РЕТРОСПЕКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОРЕЛЯЦІЇ ПЕРИТУМОРАЛЬНОГО НАБРЯКУ МОЗКУ ІЗ РОЗМІРАМИ ПУХЛИНИ, ЇЇ ЛОКАЛІЗАЦІЄЮ ТА ГІСТОЛОГІЧНОЮ БУДОВОЮ МЕНІНГІОМ КРИЛА КЛИНОПОДІБНОЇ КІСТКИ

А. М. Нассар; В. І. Смоланка; А. В. Смоланка; Л. А. Ктракян

doi:10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12572

Автор(и)

А. М. Нассар Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології
В. І. Смоланка Ужгородський національний університет
А. В. Смоланка Ужгородський національний університет
Л. А. Ктракян Ужгородський національний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12572

Ключові слова:

перитуморальний набряк мозку, крило клиноподібної кістки, об’єм пухлини, ступінь злоякісності

Анотація

Резюме. Менінгіоми – це найпоширеніші внутрішньочерепні первинні новоутворення. Частіше бувають у жінок, їх кількість зростає з віком. Менінгіоми крила клиноподібної кістки складають 15–20 % інтракраніальних менінгіом.

Мета дослідження – оцінити зв’язок між доопераційним перитуморальним набряком мозку (ПТНМ) та розміром пухлини, гістологічною будовою та локалізацією.

Матеріали і методи. Ретроспективно обстежено дані 67 пацієнтів із видаленими менінгіомами крила клиноподібної кістки у період із січня 2007 р. до січня 2021 р. Було проведено однофакторний та двовимірний статистичний аналіз факторів, що можуть впливати на ПТНМ.

Результати. Середній вік пацієнтів, яких обстежували, був 47 років (у діапазоні від 20 до 74 роки), чоловіків – 16 (23,9 %), жінок – 51(76,1%). Середній об’єм пухлини становив 32,8 см³, коливався від 4,2 см³до 143,7 см³. Індекс набряку (ІН) – 1 у 27 (40,3 %) відсутній, ІН >1 в 40 (59,7 %) – наявний. Невеликий об’єм пухлини був у 21 випадку, ПТНМ – 57,2 %, середній – 32 випадки, ПТНМ – 59,2 %, великий об’єм пухлини був у 9 випадках, ПТНМ – 66,7 % і гігантський – у 5 випадках, ПТНМ – 60,0 %. Відповідно до класифікації ВООЗ, пухлин центральної нервової системи було 54 випадки I ст. злоякісності (80,6 %), які класифікували на ендотеліальний тип – 37 (68,5 %), фіброзний – 7 (12,9 %), перехідний – 5 (9,2 %), ангіоматозний – 6 (11,1%) та псамоматозний тип, який виявлено в одного пацієнта. Пухлини II ст. – атиповий тип, виявлено в 11 випадках (16,4 %), і III ст. – анапластичний тип, були у 2 випадках (3,0 %). Під час однофакторного аналізу ми виявили значущий зв’язок між ПТНМ та ступенем злоякісності (χ²=8,59, p=0,0034), тоді як зв’язку між ПТНМ та об’ємом пухлини не було виявлено (W=627, p=0,27). ПТНМ був більш виражений у латеральному, середньому та медіальному варіантах розташування та менш виражений у випадку сфено-орбітального розташування пухлини (p=0,10) та загальний індекс набряку (χ²=4,48, p=0,034).

Висновки. Зв’язок між ПТНМ та об’ємом пухлини є статистично незначним. Ми виявили, що високий ступінь (Gr. II та III) та підтипи низького ступеня, (Gr. I, ангіоматозний тип) сильно пов’язаний із ПТНМ, разом з тим як немає зв’язку між ступенем злоякісності та локалізацією пухлини, χ²=0,37, p=0,83. Результати двовимірного аналізу одночасного впливу об’єму пухлини та ПТНМ на патологічний ступінь підтвердив більш високий ризик ПТНМ у пухлинах II та III ст. (p=0,0027). А також відмічено незначущий зв’язок між об’ємом пухлини та ступенем патології (p=0,74). Більшу частоту ПТНМ виявлено при латеральному варіанті менінгіоми крила клиноподібної кістки, тоді як менша при сфено-орбітальній менінгіомі (p=0,10), та менший загальний індекс набряку (χ²=4,48, p=0,034).

Посилання

Bondy M, Ligon BL. Epidemiology and etiology of intracranial meningiomas: a review. J Neurooncol.1996;29: 197-205.

FrancoDeMonte, Michael W McDermott, OssamaAl-Mefty. Al –Mefty Meningiomas; second edition. New York; Thieme. 2011.

Al-Mefty O. Clinoidal meningiomas. J Neurosurg.1991;73: 840-9.

