ВПЛИВ ХАРЧУВАННЯ НА ПЕРЕБІГ COVID-19

Автор(и)

  • О. Креховська-Лепявко Тенопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Б. Локай Тенопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • С. Ястремська Тенопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Н. Рега Тенопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • О. Буштинська Тенопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • С. Даньчак Тенопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12345

Ключові слова:

COVID-19, вірусна інфекція, хронічні розлади

Анотація

Резюме. На сьогодні пандемія COVID-19 являє собою виклик для усього світу. Для боротьби з вірусом обов’язковим є досягнення та підтримка належного харчового статусу. Загальновідомо, що на харчовий статус людини впливає цілий ряд факторів, таких, як вік, стать, стан здоров'я, спосіб життя та приймання лікарських засобів. Належний харчовий статус сприяв підвищенню стійкості та опірності організму людини до вірусного навантаження під час пандемії COVID-19. Оптимальне харчування та споживання поживних речовин позитивно впливають на імунну систему, тому одним із дієвих методів запобігання інфікуванню COVID-19 в сучасних умовах є зміцнення імунної системи. На сьогодні не знайдено жодних доказів того, що харчування може являти собою один із методів лікування уражень імунної системи (окрім даних про позитивний вплив вітаміну С, який вважається одним з найкращих засобів, які підвищують специфічну і неспецифічну резистентність організму). Правильна дієта може забезпечити підтримання належного стану організму людини для боротьби з вірусними ураженнями. В даній статті проаналізовано важливість харчування для підвищення імунітету та наведено деякі рекомендації щодо оптимального харчування для протистояння COVID-19.

Мета дослідження – проаналізувати та систематизувати літературні дані про вплив харчування  на прояви інфекції COVID-19.

Матеріали і методи. У дослідженні використані публікації світової наукової літератури про інфекцію COVID-19, зокрема про причини та механізми її розвитку, лікування, ускладнення та її наслідки, а також вплив харчування на перебіг COVID-19. Даний огляд розкриває роль харчовання у підсиленні імунної відповіді організму під час вірусних інфекцій, особливо враховуючи наявність нової пандемії коронавірусу.

Результати. Під час пандемії COVID-19 харчовий статус людей має особливо важливе значення. Оптимальне харчування та дієтичне споживання поживних речовин впливають на імунну систему завдяки експресії генів, активації клітин та модифікації сигнальних молекул. Крім того, різні дієтичні інгредієнти є детермінантами мікробного складу кишечника і згодом формують імунні реакції в організмі. Адекватне споживання цинку, заліза та вітамінів A, B12, B6, C та E має важливе значення для підтримки належного функціонування імунної системи. Необхідність у самоізоляції та дотримання соціальної дистанції є невід’ємними заходами в рамках пандемії COVID-19, проте вони мають серйозні наслідки для життя людини і приводять до зміни режиму харчування, сну та фізичної активності. Це сприяє розвитку малорухомої поведінки людей, яка впливає на психічне та фізичне здоров’я та веде до підвищення ризику ожиріння. Страх і занепокоєння можуть також спричинити зміни в харчових звичках, що веде до нездорового режиму харчування та зниження апетиту або зменшення задоволення від їжі. Мікроелементи – це дієтичні компоненти, які можуть суттєво сприяти зміцненню імунної системи. Такі важливі мікроелементи, як вітаміни A, D, E, C, B6, B12, а також фолати та мікроелементи, такі, як залізо, цинк та селен доступні у різноманітних свіжих продуктах тваринного та рослинного походження, допомагають організму в боротьбі з інфекційними захворюваннями.

Висновки. COVID-19 став найскладнішою пандемією, яка на сьогоднішні має виражений вплив на усі країни світу. Правильне та здорове харчування може забезпечити надійне та стійке функціонування імунної системи для боротьби з вірусом. У даний час доведено, що люди, які дотримуються збалансованої дієти, менш схильні до розвитку різноманітних хронічних захворювань та інфекцій.

