Артеріальний тиск та рівень оптимізму – чи є зв'язок у медсестер, які працюють позмінно
DOI:
https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2022.3.13116Ключові слова:
артеріальний тиск, артеріальна гіпертензія, диспозиційний оптимізм, медичні сестри, терапевтичне відділення, хірургічне відділення, позмінна роботаАнотація
Резюме. Позмінна робота є професійним стресором. Дослідники зауважили, що позмінна робота пов’язана з дефіцитом сну, втратою його якості, високим ризиком серцево-судинних захворювань.
Мета дослідження – проаналізувати рівень артеріального тиску в медичних сестер терапевтичного і хірургічного відділень, які працюють позмінно, та встановити його зв’язок із рівнем диспозиційного оптимізму.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 40 медичних сестер, які працювали позмінно: 20 – терапевтичного відділення і 20 – хірургічного. Вимірювання систолічного (САТ) й діастолічного артеріального тиску (ДАТ) (у мм. рт. ст.) проводили згідно зі стандартним протоколом. Диспозиційний оптимізм (LOT-R) оцінювали за опитувальником в адаптації О. А. Сичова.
Результати. У 65 % медсестер терапевтичного та у 45 % хірургічного відділень за рівнем артеріального тиску (АТ) діагностували артеріальну гіпертензію (АГ). Результати поділу рівня АТ за ступенями показали, що найбільше респондентів було з артеріальною гіпертензією I ст., що не залежало від профілю відділення. При аналізі залежності рівня артеріального тиску від індивідуальних особливостей респондентів при оцінюванні рівня оптимізму встановлено вірогідно вищий рівень оптимізму в медсестер у групі оптимальний+нормальний+високий нормальний АТ стосовно даних групи з АГ. Так, ствердна відповідь у групі оптимальний+нормальний+високий нормальний АТ переважала в 47,98 % медсестер у загальній сукупності, які працюють позмінно, на твердження: «В невизначених ситуаціях я звичайно сподіваюсь на краще», у 39,89 % – на твердження: «Я завжди з оптимізмом дивлюсь у майбутнє» та у 47,98 % – на твердження: «В цілому я очікую, що зі мною станеться більше хорошого, ніж поганого». При аналізі залежності показників артеріального тиску від індивідуальних особливостей респондентів при оцінюванні рівня оптимізму виявляються вірогідно вищі показники САТ і ДАТ у медсестер, які дали негативну відповідь на твердження: «Я завжди з оптимізмом дивлюсь у майбутнє» стосовно ствердних відповідей, відповідно на 7,41 % та 9,20 %
Висновки. Рівень оптимізму вірогідно вищий у медсестер з оптимальним, нормальним і високим нормальним артеріальним тиском стосовно медсестер з артеріальною гіпертензією, із тенденцією до вищих рівнів артеріального тиску в респондентів з нижчим рівнем оптимізму.
Посилання
Zhang W, Zheng Z, Pylypchuk R, Zhao J, Sznajder KK, Cui C, et al. effects of optimism on work satisfaction among nurses: a mediation model through work-family conflict. Front Psychiatry. 2021;12: 779396. DOI: 10.3389/fpsyt.2021.779396.
Bae SH. Nurse practitioners' job satisfaction in rural versus nonrural areas. J Am Assoc Nurse Pract. 2016;28: 471-8.
Cicolini G, Comparcini D, Simonetti V. Workplace empowerment and nurses' job satisfaction: a systematic literature review. J Nurs Manag. 2014;22: 855-71.
National Health Commission of the People's Republic of China. The China Health Statistical Yearbook. Beijing. 2020.
Boamah SA, Read EA, Spence Laschinger HK. Factors influencing new graduate nurse burnout development, job satisfaction and patient care quality: a time-lagged study. J Adv Nurs. 2017;73: 1182-95.
Caricati L, Sala RL, Marletta G, Pelosi G, Ampollini M, Fabbri A, et al. Work climate, work values and professional commitment as predictors of job satisfaction in nurses. J Nurs Manag. 2014;22: 984-94.
