служб, громадських організацій та засобів масової інформації. Значну роль у боротьбі з факторами ризику (ФР) розвитку ІМ, ранній госпіталізації пацієнтів з ІМ, призначенні оптимального лікування відіграє соціальне середовище, в якому перебуває пацієнт.

Висновки. Міжсекторальна співпраця і міждисциплінарна структурна та функціональна координація дій у наданні медичної допомоги хворим на ІМ забезпечить рівноправний доступ пацієнтів до спеціальних медичних послуг, удосконалення та розширення комунікаційних зв’язків різної спрямованості, що дозволить покращити якість життя пацієнтам з ІМ.

Біографії авторів

N. O. Terenda, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

Теренда Наталія Олександрівна – доктор медичних наук, доцент кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

A. G. Shulgai, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

Шульгай Аркадій Гаврилович – доктор медичних наук, професор кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

N. O. Slobodian, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

Слободян Наталія Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

L. M. Romanyuk, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

Романюк Любов Миколаївна – кандидат медичних наук, доцент кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Rynhach, N.O., Dziuba, O.M., Sytenko, O.R., & Keretsman, A.O. (2015). Vzaiemodiia "derzhava-hromada" zarady zdorovia: zarubizhnyi dosvid borotby z neinfektsiinymy zakhvoriuvanniamy [State-community interaction for health: foreign experience in the fight against noncommunicable diseases]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Organization of Health Care of Ukraine, 1, 35-41 [in Ukrainian].

Terenda, N.O. (2017). Optymizatsiia zminy povedinky patsiientiv yak odyn iz elementiv modeli profilaktyky ta nadannia intensyvnoi medychnoyi dopomohy khvorym infarktom miokarda [Optimization of patient behavior change as one of the elements of the model of prevention and provision of intensive medical care for patients with myocardial infarction]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 3, 56-59 [in Ukrainian].

Terenda, N.O., Panchyshyn, N.Ya., Lytvynova, O.N., & Petrashyk, Yu.M. (2017). Faktory ryzyku u rozvytku infarktu miokarda ta shliakhy yikh korektsii [Risk factors in the development of myocardial infarction and ways of their correction]. Ukraina. Zdorovia natsii – Ukraine. Nation’s Health, 3 (44), 266-269 [in Ukrainian].

Baggs, J.G., Schmitt, M.H., Mushlin, A.I., Mitchell, P. H., Eldredge, D. H., Oakes, D. et al. (1999). Association between nurse-physician collaboration and patient outcomes in three intensive care units. Crit. Care Med., 27, 1991-1998. DOI: https://doi.org/10.1097/00003246-199909000-00045

Mondesir, F.L., Carson, A.P., Durant, R.W., Lewis, M.W., Safford, M. M., & Levitan, E.B. (2018). Association of functional and structural social support with medication adherence among individuals treated for coronary heart disease risk factors: Findings from the REasons for Geographic and Racial Differences in Stroke (REGARDS) study. Sport and Exercise Science. Retrieved from: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0198578 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0198578

Harald, K., Koskinen, S., Jousilahti, P., Torppa, J., Vartiainen, E., & Salomaa, V. (2008). Changes in traditional risk factors no longer explain time trends in cardiovascular mortality and its socioeconomic. J. Epidemiol. Community Hlth., 62 (3), 251-257. DOI: https://doi.org/10.1136/jech.2007.060707

Cresswell, K.M. Bates, D.W., & Sheikh, A. (2013). Ten key considerations for the successful implementation and adoption of large-scale health information technology. J. Am. Med. Inform. Assoc., 20 (1), 9-13. DOI: https://doi.org/10.1136/amiajnl-2013-001684

Perk, J., De Backer, G., Gohlke, H., & Graham I. (2012). European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012). The Fifth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of nine societies and by invited experts). Eur. Heart J., 33 (13), 1635-1701.

Terenda, N., Petrashyk, Y., Slobodian, N., Lishtaba, L., & Yuriyiv, K. (2018). Morbidity and prevalence of cardiovascular diseases in Ukraine: trends and forecasts untill 2025. Georgian Medical News, 9 (282), 79-82.

Gersh, B.J., Sliwa, K., Mayosi, B.M., & Yusuf, S. (2010). Novel therapeutic concepts: the epidemic of cardiovascular disease in the developing world: global implications. Eur. Heart J., 31 (6), 642-648. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq030

Arnold, S.V., Smolderen, K.G., Buchanan, D.M., Li, Y., & Spertus, J.A. (2012). Perceived stress in myocardial infarction: long-term mortality and health status outcomes. J. Am. Coll. Cardiol., 60 (18), 1756-1763. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2012.06.044

Rafferty, A.M., Ball, J., & Aiken, L.H. (2001). Are teamwork and professional autonomy compatible, and to they result in improved hospital care? Qual. Health Care, 10, 32-37.

Hardeep Singh, Aanand Dinkar Naik, Raghuram Rao, Laura Ann Petersen (2008). Reducing diagnostic errors through effective communication: Harnessing the power of information technology. J. Gen. Intern. Med., 23 (4), 489-494. DOI: https://doi.org/10.1007/s11606-007-0393-z

Kivimäki, M., Sutinen, R., Elovainio, M., Vahtera, J., Räsänen, K., Töyry, S., et al. (2001). Sickness absence in hospital physicians: 2 year follow up study on determinants. Occup. Environ. Med., 58, 361-366. DOI: https://doi.org/10.1136/oem.58.6.361

Latoya, B., Greta, K., Masil, G., & Balamurugan, A. (2018). The role of depression in chronic disease management: An analysis of the U.S. behavioral risk factor surveillance system. Public Heath Open Access., 2 (2), 53-68.

Thomas, E.J., Sexton, J.B., & Helmreich, R.L. (2003). Discrepant attitudes about teamwork among critical care nurses and physicians. Crit. Care Med., 31, 956-959. DOI: https://doi.org/10.1097/01.CCM.0000056183.89175.76

Thombs, B.D., Ziegelstein, R.C., Stewart, D.E., Abbey, S.E., Parakh, K., & Grace, S.L. (2008). Usefulness of persistent symptoms of depression to predict physical health status 12 months after an acute coronary syndrome. Am. J. Cardiol., 101, (1), 15-19. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2007.07.043

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-11-15

Як цитувати

Terenda, N. O., Shulgai, A. G., Slobodian, N. O., & Romanyuk, L. M. . (2019). МУЛЬТИСЕКТОРАЛЬНИЙ ПІДХІД У НАДАННІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, (3), 30–37. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10589

Номер

Розділ

Організація медичної допомоги