Посилання

Zhang L, Liu Y. Potential interventions for novel coronavirus in China: A systematic review. J Med Virol. 2020;92(5): 479-90. DOI:10.1002/jmv.25707

Schoeman D, Fielding BC. Coronavirus envelope protein: current knowledge. Virol J. 2019;16: 69 10.1186/s12985-019-1182-0

Zhang N, Wang L, Deng X, et al. Recent advances in the detection of respiratory virus infection in humans. J Med Virol. 2020;92(4): 408-17. 10.1002/jmv.25674

Leung WK, To KF, Chan PK, Chan HL, Wu AK, Lee N, et al. Enteric involvement of severe acute respiratory syndrome-associated coronavirus infection. Gastroenterology. 2003;125: 1011-7. DOI: 10.1016/S0016-5085(03)01215-0

To KK, Tsang OT, Yip CCY, Chan KH, Wu TC, Chan JMC, et al. Consistent detection of 2019 novel coronavirus in saliva. Clin Infect Dis. 2020;71: 841-3. DOI: 10.1093/cid/ciaa149

Lu R, Zhao X, Li J, Niu P, Yang B, Wu H, et al. Genomic characterisation and epidemiology of 2019 novel coronavirus, implications for virus origins and receptor binding. Lancet. 2020;395: 565-74. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30251-8

Gu J, Han B, Wang J. COVID-19: gastrointestinal manifestations and potential fecal–oral transmission. Gastroenterology. 2020;158: 1518-9. DOI: 10.1053/j.gastro.2020.02.054

Chau TN, Lee KC, Yao H, Tsang TY, Chow TC, Yeung YC, et al. SARS-associated viral hepatitis caused by a novel coronavirus, report of three cases. Hepatology. 2004;39: 302-10. DOI: 10.1002/hep.20111

Zhou P, Yang XL, Wang XG, Hu B, Zhang L, Zhang W, et al. A pneumonia outbreak associated with a new coronavirus of probable bat origin. Nature. 2020;579: 270-3. DOI: 10.1038/s41586-020-2012-7

Nasri H, Baradaran A, Shirzad H, Rafieian-Kopaei M. New concepts in nutraceuticals as alternative for pharmaceuticals. Int J Prev Med. 2014;5: 1487-99.

World Health Organisation. Nutrition. Nutrition advice for adults during the COVID-19 outbreak. Available from: http://www.emro.who.int/nutrition/nutrition-infocus/nutrition-advice-for-adults-during-the-covid-19-outbreak.html[last accessed 26 April 2020].

Childs CE, Calder PC, Miles EA. Diet and immune function. Nutrients. 2019;11: 1933.

Elmadfa I, Meyer AL. The role of the status of selected micronutrients in shaping the immune function. Endocr Metab Immune Disord Drug Targets. 2019;19: 1100-15.

Chaplin DD. Overview of the immune response. J Allergy Clin Immunol. 2010;125(2 suppl 2): S3-S23. DOI: 10.1016/j.jaci.2009.12.980

Romagnani S. T-cell subsets (Th1 versus Th2). Ann Allergy Asthma Immunol. 2000;85: 9-18.

Gombart AF, Pierre A, Maggini S. A review of micronutrients and the immune system-working in harmony to reduce the risk of infection. Nutrients. 2020;12: 236. DOI:10.3390/nu12010236

Chandra RK. Nutrition and the immune system from birth to old age. Eur J Clin Nutr. 2002;56(suppl 3): S73-S76.

Alpert PT. The role of vitamins and minerals on the immune system. Home Health Care Manag Pract. 2017;29: 199-202.

Milner JJ, Beck MA.. The impact of obesity on the immune response to infection. Proc Nutr Soc. 2012;71: 298-306.

Diwakar BT, Finch ER, Liao C, et al.The role of selenoproteins in resolution of inflammation In: Hatfield DL, Schweizer U, Tsuji PA, Gladyshev VN, eds. Selenium: Its Molecular Biology and Role in Human Health. 4th ed.Springer International Publishing; 2016.

Haryanto B, Suksmasari T, Wintergerst E, et al. Multivitamin supplementation supports immune function and ameliorates conditions triggered by reduced air quality. Vitam Miner. 2015;4: 2-15. DOI:10.4172/2376-1318.1000128

McClung JP, Peterson DG. Trace elements and immune function In: Watson RR, Zibadi S, Preedy VR, Eds. Dietary Components and Immune Function. Humana Press; 2010: 253-62.

Saeed F, Nadeem M, Ahmed RS, et al.Studying the impact of nutritional immunology underlying the modulation of immune responses by nutritional compounds – a review. Food Agric Immunol. 2016;27: 205-29.

Weiss G. Iron and immunity: a double-edged sword. Eur J Clin Invest. 2002;32(suppl 1): 70-8.

Xu Y, Sherwood JA, Lackey KH, et al.The responses of immune cells to iron oxide nanoparticles. J Appl Toxicol. 2016;36: 543-53.

Wintergerst ES, Maggini S, Hornig DH.. Immune-enhancing role of vitamin C and zinc and effect on clinical conditions. Ann Nutr Metab. 2006;50: 85-94.

