Субмікроскопічні зміни ендокриноцитів кіркової речовини надниркових залоз через 14 діб після змодельованої опікової травми

Автор(и)

  • В. В. Кульбіцька Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0001-8208-1630
  • З. М. Небесна Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-6869-0859

DOI:

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2022.2.13064

Ключові слова:

надниркові залози, субмікроскопічні зміни, опікова травма, ендокриноцити

Анотація

Резюме. В умовах мирного часу та військових дій значні за площею опіки спричиняють високу вірогідність летального наслідку та інвалідизації постраждалих. Важливе значення при перебігу опікової хвороби у хворих з опіками має розвиток реакції на даний фактор органів ендокринної системи, зокрема надниркових залоз, що відіграють значну роль у процесах метаболізму.

Мета дослідження – встановити особливості ультраструктурної реорганізації ендокриноцитів кіркової речовини надниркових залоз через 14 діб після змодельованої опікової травми.

Матеріали і методи. Експериментальна термічна травма змодельована на 20 лабораторних білих щурах-самцях. Опік ІІБ ст. наносили під тіопентало-натрієвим наркозом мідними пластинами, нагрітими у кип’яченій воді. Розміри ділянки ураження склали 18–20 % поверхні тіла тварин. Для електронномікроскопічного дослідження забирали шматочки кори надниркових залоз, подальшу обробку проводили за загальноприйнятою методикою. Вивчення субмікроскопічних змін в органі здійснювали в електронному мікроскопі ПЕМ-125К.

Результати. Проведені електронномікроскопічні дослідження надниркових залоз через 14 діб після експериментальної термічної травми показали деструктивно-дегенеративні зміни в будові ендокриноцитів усіх зон кіркової речовини надниркових залоз. Ендокриноцити клубочкової та пучкової зон органа зазнали найбільш значного ушкодження ульстраструктури ядер і цитоплазми. Виявлялися «темні» ендокринні клітини, які містили електроннощільну, осміофільну каріо- та цитоплазму. А також «світлі» ендокриноцити, що мали великі, гіпертрофовані ядра, цитоплазму невисокої електронної щільності з локальним просвітленням, невисокою щільністю органел, цілість яких була ушкоджена. Сітчаста зона кіркової речовини містила кортикоцити різної форми з відносно незміненою структурою ядра. Мембранні органели були переважно гіпертрофовані, частина вакуолізовані, зокрема мітохондрії та канальці агранулярної ендоплазматичної сітки. Найбільше ліпідних крапель виявлялося в ендокриноцитах пучкової зони, а в сітчастій вони відсутні або поодинокі.

Висновки. За умов змодельованої опікової травми шкіри встановлено глибокі ушкодження ультраструктури ендокриноцитів кіркової речовини надниркових залоз, найбільшою мірою ендокриноцитів клубочкової та пучкової зон. Ушкодження ядер кортикоцитів характеризувалися переважанням гетерохроматину в каріоплазмі, розширенням перинуклеарного простору, утворенням глибоких інвагінацій каріолеми, зменшенням числа ядерних пор. Цитоплазма клітин була електроннощільна або низької електронної щільності. Субмікроскопічна організація органел енергетичного і синтетичного апарату ендокриноцитів зазнавала суттєвих змін, із порушенням цілості їх мембран. Виявлялося зменшення кількості та електронної щільності ліпідних включень у кортикоцитах. Виявлені зміни ультраструктурного ремоделювання ендокринних клітин органа свідчить про зниження їх секреторної активності, а відповідно і регуляторної спроможності за умов впливу термічного екзогенного фактора.

Біографії авторів

В. В. Кульбіцька, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

асистент кафедри гістології та ембріології Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

З. М. Небесна, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

д-р. біол. наук, професор завідувач кафедри гістології та ембріології Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Посилання

Corry NH, Klick B, Fauerbach JA. Posttraumatic stress disorder and pain impact functioning and disability after major burn injury. J Burn Care Res. 2010;31(1):13-25. DOI: 10.1097/BCR.0b013e3181cb8cc8/

Jeschke MG, van Baar ME, Choudhry MA, Chung KK, Gibran NS, Logsetty S. Burn injury. Nature Reviews Disease Primers. 2020;6(1). DOI:10.1038/s41572-020-0145-5.

