ОПИТУВАЛЬНИКИ ЯК ОСНОВНІ ІНСТРУМЕНТИ В ДІАГНОСТИЦІ РОЗЛАДІВ СНУ

Л. П. Мазур; М. І. Марущак; О. В. Батюх

doi:10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12575

Автор(и)

Л. П. Мазур Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
М. І. Марущак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
О. В. Батюх Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12575

Ключові слова:

безсоння, розлади сну, опитувальники

Анотація

Резюме. Понад 6 % дорослого населення у високорозвинених країнах потерпає від хронічного безсоння, а поширеність його у різних країнах Європи суттєво різниться і становить від 5,7 до 19 %. За даними поширення безсоння в Канаді, майже у 70 % пацієнтів протягом року спостерігається тривале збереження його симптомів.

Мета дослідження – проаналізувати наявні опитувальники для діагностики безсоння і визначити оптимальні інструменти для оцінки розладів сну, їх вираження та характеристик.

Матеріали і методи. Опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття з використанням ресурсів мережі «Інтернет», вітчизняних фахових видань, медичної бази даних MEDLINE/PubMed. Ключовими словами для пошуку були: «безсоння», «опитувальник».

Результати. Згідно з Європейськими настановами щодо діагностики та лікування безсоння, рекомендованими для діагностики наявності інсомнії та оцінки її тяжкості є ряд опитувальників, зокрема Пітсбурзький індекс якості сну (PSQI), індекс тяжкості безсоння (ISI), Бергенська шкала безсоння (BSAS) та індикатор стану сну. На запитання усіх рекомендованих анкет пацієнт відповідає самостійно, тривалість кожного сеансу становить 5–10 хв. Застосування поєднання цих інструментів дозволяє виявити порушення сну, дослідити його частоту, тривалість, характеристики та впив на функціонування особи.

Висновки. Застосування опитувальників у дослідженнях із діагностики безсоння є ефективним та обґрунтованим, а поєднання декількох анкет є оптимальним методом для оцінки розладів сну, їх вираження та характеристик.

Посилання

Riemann D, Baglioni C, Bassetts C. European guideline for the diagnosis and treatment of insomnia. Journal of Sleep Research. 2017;26: 675-700.

Shahid A, Wilkinson K, Marcu S, Shapiro CM. STOP, THAT and one hundred other sleep scales. Springer New York Dordrecht Heidelberg London; 2012.

Farah NM. Self-Reported Sleep quality using the Malay version of the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI-M) In Malaysian Adults. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2019;16(23): 4750.

Huang Y, Zhu M. Increased global PSQI score is associated with depressive symptoms in an adult population from the United States. Nature and Science of Sleep. 2020;12: 487-95.

Purani H, Friedrichsen S, Allen A.M. Sleep quality in cigarette smokers: Associations with smoking-related outcomes and exercise. Addictive Behaviors. 2019; 90: 71-6.

Krishnan B, Sanjeev RK., Latti RG. Quality of sleep among bedtime smartphone users. International Journal of Preventive Medicine. 2020;11: 114.

Mazza M.G., De Lorenzo R., Conte C. Anxiety and depression in COVID-19 survivors: Role of inflammatory and clinical predictors. Brain, Behavior and Immunity. 2020;89: 594-600.

Shi L, Lu ZA, Que JY. Prevalence of and risk factors associated with mental health symptoms among the general population in China during the Coronavirus disease 2019 pandemic. JAMA Network Open. 2020;3(7): e2014053.

Okajima I, Miyamoto T, Ubara A. Evaluation of severity levels of the Athens Insomnia Scale based on the criterion of insomnia severity index. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020;17(23): 8789.

Wallace DM, Wohlgemuth WK. Predictors of insomnia severity index profiles in United States veterans with obstructive sleep apnea. Journal of Clinical Sleep Medicine. 2019;15(12): 1827-37.

Pallesen S, Bjorvatn B, Nordhus I. H.A new scale for measuring insomnia: the Bergen Insomnia Scale. Perceptual and Motor Skills. 2008;107(3): 691-706.

D'Ettorre G, Pellicani V, Caroli A, Greco M. Shift work sleep disorder and job stress in shift nurses: implications for preventive interventions. 2020;111(3): 195-202.

Lundervold AJ, Jensen DA, Haavik J. Insomnia, alcohol consumption and ADHD symptoms in adults. Frontiers in Psychology. 2020;11: 1150.

Olufsen IS, Sørensen ME, Bjorvatn B. New diagnostic criteria for insomnia and the association between insomnia, anxiety and depression. Tidsskr Nor Legeforen. 2020;140(1).

Osnes RS, Eberhard-Gran M, Follestad T. Mid-pregnancy insomnia is associated with concurrent and postpartum maternal anxiety and obsessive-compulsive symptoms: A prospective cohort study. Journal of Affective Disorders. 2020;266: 319-26.

Espie CA, Kyle SD, Hames P. The Sleep Condition Indicator: a clinical screening tool to evaluate insomnia disorder. British Medical Journal Open. 2014;4(3): e004183.

Espie C.A, Kyle SD, Williams C. A randomized, placebo-controlled trial of online cognitive behavioral therapy for chronic insomnia disorder delivered via an automated media-rich web application. Sleep. 2012;35(6): 769-81.

Wong ML, Lau KNT, Espie CA. Psychometric properties of the Sleep Condition Indicator and Insomnia Severity Index in the evaluation of insomnia disorder. Sleep Medicine. 2017;33: 76-81.

Bayard S, Lebrun C, Maudarbocus KH. Validation of a French version of the Sleep Condition Indicator: a clinical screening tool for insomnia disorder according to DSM-5 criteria. Journal of Sleep Research. 2017;26(6): 702-8.

Sukholientsev OM, Kovalchuk ND. [Experimental study of sleep disorders in firefighters of the city of Kropyvnytskyi and the region]. Visn Vinntyts nats univer. 2019;23,3: 504-8. Ukrainian.