Maares M, Haase H.. Zinc and immunity: an essential interrelation. Arch Biochem Biophys. 2016;611: 58-65.

Maggini S, Wintergerst ES, Beveridge S, et al.Selected vitamins and trace elements support immune function by strengthening epithelial barriers and cellular and humoral immune responses. Br J Nutr. 2007;98(suppl 1): 29-S35.

Avery JC, Hoffmann PR.. Selenium, selenoproteins, and immunity. Nutrients. 2018;10: 1203. DOI:10.3390/nu10091203

Ivory K, Prieto E, Spinks C, et al.Selenium supplementation has beneficial and detrimental effects on immunity to influenza vaccine in older adults. Clin Nutr. 2017;36: 407-15.

A phase 2 trial of high-dose ascorbate in glioblastoma multiforme. ClinicalTrials.gov identifier: NCT02344355. https://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT02344355. Updated April 7, 2020. Accessed May 12, 2020.

Hydroxychloroquine and zinc with either azithromycin or doxycycline for treatment of COVID-19 in outpatient setting. ClinicalTrials.gov identifier: NCT04370782. https://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT04370782?term=NCT04370782&draw=2&rank=1. Updated May 18, 2020. Accessed May 12, 2020.

TET2 mutations in myelodysplastic syndromes and acute myeloid leukemia with azacitidine + ascorbic acid. ClinicalTrials.gov identifier: NCT03397173. https://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT03397173?term=NCT03397173&draw=2&rank=1. Updated January 21, 2020. Accessed May 12, 2020.

Hagag AA, El Frargy MS, Houdeeb HA.. Therapeutic value of vitamin D as an adjuvant therapy in neonates with sepsis [published online June 25, 2019]. Infect Disord Drug Targets. DOI:10.2174/1871526519666190626141859 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

Kim W-Y, Jo E-J, Eom JS, et al.Combined vitamin C, hydrocortisone, and thiamine therapy for patients with severe pneumonia who were admitted to the intensive care unit: propensity score–based analysis of a before–after cohort study. J Crit Care. 2018;47: 211-8. [PubMed] [Google Scholar]

Sánchez-Armendáriz K, García-Gil A, Romero CA, et al.Oral vitamin D3 5000 IU/day as an adjuvant in the treatment of atopic dermatitis: a randomized control trial. Int J Dermatol. 2018;57: 1516-20. [PubMed] [Google Scholar]

Gonçalves D, Lima C, Ferreira P, et al.Orange juice as dietary source of antioxidants for patients with hepatitis C under antiviral therapy. Food Nutr Res. 2017;61: 1296675. DOI:10.1080/16546628.2017.1296675 [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

Bhattacharjee A, Basu A, Biswas J, et al. Chemoprotective and chemosensitizing properties of selenium nanoparticle (Nano-Se) during adjuvant therapy with cyclophosphamide in tumor-bearing mice. Mol Cell Biochem. 2017;424: 13-33. [PubMed] [Google Scholar]

Kaya H, Koç AK, Sayın İ, et al.Vitamins A, C, and E and selenium in the treatment of idiopathic sudden sensorineural hearing loss. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2015;272: 1119-25. [PubMed] [Google Scholar]

Zhou F, Yu T, Du R, et al. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. Lancet. 2020;395: 1054-62.

Barazzoni R, Bischoff SC, Breda J, et al.ESPEN expert statements and practical guidance for nutritional management of individuals with SARS-CoV-2 infection. Clin Nutr. 2020;39: P1631-8. DOI:10.1016/j.clnu.2020.03.022

Li T, Zhang Y, Gong C, et al.Prevalence of malnutrition and analysis of related factors in elderly patients with COVID-19 in Wuhan, China [published online April 22, 2020]. Eur J Clin Nutr. 2020;74: 871-5. DOI:10.1038/s41430-020-0642-3

Kinney JM. Nutritional frailty, sarcopenia and falls in the elderly. Curr Opin Clin Nutr Metab Care. 2004;7: 15-20

Barazzoni R, Bischoff SC, Breda J, et al.ESPEN expert statements and practical guidance for nutritional management of individuals with SARS-CoV-2 infection. Clin Nutr. 2020;39: P1631-8. DOI:10.1016/j.clnu.2020.03.022

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-02

Як цитувати

Krekhovska-Lepiavko, O., Lokay, B., Yastremska, S., Reha, N., Bushtynska, O., & Danchak, S. (2021). ВПЛИВ ХАРЧУВАННЯ НА ПЕРЕБІГ COVID-19. Вісник медичних і біологічних досліджень, (2), 120–126. https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12345