Vetter C, Devore EE, Wegrzyn LR, Massa J, Speizer FE, Kawachi I, et al. Association between rotating night shift work and risk of coronary heart disease among women. JAMA. 2016;315(16): 1726-34. DOI: https://doi.org/ 10.1001/jama.2016.4454
Roth GA, Forouzanfar MH, Moran AE, Barber R, Nguyen G, Feigin VL et al. Demographic and epidemiologic drivers of global cardiovascular mortality. N Engl J Med. 2015;372: 1333-41. DOI: http://dx.doi.org/10.1056/NEJMoa1406656
Shrestha A, Ho TE, Vie LL, Labarthe DR, Scheier LM, Lester PB, et al. Comparison of cardiovascular health between US army and civilians. Journal of the American Heart Association. 2019;8: e009056.
Williams B, Mancia G, Spiering W. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur Heart J. 2018;39(33): 3021-104.
Scheier MF, Carver CS, Bridges MW. Distinguishing optimism from neuroticism and trait anxiety, self-mastery, and self-esteem: A reevaluation of the Life Orientation Test J Pers Soc Psychol. 1994;67: 1063-78.
Gordeeva TO, Sychev OA, Osin EN. Development of a russian version of the Dispositional Optimism Test (LOT). Psychological diagnostics. 2010;2: 36-64.
Benjamin EJ, Blaha MJ, Chiuve SE, Cushman M, Das SR, Deo R, et al. American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart disease and stroke statistics-2017 update: a report from the American Heart Association. Circulation. 2017;135: e146-e603.
Yano Y, Stamler J, Garside DB, Daviglus ML, Franklin SS, Carnethon MR, et al. Isolated systolic hypertension in young and middle-aged adults and 31-year risk for cardiovascular mortality: the Chicago Heart Association detection project in industry study. Journal of the American College of Cardiology. 2015;65: 327-35.
Gray L, Lee IM, Sesso HD, Batty GD. Blood pressure in early adulthood, hypertension in middle age, and future cardiovascular disease mortality: HAHS (Harvard Alumni Health Study). Journal of the American College of Cardiology. 2011;58: 2396-403.
Institute of Medicine. A Population-Based Policy and Systems Change Approach to Prevent and Control Hypertension. Washington, DC: The National Academies Press. 2010.
Steptoe A, Wright C, Kunz-Ebrecht SR, Iliffe S. Dispositional optimism and health behaviour in community-dwelling older people: associations with healthy ageing. British Journal of Health Psychology. 2006;11: 71-84.
Trudel-Fitzgerald C, James P, Kim ES, Zevon ES, Grodstein F, Kubzansky LD. Prospective associations of happiness and optimism with lifestyle over up to two decades. Preventive Medicine. 2019;126: 105754.
Boehm JK, Chen Y, Koga H, Mathur MB, Vie LL, Kubzansky LD. Is optimism associated with healthier cardiovascular-related behavior? Meta-analyses of 3 health behaviors. Circulation Research. 2018;122: 1119-34.
Kubzansky LD, Huffman JC, Boehm JK, Hernandez R, Kim ES, Koga HK, et al. Positive psychological well-being and cardiovascular disease: JACC health promotion series. Journal of the American College of Cardiology. 2018;72: 1382-96.
Plomin R, Scheier MF, Bergeman CS, Pederson NL, Nesselroade J, McClearn G. Optimism, pessimism, and mental health: a twin/adoption analysis. Personality and Individual Differences. 1992;13: 921-30.
Murphy SE, O'Donoghue CM, Drazich EH, Blackwell SE, Nobre CA, Holmes EA. Imagining a brighter future: the effect of positive imagery training on mood, prospective mental imagery and emotional bias in older adults. Psychiatry Research. 2015;230: 36-43.
Mroczek DK. Personality plasticity, healthy aging, and interventions. Developmental Psychology. 2014;50: 1470-4.
Ruini C, Fava GA. Role of well-being therapy in achieving a balanced and individualized path to optimal functioning. Clinical Psychology & Psychotherapy. 2012;19: 291-304.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник медичних і біологічних досліджень
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
