Risk assessment of emotional burnout development among paediatric ward nurses during the COVID-19 pandemic

Наталія Друцул-Мельник; Лорина Іванова

doi:10.61751/bmbr/3.2024.17

Автор(и)

Наталія Друцул-Мельник Буковинський державний медичний університет https://orcid.org/0009-0007-8297-6443
Лорина Іванова Буковинський державний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-6946-698X

DOI:

https://doi.org/10.61751/bmbr/3.2024.17

Ключові слова:

коронавірусна інфекція, медичний персонал, професійне вигорання, стреc

Анотація

Проблема емоційного вигорання медичного персоналу є надзвичайно актуальною, особливо в період пандемії COVID-19, що визначило пріорітетність проведеного дослідження. Метою дослідження було проаналізувати результати анонімного анкетування медичних сестер педіатричних відділень щодо емоційного вигорання умовах пандемії COVID-19 з метою оптимізації їх роботи. Оцінка рівня емоційного вигорання проводилась шляхом аналізу результатів анонімного анкетування (анкета В. В. Бойко) 135 медичних сестер, які працюють в педіатричних відділеннях різного профілю лікувальних закладів м. Чернівці. Респонденти були розподілені на 2 групи спостереження. І групу сформували 83 медичні сестри, що працюють в дитячих відділеннях неінфекційного профілю, а 52 медичних сестри дитячих інфекційних відділень увійшли в ІІ групу. Середній вік медичних сестер І групи склав 38,02 ± 0,9 роки, а представників ІІ групи – 43,81 ± 1,6 роки (p > 0,05), а стаж роботи –18,01 ± 0,9 років та 22,09 ± 1,4 (p > 0,05) років відповідно. Встановлено, що серед опитаних респондентів І та ІІ груп показники оцінки всіх фаз емоційного вигорання були вірогідно вищими у медичних сестер неінфекційного профілю, зокрема фаз «напруження» (42 та 28,2 бали відповідно, (p < 0,05), «резистенції» (54,9 та 37,8 бали відповідно, (p < 0,05), та «виснаження» (40,7 та 26,2 бали відповідно, (p < 0,05). Показники ризику формування фаз емоційного вигорання (≥37 балів) у медичних сестер І групи порівняно до представників ІІ групи дорівнювали: фаза «напруження»: відносний ризик – 1,9, співвідношення шансів – 4,2; фаза «резистенції»: відносний ризик – 1,9, співвідношення шансів – 3,6; фаза «виснаження»: відносний ризик – 1,5, співвідношення шансів –2,7. Встановлено, що у період пандемії COVID-19 серед медичних сестер неінфекційних відділень шанси реєстрації емоційного вигорання зростали у 2,7-4,2 рази

Отримано: 01.06.2024 | Переглянуто: 02.08.2024 | Прийнято: 30.08.2024

Біографії авторів

Наталія Друцул-Мельник, Буковинський державний медичний університет

Аспірант 58000, Театральна пл., 2, м. Чернівці, Україна

Лорина Іванова, Буковинський державний медичний університет

Доктор медичних наук, професор 58000, Театральна пл., 2, м. Чернівці, Україна

Посилання

Stodolska A, Wójcik G, Barańska I, Kijowska V, Szczerbińska K. Prevalence of burnout among healthcare professionals during the COVID-19 pandemic and associated factors – a scoping review. Int J Occup Med Environ Health. 2023;36(1):21–58. DOI: 10.13075/ijomeh.1896.02007

Jonsdottir IH, Sjörs Dahlman A. Endocrine and immunological aspects of burnout: A narrative review. Eur J Endocrinol. 2019;180(3):147–58. DOI: 10.1530/EJE-18-0741

Burn-out an “occupational phenomenon”: International Classification of Diseases [Internet]. [cited 2024 Aug 1]. Available from: https://www.who.int/mental_health/evidence/burn-out/en/

Galanis P, Vraka I, Fragkou D, Bilali A, Kaitelidou D. Nurses' burnout and associated risk factors during the COVID-19 pandemic: A systematic review and meta-analysis. J Adv Nurs. 2021;77(8):3286–2. DOI:10.1111/jan.14839

López-López IM, Gómez-Urquiza JL, Cañadas GR, De la Fuente EI, Albendín-García L, Cañadas-De la Fuente GA. Prevalence of burnout in mental health nurses and related factors: A systematic review and meta-analysis. Int J Ment Health Nurs. 2019;28(5):1032–41. DOI: 10.1111/inm.12606

Dyrbye LN, Shanafelt TD, Johnson PO, Johnson LA, Satele D, West CP. A cross-sectional study exploring the relationship between burnout, absenteeism, and job performance among American nurses. BMC Nurs. 2019;18:57. DOI: 10.1186/s12912-019-0382-7

Wang L, Zhang X, Zhang M, Wang L, Tong X, Song N, et al. Risk and prediction of job burnout in responding nurses to public health emergencies. BMC Nurs. 2024;23(1):46. DOI: 10.1186/s12912-024-01714-5

Patel RS, Sekhri S, Bhimanadham NN, Imran S, Hossain S. A review on strategies to manage physician burnout. Cureus. 2019;11(6):e4805. DOI: 10.7759/cureus.4805

