Порівняльна характеристика якості сну та артеріального тиску в медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють у терапевтичних відділеннях та спеціалізованих відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із коронавірусною хворобою COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2022.3.13183Ключові слова:
інсомнія, артеріальний тиск, гіпертензія, медичні сестри, COVID-19Анотація
Резюме. Під час пандемії COVID-19 медичні сестри працюють у безпрецедентних умовах, що зумовлює фізіологічний дискомфорт та емоційне напруження. Крім того, їх позмінна праця характеризується вимушеним зміщенням сну на денні години, скороченням його тривалості та зниженням якості, що може бути одним із факторів підвищення рівня артеріального тиску (АТ).
Мета дослідження – вивчити частоту і вираження порушень сну та рівень АТ у медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють у терапевтичних відділеннях та спеціалізованих відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із коронавірусною хворобою COVID-19.
Матеріали і методи. Усього у дослідженні взяло участь 56 медичних сестер терапевтичного профілю, із них 30 осіб працюють у терапевтичних відділеннях, а 26 – у спеціалізованих відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із коронавірусною хворобою COVID-19. Для клінічної оцінки вираження інсомнії ми використали анкету суб’єктивного оцінювання сну. Вимірювання систолічного АТ (САТ) й діастолічного АТ (ДАТ) у мм рт. ст. проводили згідно зі стандартним протоколом за методом Короткова. Статистичну обробку даних проводили із використанням стандартних програмних продуктів обробки інформації Statistica 8.0.
Результати. Порушення сну серед медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють у відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із COVID-19, виявлено у 42,3 % опитаних проти 30,0 % респондентів терапевтичних відділень. Оцінка рівня АТ у медичних сестер показала, що хоча кількість респондентів із нормальним АТ вірогідно не відрізнялася у двох досліджуваних групах, оптимальний АТ був визначений у вірогідно меншої кількості медичних сестер, які працюють у відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із COVID-19. При цьому кількість медичних сестер із високим нормальним АТ також вірогідно переважала у групі респондентів, які працюють у відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із COVID-19. Щодо АГ, то дану патологію було діагностовано у 33,3 % медичних сестер терапевтичних відділень та 30,7 % медичних сестер спеціалізованих відділень, де надають допомогу пацієнтам із COVID-19. Результати проведеного кореляційного аналізу показали позитивний зв'язок високої сили між рівнем АТ та інтрасомнічними порушеннями сну в медичних сестер обох досліджуваних груп.
Висновки. Більш виражені порушення сну та вищі рівні АТ у медичних сестер, які працюють у спеціалізованих відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із COVID-19, вказує на необхідність розробки і реалізації низки профілактичних засобів для медичних працівників, що залучені до надання допомоги пацієнтам із гострою коронавірусною хворобою для покращення якості сну та запобігання виникнення кардіометаболічних розладів.
Посилання
Zabuha YuYu. [Ukraine’s Experience in Combating the COVID-19 Pandemic]. Pytannai borotby zi zlochynnistiu. 2021;42: 52-9. Ukrainian.
Buryak O, Dymchuk O, Prokopenko T, Kolisnyk O. [Occupational safety and nurse health in the convention of the COVID-19 pandemic]. Medsestrynstvo. 2021;2: 5-11. Ukrainian.
Xiao J, Fang M, Chen Q, He B. SARS, MERS and COVID-19 among healthcare workers: A narrative review. J Infect Public Health. 2020;13(6): 843-48.
Mosolova E, Chung S, Sosin D, Mosolov S. Stress and Anxiety among Healthcare Workers Associated with COVID-19 Pandemic in Russia. Psychiatr Danub. 2020;32:549-56.
Chaban OS. [Sleep disorders: modern safe and effective methods of correction]. Zdorovia Ukrainy. 2021;2: 29. Ukrainian.
Bobko NA, Dovgopola SP. [Effect of sleep disorders on the efficiency of mental activity and the functional state of surgeons in conditions of daily shifts]. Ukrayinskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2020;16(4): 293-301. Russian.
Dvulit MM, Krynytska IYa. [Characteristics of the sleep quality, stress and anxiety during the COVID-19 pandemic in nurses of therapeutic departments and nurses working in departments provided help to patients with coronavirus disease COVID-19]. Visnyk medychnykh i biolohichnykh doslidzhen. 2022;1: 21-7. Ukrainian.
Marushchak MI, Mazur LM. [New in the study of sleep disorders]. Visnyk medychnykh i biolohichnykh doslidzhen. 2020;4(6): 158-60. Ukrainian.
Olaithe M, Ree M, McArdle N, Donaldson S, Pushpanathan M, Eastwood PR, Bucks RS. Cognitive Dysfunction in Insomnia Phenotypes: Further Evidence for Different Disorders. Front Psychiatry. 2021;12: 688672.
Calhoun D. Sleep disorders and hypertension risk. J Hum Hypertens. 2017;31: 371-2.
Poluektov MG, Rusakova IM, Levin YaI. [Evaluation of the prevalence of sleep disorders among patients in a neurological hospital]. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii. 2009;4; 59-62. Russian.
Williams B, Mancia G, Spiering W, Agabiti Rosei E, Azizi M, Burnier M, Clement DL, et al.; ESC Scientific Document Group. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur Heart J. 2018;39(33): 3021-104.
Buriakovska OO. [The Relationship between antihypertensive therapy and sleep disorders in patients with hypertension and diabetes mellitus type 2]. Ukrayinskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu. 2020;5,4(26): 124-30. Ukrainian.
Кondratiuk VYe, Petrova AS. [The relationshipof the quality of sleep in patientswith stage 5 chronickidney disease, treated withhemodialysis, with melatonin-producing function]. Klinichna endokrynolohiya ta endokrynna khirurhiia. 2021;3(75): 23-30. Ukrainian.
Pertseva NO, Moshenets KI. [Analysis of indicators of daily blood pressure profile in patients with type 1 diabetes, depend-ing on the course of the disease]. Endokrynolohiia. 2018;23,4302: 301-8. Ukrainian.
Fabbian F, Smolensky MH, Tiseo R, Pala M, Manfredini R, Portaluppi F. Dipper and non-dipper blood pressure 24-hour patterns: circadian rhythm-dependent physiologic and pathophysiologic mechanisms. Chronobiol Int. 2013;30(1-2): 17-30.
Marushchak M, Maksiv K, Krynytska I, Dutchak O, Behosh N. The severity of oxidative stress in comorbid chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and hypertension: Does it depend on ACE and AGT gene polymorphisms? Journal of Medicine and Life. 2019;12(4): 426-34.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник медичних і біологічних досліджень
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
