ПЕРЕНОСИМОСТІ ВІТЧИЗНЯНОГО НЕСТЕРОЇДНОГО ПРОТИЗАПАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ЕКСТРАКЦІЇ КАТАРАКАТИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12343Ключові слова:
катаракта, нестероїдний протизапальний препарат, переносимість нестероїдного протизапального препарату, побічні ефекти нестероїдного протизапального препаратуАнотація
Резюме. У статті розглянуто питання ефективності та переносимості вітчизняного нестероїдного протизапального засобу (НПЗЗ) після екстракції катаракти, а також вираження його побічних ефектів.
Мета дослідження – оптимізувати методи післяопераційного лікування катаракти з використанням вітчизняного нестероїдного протизапального препарату «Диклофенак", 0,1% краплі очні виробництва СП ТОВ «Jurabek Laboratories».
Матеріали і методи. У дослідження були включені пацієнти, які перебували на стаціонарному лікуванні на базі 2 клініки Ташкентської медичної академії. До групи дослідження було включено 60 осіб: 21 чоловік і 39 жінок, вік хворих становив 18–73 роки. У двох групах ми порівнювали ефективність і переносимість вітчизняного і зарубіжного НПЗЗ після екстракції катаракти.
Результати. Ефективність комплексного лікування підтверджена скороченням термінів зникнення основних симптомів запалення у пацієнтів обох груп. Обидва препарати не викликали побічних дій і добре переносилися пацієнтами. Переносимість проведеного лікування у групі, яка отримувала вітчизняний НПЗЗ, склала 93,4 %, а у групі, що отримувала НПЗП зарубіжного виробництва, – 95,7 %.
Висновки. За результатами проведених досліджень доведено, що терапія після екстракції катаракти із застосуванням препарату НПЗЗ вітчизняного виробництва не поступається за ефективністю і переносимістю препарату зарубіжного виробництва й може застосовуватися в післяопераційному періоді лікування катаракти.
Посилання
Akhuja M, Sharma SK, Majumdar DK. Penetration of diclofenac through the cornea from oil droplets in vitro. Yakugaku Zasshi. 2007;127: 1739-45.
Van der Beil P, van Eyck AD, Seyfarth HI, Viljoen I, Jooste M. Percutaneous penetration of diclofenac and topical piroxicam. J Appl Res. 2003;3: 505-11.
Ioshin IE, Tolchinskaya AI, Kalinnikov YuYu, Ozderbaeva AA. Prevention of macular edema in cataract phacoemulsification. Russian Ophthalmological Journal. 2014;2: 21-6.
Koroleva IA, Egorov EA. Heading: Ophthalmology. RMJ "Clinical Ophthalmology". 2018;4: 194-8 DOI: 10.21689 / 2311-7729-2018-18-4-194-198.
Kim SJ, Flach AJ, Jampol LM. Non-steroidal anti-inflammatory drugs in ophthalmology. Surv Ophthalmol. 2010;55: 108-33.
Kessel L, Tendal B, Jørgensen KJ. Prevention of macular inflammation and edema after cataract with steroid and non-steroidal anti-inflammatory eye drops; systematic review. Ophthalmology. 2014;121: 1915-24.
Mishima S, Tanishima T, Masuda K. Pathophysiology and pharmacology of intraocular surgery. Aust NZJ Ophthalmol. 1985;13: 147-58.
Flach AJ. Topical non-steroidal anti-inflammatory drugs in ophthalmology. Int Ophthalmol Clin. 2002;42: 1-11.
Hashemi H, Seidian MA, Mohammadpur M. Small pupil and cataract surgery. Curr Opin Ophthalmol. 2015;26: 3-9.
Shalnus R. Actual non-steroidal anti-inflammatory therapy in ophthalmology. Ophthalmologica. 2003;217: 89-98.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.