Schmidek HH, ed,; Meningiomas and Their Surgical Management. Philadelphia: W B Saunders Company.1991

Pierre-Olivier Champagne, Emile Lemoine, and Michel W. Bojanowski. Surgical management of giant sphenoid wing meningiomas encasing major cerebral arteries. Neurosurg Focus.2018;44(4): E12.

Raymond Y Huang, Wenya Linda Bi, Brent Griffith, Timothy J Kaufmann, Christian la Fougère, Nils Ole Schmidt, Jöerg C Tonn, Michael A Vogelbaum, et al,. The International Consortium on meningiomas.Imaging and diagnostic advances for intracranial meningiomas.Neuro-oncology. 2019;21(s1): 44-61.

Sekhar LN, Babii RP and Wright DC: Surgical resection of cranial base meningiomas. Neurosurgery Clinic of North America.1994;5(2): 258-313.

Bernstein M, Mitchel S Berger. Neuro-oncology. The Essentials; 3 ed. Thieme.2015.

Riemenschneider MJ, Perry A, Reifenberger G. Histological classification and molecular genetics of meningiomas. Lancet Neurol. 2006;5: 1045-54. Available from: https://doi.org/10.1016/S1474-4422 (06)70625-1

Claus EB, Bondy ML, Schildkraut JM, Wiemels JL, Wrensch M, Black PM. Epidemiology of intracranial meningioma. Neurosurgery.2005;57: 1088-95.

Bitzer M, Wöckel L, Morgalla M, Keller C, Friese S, Heiss E, Meyermann R, Grote E, Voigt K. Peritumoural brain oedema in intracranial meningiomas: influence of tumour size, location and histology. Acta Neurochir.1997;139: 1136-42.

Probst-Cousin S, Villagran-Lillo R, Lahl R, Bergmann M, Schmid KW, Gullotta F. Secretory meningioma: clinical, histologic, and immunohistochemical findings in 31 cases. Cancer.1997;79: 2003-15.

Gebel JM, Sila CA, Sloan MA, Granger CB, Weisenberger JP, Green CL, et al. Comparison of the ABC/2 estimation technique to computer-assisted volumetric analysis of intraparenchymal and subdural hematomas complicating the GUSTO-1 trial. Stroke. 1998;29(9): 1799-801. Available from: https://doi.org/10.1161/01.STR.29.9.1799

Zeidman LA, Ankenbrandt WJ, Du H, Paleologos N, Vick NA. Growth rate of non-operated meningiomas. J Neurol. 2008;255(6): 891-95. https://doi.org/10.1007/s00415-008-0801-2

Huttner HB, Steiner T, Hartmann M, Köhrmann M, Juettler E, Mueller S, et al. Comparison of ABC/2 estimation technique to computer-assisted planimetric analysis in warfarin-related intracerebral parenchymal hemorrhage. Stroke. 2006;37(2): 404-8. Available from: https://doi. org/10.1161/01.STR.0000198806. 67472.5c.

Louis DN, Ohgaki H, Wiestler OD, Cavenee WK, Burger PC, Jouvet A, et al. The 2007 WHO classification of tumours of the central nervous system. Acta Neuropathologica. 2007;114(2): 97-109. Available from: https://doi.org/10.1007/s00401-007-0243-4

Perry A, Louis DN, Scheithauer BW, Budka H, Deimling Av. WHO grading of tumours of the central nervous system. In: Louis DN, Ohgaki H, Wiestler OD, Cavenee WK, editors. WHO classification of tumors of the central nervous system. Lyon: International Agency for Research on Cancer; 2007.

Violaris K, Katsarides V, Sakellariou P. The recurrence rate in meningiomas: analysis of tumor location, histological grading, and extent of resection. Open J Modern Neurosurg. 2012;2: 6-10. Available from: https://dx.doi.org/10.4236/ojmn.2012.21002

Stephen T. Magill, Jacob S. Young, Ricky Chae, Manish K. Aghi, Philip V. Theodosopoulos, and Michael W. McDermott. Relationship between tumour location, size, and WHO grade in meningioma. Neurosurg Focus. 2018;44(4): E4.

Bradac GB, Ferszt R, Bender A, Schorner W. Peritumoral edema in meningiomas: A radiological and histological study. Neuroradiology.1986;28: 304-12.

Kim IS, Kim HD, Kim KU, Shin HC, Choin HJ, Kim KH. Factors influencing the development of peritumoral brain edema in menigiomas. J Korean Neurosurg Soc.1997;26: 940-5.

Bitzer M, Opitz H, Popp J, Morgalla M, Gruber A, Heiss E, Voigt K. Angiogenesis and brain oedema in intracranial meningiomas: influence of vascular endothelial growth factor. Acta Neurochir (Wien). 1998;140: 333-40.

Park KJ, Kang SH, Chae YS, Yu MO, Cho TH, Suh JK, et al. Influence of interleukin-6 on the development of peritumoral brain edema in meningiomas. J Neurosurg. 2010;112: 73-80.