Kallinen O, Maisniemi K, Bohling T, Tukiainen E, Koljonen V. Multiple organ failure as a cause of death in patients with severe burns. J Burn Care Res. 2012;33(2): 206-11. DOI: 10.1097/BCR.0b013e3182331e73.

Netyukhaylo LG, Kharchenko SV, Kostenko AG. [Pathogenesis of burn disease (in 2 parts)]. Svit medytsyny ta biolohii. 2011;1: 127-35. Ukrainian.

Nielson CB, Duethman NC, Howard JM, Moncure M, Wood JG. Burns: Pathophysiology of Systemic Complications and Current Management. J Burn Care Res. 2017;38(1): 469-81. DOI: 10.1097/BCR.0000000000000355.

Ahmad A, Herndon DN, Szabo C. Oxandrolone protects against the development of multiorgan failure, modulates the systemic inflammatory response and promotes wound healing during burn injury. Burns. 2019;45(3): 671-681. DOI: 10.1016/j.burns.2018.10.006.

Isola R, Solinas P, Concettoni C, Atzeni F, Loy F, Diana M, at el. Cortical adrenal mitochondrial morphology changes in functional state: new insights. Cell Tissue Res. 2013;351(3): 409-17. DOI: 10.1007/s00441-012-1533-2.

Petrovic-Kosanovic D, Velickovic K, Koko V, Jasnic N. Effect of acute heat stress on rat adrenal cortex – a morphological and ultrastructural study. Cent.Eur.J.Biol. 2012;7: 611-9. DOI:10.2478/s11535-012-0055-y.

Porter C, Tompkins RG, Finnerty CC, Sidossis LS, Suman OE, Herndon DN. The metabolic stress response to burn trauma: current understanding and therapies. Lancet. 2016;388(10052): 1417-26

Aliieva AO. Peculiarities of the response of rat adrenal glands to extreme exogenous physical factors at the submicroscopic level. Current issues of theoretical and clinical medicine: Materials of Conf. Sumy; 2013. Ukrainian.

Berger I, Werdermann M, Bornstein SR, Steenblock C. The adrenal gland in stress – Adaptation on a cellular level. J Steroid Biochem Mol Biol. 2019;190: 198-206. DOI: 10.1016/j.jsbmb.2019.04.006.

Dusyk AV, Golubovskiy IA. [Morphofunctional changes in adrenal glands under chronic stress]. Bulletin of problems biology and medicine. 2016;1(127): 188-92. Ukrainian.

El-Tahawy NFG, Abozaid SMM. The possible structural changes in the adrenal gland cortex after induction of hepatic ischemia-reperfusion injury in male albino rats: Light and electron microscopic study. J Cell Physiol. 2019. DOI: 10.1002/jcp.28196.

Gunas IV, Kovalchuk OI, Cherkasov EV, Dzevulska IV, Tytarenko VM. [Structural changes of the neuroimmunoendocrine system organs in experimental burn disease and its infusion]. Naukovyi visnyk NMU imeni O.O. Bohomoltsia. 2013;4(43): 27-35. Ukrainian.

Jonsdottir, Ingibjörg H, and Anna Sjörs Dahlman. Mechanisms in endocrinology: Endocrine and immunological aspects of burnout: a narrative review. European Journal of Endocrinology 2019;180(3): R147-R158. DOI:10.1530/EJE-18-0741.

Ryan CM, Parry I, Richard R. Functional outcomes following burn injury. Journal of Burn Care & Research. 2017;38(3): e614-e617. DOI:10.1097/bcr.0000000000000537.

Goralsky LP, Khomych VT, Kononsky OI. Fundamentals of histological technique and morphofunctional research methods in normal and in pathology. [Основи гістологічної техніки і морфофункціональні методи досліджень у нормі та при патології] Zhytomyr: Polissia; 2011. 288 p. Ukrainian.

Kozhemyakin YuM, Hromov OS, Filonenko MA, Sajfetdinova GA. Scientific and practical recommendations for keeping laboratory animals and working with them. [Науково-практичні рекомендації з утримання лабораторних тварин та роботи з ними] Kyiv: Interservis; 2017. Ukrainian.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-07

Як цитувати

Кульбіцька, В. В., & Небесна, З. М. (2022). Субмікроскопічні зміни ендокриноцитів кіркової речовини надниркових залоз через 14 діб після змодельованої опікової травми. Вісник медичних і біологічних досліджень, (2), 30–34. https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2022.2.13064

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження