КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНІ ПРЕДИКТОРИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНИХ УРАЖЕНЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ТА АЛГОРИТМ ЇХ ОЦІНКИ В СИСТЕМІ НЕВРОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12568Ключові слова:
гіпоксично-ішемічні ураження головного мозку, предиктори, кардіохірургічні втручанняАнотація
Резюме. Сучасні технології кардіохірургічних втручань (КХВ) дозволяють значною мірою впливати на структуру смертності, інвалідності та якість життя пацієнтів із критичним перебігом ішемічної хвороби, клапанними пороками серця, кардіоміопатіями. Разом з тим неврологічні ускладнення здатні суттєво впливати на перебіг післяопераційного періоду та нівелювати технічно якісне виконаня КХВ. Останніми роками загальна смертність після КХВ із використанням штучного кровообігу (ШК) характеризуються зменшенням на 20–25 %, тоді як частота гіпоксично-ішемічних уражень (ГІУ) головного мозку (ГМ) практично незмінна і, навіть, у старших вікових групах зростає.
Мета дослідження – розробити алгоритм оцінювання ризику гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку як компоненти неврологічного супроводу кардіохірургічних пацієнтів.
Матеріали і методи. Дослідження виконано на клінічній базі ДУ «Інститут серця МОЗ України» з використанням первинних матеріалів стосовно кардіохірургічних втручань із застосуванням штучного кровообігу; задіяно дві групи пацієнтів, що сформовані за методикою копі-пара (за ознаками: вік, стать, вид втручання): в першій (n=340 осіб) – пацієнти з ГІУ ГМ після втручань, у другій (n=340 осіб) – без ГІУ ГМ. У дослідженні використано результати рутинного неврологічного, інструментальних та лабораторних обстежень на етапах оперативного лікування із заповненням спеціальної Карти експертної оцінки неврологічного супроводу пацієнта з кардіохірургічним втручанням.
Результати. При порівняльному міжгруповому аналізі виявлено достовірні (р<0,05) КАФ, виконано їх ранжування за показником загальної інформативності та 10 найбільш інформативних включено до алгоритму прогнозування. Наявність достовірної інформації щодо прогностичного значеня клініко-анамнестичних предикторів дозволило обґрунтувати поступовість процедури оцінки ризику та скласти відповідний табличний алгоритм, до якого в порядку зменшуваної інформативності, внесені найбільш прогностично цінні ознаки та відповідні прогностичні коефіцієнти. Технологія прогнозування досить проста та (після оцінки наявності/відсутності перелічених в алгоритмі факторів) передбачає поступове додавання відповідних коефіцієнтів до досягнення однієї із прогностичних сум, що дозволяє виконувати персоніфіковану оцінку ризику з одночасним розподілом (співвідношенням) обстежених осіб до однієї із трьох груп ризику.
Висновки. Вивчено діагностичну цінність та прогностичне значення клініко-анаменстичних предикторів ризику гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку, складено прогностичний їх профіль, опрацьовано алгоритм персоніфікації ризику та виділено три основні прогностично несприятливі синдроми: психоневрологічний (наявність енцефалопатії, артеріальної гіпертензії, закритих черепно-мозкових травм в анамнезі), судинної дисфункції (порушення церебральної ауторегуляції, зниження фракції викиду лівого шлуночка, інсульт в анамнезі, асиметрія кровонаповнення), серцево-судинних порушень (фібриляція передсердь, «німий» стеноз сонних артерій, наявність атероматозу висхідної зони аорти).
Посилання
Berisavac II, Jovanović DR, Padjen VV, Ercegovac MD, Stanarčević PD, Budimkić-Stefanović MS, Radović MM, et al. How to recognize and treat metabolic encephalopathy in neurology intensive care unit. Neurol India. 2017;65(1): 123-8.
Dyogtyar VV, Changli NO. [Prevention of neurological complications in surgery of the thoraco-abdominal aorta]. Visnyk sertsevo-sudynnoi khirurhii. 2018;3: 68-70. Ukrainian.
Demikhov O, Dehtyarova I, Demikhova N. Actual aspects of public health policy formation on the example of Ukraine. Bangladesh Journal of Medical Science. 2020;19(3): 358-64.
Demikhov O, Dehtyarova I, Rud O, Khotyeev Y, Kuts L, Cherkashyna L, Demikhova N, et al. Arterial hypertension prevention as an actual medical and social problem. Bangladesh Journal of Medical Science. 2020;19(4): 722-9.
Demikhov O, Demikhova N, Zakharchenko M, Bumeister L. Dynamic of endothelial dysfunction factors during treatment in renal hypertensive patients. Atherosclerosis. 2019; 287.
Demikhov O, Nei S, Demikhova N. Awareness study of patients with arterial hypertension. European Journal of Heart Failure. Oxford: edition European Society of Cardiology. 2019; 21(1): 570.
Feigin VL. Anthology of stroke epidemiology in the 20th and 21st centuries: Assessing the past, the present, and envisioning the future. International Journal of Stroke. 2019;14(3): 223-37.
Feigin VL, Roth GA, Naghavi M. Global burden of stroke and risk factors in 188 countries, during 1990–2013: a systematic analysis for the Global burden of disease study 2013. Lancet Neurol. 2016;15: 913-24.
Gopagondanahalli KR, Li J, Fahey MC, Hunt RW, Jenkin G, Miller SL, Malhotra A. Preterm hypoxic–ischemic encephalopathy. Front Pediatr. 2016;4: 114.
Hahne K, Monning G, Samol A. Atrial fibrillation and silent stroke: links, risks, and challenges. Vascular Health Risk Management. 2016;12: 65-74.
Gubler EV. [Clinical pathoinformatics in medicine and pediatrics]. Meditsina. 1992. Russian.
O'Neal JB, Billings FT, Liu X, Shotwell MS, Liang Y, Shah AS, Ehrenfeld JM, et al. Risk factors for delirium after cardiac surgery: an historical cohort study outlining the influence of cardiopulmonary bypass. Can J Anaesth. 2017;64(11): 1129-37.
Jauch EC, Saver JL, Adams HP, Bruno A, Connors JJ, Demaerschalk BM, Khatri P, et al. Guidelines for the early management of patients with acute ischemic stroke: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association. Stroke. 2013;44(3): 870-947.
Johnson W, Onuma O, Owolabi M, Sachdev S. Stroke: A global response is needed. World Health Organ. 2016;94: 634-4a.
Kamel H, Okin PM, Elkind MS, Iadecola C. Atrial fibrillation and mechanisms of stroke: Time for a new model. Stroke. 2016;47: 895-900.
Costa MA, Gauer MF, Gomes RZ, Schafranski MD. Risk factors for perioperative ischemic stroke in cardiac surgery. Rev Bras Cir Cardiovasc. 2015;30(3): 365-72.
Rebrova OY. [Statistical analysis of medical data. Application of the Statistica software package]. MedyaSfera. 2002; 312. Russian.
Trufanov EA, Sviridova NK, Parnyakova TR. [Cerebrovascular diseases: morbidity, mortality, risk factors, diagnosis and treatmen]. Skhidno-yevropeiskyi nevrolohichnyi zhurnal. 2016;4(10): 17-20. Russian.
Zerna C, Thomalla G, Campbell BCV, Rha JH, Hill MD. Current practice and future directions in the diagnosis and acute treatment of ischaemic. The Lancet. 2018;392(10154): 1247-56.
Zozulya IS, Zozulya AL, Volosovets AO. [Some directions of improving the provision of medical care for stroke]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii. 2017;25(1): 84-5. Ukrainian.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.