Benzel EC, Gelder FB. Correlation between sex hormone binding and peritumoral edema in intracranial meningiomas. Neurosurgy. 1988;23: 169-74.

Inamura T, Nishio S, Takeshita I, Fujiwara S, Fukui M. Peritumoral brain edema in meningiomas-influence of vascular supply on its development. Neurosurgery. 1992;31: 179-85.

Kalkanis SN, Carroll RS, Zhang J, Zamani AA, Black PM. Correlation of vascular endothelial growth factor messenger RNA expression with peritumoral vasogenic cerebral edema in meningiomas. J Neurosurg.1996;85: 1095-101.

Osawa T, Tosaka M, Nagaishi M, Yoshimoto Y. Factors affecting peritumoral brain edema in meningioma: special histological subtypes with prominently extensive edema. J Neuro-oncol. 2013;111(1): 49-57.

Lobato RD, Alday R, Gomez PA, Rivas JJ, Dominguez J, Cabrera A, et al. Brain oedema in patients with intracranial meningioma. Correlation between clinical, radiological, and histological factors and the presence and intensity of oedema. Acta Neurochir (Wien).1996;138: 485-93.

Ildan Faruk, Erman Tahsin, kender Goc¸er A, Tuna Metin,Bagdatoglu Huseyin, Burgut Refik. Predicting the Probability of meningioma recurrence in the preoperative and early postoperative period: a multivariate analysis in the midterm follow-up. Skull Base 2007;17(3): 157-71.

Mantle RE, Lach B, Delgado MR, Baeesa S, Belanger G. Predicting the probability of meningioma recurrence based onthe quantity of peritumoral brain edema on computerized tomographyscanning. J Neurosurg.1999;91(3): 375-83.

Gurkanlar D, Er U, Sanli M, Ozkan M, Sekerci Z. Peritumoral brain edema in intracranial meningiomas. J Clin Neurosci. 2005;12: 750-3.

Lobato RD, Alday R, Gómez PA, Rivas JJ, Domínguez J, Cabrera A, et al. Brain oedema in patients with intracranial meningioma. Correlation between clinical, radiological, and histological factors and the presence and intensity of oedema. Acta Neurochir (Wien). 1996;138: 485-93.

Vignes JR, Sesay M, Rezajooi K, Gimbert E, Liguoro D. Peritumoral edema and prognosis in intracranial meningioma surgery. J Clin Neurosci. 2008;15: 764-8.

Shristi Butta, Manoj Kumar Gupta, Sandeep B. V., Mallika Pal, Suniti Kumar Saha.The role of peritumoural brain edema in ascertaining the high risk meningiomas. Int J Res Med Sci. 2020;8(11): 3938-43.

Taohui Ouyang, Na Zhang, Long Wang, Zheng Li, Jian Chen, Sphenoid wing meningiomas: Surgical strategies and evaluation of prognostic factors influencing clinical outcomes Clinical Neurology and Neurosurgery.2015;134: 85-90.

Liang RF, Xiu YJ, Wang X, Li M, Yang Y, Mao Q, et al: The potential risk factors for atypical and anaplastic meningiomas: clinical series of 1,239 cases. Int J Clin Exp Med.2014;7: 5696-5700.

Bečulić H, Skomorac R, Jusić A, Alić F, Mašović A, Burazerović E, et al. Correlation of peritumoral brain edema with morphological characteristics and Ki67 proliferative index in resected intracranial meningiomas. Acta Clinica Croatica. 2019;58(1): 42.

Dolecek TA, Dressler EV, Thakkar JP, Liu M, Al-Qaisi A,Villano JL. Epidemiology of meningiomas post-Public Law107-206: The Benign Brain Tumor. Cancer Registries Amendment Act Cancer. 2015; 121:2400-10. DOI: 10.1002/cncr.29379

de Azambuja Pereira-Filho N, Pasqualotto Soares F, de Mello Chemale I, Barbosa Coutinho LM. Peritumoral brain edema in intracranial meningiomas. Arq Neuropsiquiatr. 2010;68: 346-9. Available from: http://dx.doi.org/10.1590/S0004-282X2010000300003

Kasuya H, Kubo O, Tanaka M, Amano K, Kato K, Hori T. Clinical and radiological features related to growth potential of meningioma. Neurosurg Rev.2006;29: 293-7. DOI: 10.1007/s10143-006-0039-3

Tamiya T, Ono Y, Matsumoto K, Ohmoto T. Peritumoral brain edema in intracranial meningiomas: effects of radiological and histological factors. Neurosurgery. 2001;49: 1046-52.

Shibuya M. Pathology and molecular genetics of meningioma: recent advances. Neurol Med Chir (Tokyo). 2015;55: 14. DOI: 10.2176/nmc.ra.2014-0233.