Коморбідність цукрового діабету 2 типу та дифузного зоба: дані лабораторного дослідження
DOI:
https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12554Ключові слова:
цукровий діабет 2 типу, дифузний нетоксичний зоб, коморбідність, лабораторні даніАнотація
Резюме. У світі спостерігається тенденція до збільшення поширеності цукрового діабету 2 типу та дифузного нетоксичного зоба. Повідомляється, що у пацієнтів із порушеним метаболізмом глюкози простежується більший об’єм щитоподібної залози та більша поширеність вузлів. Останнім часом науковці все більше приділяють уваги вивченню зв’язку між інсулінорезистентністю та аномальною функцією і морфологією щитоподіної залози.
Мета дослідження – оцінити лабораторні показники у хворих із поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та дифузним нетоксичним зобом і виявити можливі маркери їх коморбідності.
Матеріали і методи. Для дослідження було виконано аналіз медичної документації 541 пацієнта. Сформовано дві дослідні групи: 40 осіб із дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ) та цукровим діабетом 2 (ЦД2) типу і 501 пацієнт з діабетом 2 типу без патології щитоподібної залози. Кожному хворому виконували ультразвукове дослідження ЩЗ. Об’єм частки розраховували за методом Bruno. Визначали показники ліпідного профілю, показники загального аналізу крові, рівень інсуліну, концентрацію глюкози, показники біохімічного аналізу крові, рівні гормонів щитоподібної залози (ТТГ, Т4). Описову статистику здійснювали у вигляді розрахунку медіани (Ме) та нижнього (Lq) і верхнього (Uq) квартилів. При оцінці рівня статистичної значущості проводили попарне порівняння груп з використанням U-критерію Манна – Уїтні.
Результати. Середній вік хворих у групі – 56 років. При аналізі показників загального аналізу крові було виявлено вірогідно вищі показники ШОЕ – на 63,6 % у групі ЦД2 + ДНЗ порівняно з ЦД2. При оцінці показників вуглеводного обміну встановлено вірогідно вищі показники глікозильованого гемоглобіну на 7,4 % у групі ЦД2 + ДНЗ порівняно з ЦД2. Показники не-ХС-ЛПВЩ на 3,57 % вищі у групі ЦД2 + ДНЗ порівняно з ЦД2. Відмічається тенденція до підвищення загального та залишкового холестеролу в групі ЦД2 + ДНЗ порівняно з ЦД2.
Висновки. У пацієнтів із поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та дифузного нетоксичного зоба виявляються вірогідно вищий рівень ШОЕ, глікозильованого гемоглобіну, а також прогресує дисліпідемія за рахунок не-ХС-ЛПВЩ порівняно із хворими на цукровий діабет 2 типу.
Посилання
World Health Organization. Goitre as a Determinant of the Prevalence and Severity of Iodine Deficiency Disorders in Populations. Geneva, Switzerland: World Health Organization. 2014.
Hetzel BS. The story of iodine deficiency: an international challenge in nutrition. Oxford and New Delhi: Oxford University Press. 1989.
M. Andersson, B. Takkouche, I. Egli. Iodine Status Worldwide, WHO Global Database on Iodine Deficiency: Department of Nutrition for Health and Development Geneva, Switzerland: World Health Organization. 2004
Mesele M, Degu G, Gebrehiwot H. Prevalence and associated factors of goiter among rural children aged 6-12 years old in Northwest Ethiopia, cross-sectional study. BMC Public Health. 2014;14: 130.
Anusha A, Gopalakrishnan S, Savitha A. Evaluation of Goitre and its sociodemographic risk factors among rural school children of Kancheepuram, Tamil Nadu, India. J Clin Diagn Res. 2018;12(6): 10-4.
Malboosbaf R, Hosseinpanah F, Mojarrad M. Relationship between goiter and gender: a systematic review and meta-analysis. Int J Basic Clin Endocrinol. 2013;43: 539.
Cho YA, Kim J. Dietary factors affecting thyroid cancer risk: A meta-analysis. Nutr Cancer. 2015;67(5): 811-7.
Han C, He X, Xia X, Li Y, Shi X, Shan Z, et al. Subclinical Hypothyroidism and Type 2 Diabetes: A Systematic Review and Meta-Analysis. PLoS One. 2015;10(8): e0135233.
Smithson MJ. Screening for thyroid dysfunction in a community population of diabetic patients. Diabet Med. 1998;15(2): 148-50.
Al-Geffari M, Ahmad NA, Al-Sharqawi AH, Youssef AM, Alnaqeb D, Al-Rubeaan K. Risk factors for thyroid dysfunction among type 2 diabetic patients in a highly diabetes mellitus prevalent society. Int J Endocrinol. 2013;2013: 417920.
American Diabetes Association. 10. Cardiovascular Disease and Risk Management: Standards of Medical Care in Diabetes-2019. Diabetes Care. 2019;42(Suppl 1): S103-S23.
WHO/UNICEF/ICCIDD. Assessment of iodine deficiency disorders and monitoring their elimination. A guide for programme managers 3rd ed. Geneva: World Health Organization. 2007. Available from: http://whqlibdoc.who.int/publications/2007/9789241595827_eng.pdf
Brunn J, Block U, Ruf G, Bos I, Kunze WP, Scriba PC. Volumetric analysis of thyroid lobes by real-time ultrasound (author's transl). Dtsch Med Wochenschr. 1981;106(41): 1338-40.
Bonora E, Targher G, Alberiche M, Bonadonna RC, Saggiani F, Zenere MB, et al. Homeostasis model assessment closely mirrors the glucose clamp technique in the assessment of insulin sensitivity: studies in subjects with various degrees of glucose tolerance and insulin sensitivity. Diabetes Care. 2000;23(1): 57-63.
Tang Y, Yan T, Wang G, et al. Correlation between insulin resistance and thyroid nodule in type 2 diabetes mellitus. International Journal of Endocrinology. 2017;2017: 1617458
Gebremichael G, Demena M, Egata G, Gebremichael B. Prevalence of Goiter and Associated Factors Among Adolescents in Gazgibla District, Northeast Ethiopia. Glob Adv Health Med. 2020;9: 2164956120923624.
Heidari Z, Mashhadi MA, Nosratzehi S. Insulin resistance in patients with benign thyroid nodules. Arch Iran Med. 2015;18(9): 572-6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник медичних і біологічних досліджень
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