Ashraf F, Ahmad H, Shakeel M, Aftab S, Masood A. Mental health problems and psychological burnout in medical health practitioners: A study of associations and triadic comorbidity. Pak J Med Sci. 2019;35(6):1558–64. DOI: 10.12669/pjms.35.6.444

Bilous T, Dikal M, Kaniovska L. Risk assessment of the development and signs of emotional burnout syndrome in lecturers of theoretical and practical departments of medical university. Sci Educ. 2017;7:70–55. DOI: 10.24195/2414-4665-2017-7-11

The World Medical Association. Declaration of Helsinki: Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects [Internet]. [cited 2024 2024 Aug 1]. Available from: https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/ declaration-of-helsinki/

European Medicines Agency. Guideline for good clinical practice E6(R2). EMA/CHMP/ICH/135/1995. Committee for Human Medicinal Products. (Dec. 1, 2016).

Ministry of Health of Ukraine. On Approval of the Rules for Clinical Trials of Medical Devices and Equipment and the Standard Provision on the Ethics Committee [Internet]. 2012 [cited 2024 Aug 1]. Order No. 616. 2012 Aug 3. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1461-12#Text

Woo T, Ho R, Tang A, Tam W. Global prevalence of burnout symptoms among nurses: A systematic review and meta-analysis. J Psychiatr Res. 2020;123:9–20. DOI: 10.1016/j.jpsychires.2019.12.015

Imo UO. Burnout and psychiatric morbidity among doctors in the UK: A systematic literature review of prevalence and associated factors. BJPsych Bull. 2017;41(4):197–4. DOI: 10.1192/pb.bp.116.054247

Aydin Sayilan A, Kulakaç N, Uzun S. Burnout levels and sleep quality of COVID-19 heroes. Perspect Psychiatr Care. 2021;57(3):1231–36. DOI: 10.1111/ppc.12678

Chen R, Sun C, Chen JJ, Jen HJ, Kang XL, Kao CC, Chou KR. A large-scale survey on trauma, burnout, and posttraumatic growth among nurses during the COVID-19 pandemic. Int J Ment Health Nurs. 2021;30(1):102–16. DOI: 10.1111/inm.12796

Hu D, Kong Y, Li W, Han Q, Zhang X, Zhu LX, et al. Frontline nurses' burnout, anxiety, depression, and fear statuses and their associated factors during the COVID-19 outbreak in Wuhan, China: A large-scale cross-sectional study. EClinicalMedicine. 2020;24:100424. DOI: 10.1016/j.eclinm.2020.100424

Bruyneel A, Smith P, Tack J, Pirson M. Prevalence of burnout risk and factors associated with burnout risk among ICU nurses during the COVID-19 outbreak in French speaking Belgium. Intensive Crit Care Nurs. 2021;65:103059. DOI: 10.1016/j.iccn.2021.103059

Sarboozi Hoseinabadi T, Kakhki S, Teimori G, Nayyeri S. Burnout and its influencing factors between frontline nurses and nurses from other wards during the outbreak of Coronavirus Disease – COVID-19 – in Iran. Investig Educ Enferm. 2020;38(2):e03. DOI: 10.17533/udea.iee.v38n2e03

Kisely S, Warren N, McMahon L, Dalais C, Henry I, Siskind D. Occurrence, prevention, and management of the psychological effects of emerging virus outbreaks on healthcare workers: Rapid review and meta-analysis. BMJ. 2020;369:m1642. DOI: 10.1136/bmj.m1642

Arıkan A, Esenay FI. Compassion fatigue and burnout in Turkish pediatric emergency nurses during the COVID-19 pandemic. J Pediatr Nurs. 2023;71:120–26. DOI: 10.1016/j.pedn.2022.11.004

Bakhsh M, Osman S, Alsulami A, Almowalled S, Alharthi K, Zatar B, Al-Hindi MY, et al. Job satisfaction and wellbeing among paediatric nurses during COVID-19 pandemic: A cross-sectional study in Saudi Arabia. J Comm Med Public Health Rep. 2023;4(6). DOI: 10.38207/JCMPHR/2023/AUG04060496

Góes FGB, Santana da Silva ACS, Torres dos Santos AS, Pereira-Ávila FMV, da Silva LJ, da Silva LF, et al. Challenges faced by pediatric nursing workers in the face of the COVID-19 pandemic. Rev Latino-Am Enfermagem. 2020;28:e3367. DOI:10.1590/1518-8345.4550.3367

Blixt C, Johansson E, Forsner M, Angelhoff C. Compassion fatigue and compassion satisfaction in pediatric and neonatal care nurses during the COVID-19 pandemic in Sweden. J Pediatr Nurs. 2023;73:646–51. DOI: 10.1016/j.pedn.2023.11.013

Drutsul-Melnyk N. Evaluation of knowledge, attitude and practice of nurses of pediatric clinics regarding infection control in the context of the COVID-19 pandemic. In: Proceedings of the 105th final scientific and practical conference with international participation of professors of the teaching staff of the BSMU; 2024; Chernivtsy, Ukraine: BSMU; 2024. P. 278–79.