ХАРАКТЕРИСТИКИ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ В ДІТЕЙ ІЗ КАРДІОГЕННИМИ СИНКОПЕ

Т. А. Ковальчук

doi:10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12217

Автор(и)

Т. А. Ковальчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12217

Ключові слова:

кардіогенні синкопе, варіабельність серцевого ритму, автономна нервова система, діти

Анотація

Резюме. Дисбаланс автономної нервової системи є одним із основних патофізіологічних механізмів розвитку синкопе. В основі їх розвитку будь-якого генезу лежить зниження системного артеріального тиску, що спричиняє зменшення загального мозкового кровотоку та призводить до втрати свідомості. Доведено, що саме раптове припинення мозкового кровотоку на 6–8 с спричиняє втрату свідомості.

Мета дослідження – вивчити особливості часових та частотних показників варіабельності серцевого ритму в дітей із кардіогенними синкопе.

Матеріали і методи. Обстежено 19 пацієнтів із кардіогенними синкопе та 41 практично здорову дитину віком 8–17 років. У постановіці діагнозу кардіогенного синкопе використовували рекомендації Європейської асоціації кардіології (2018). Часові (SDАNN, RMSSD, pNN50) та частотні показники варіабельності серцевого ритму (TP, VLF, LF, HF, LF/HF) вивчали за допомогою триканального добового монітору електрокардіосигналів SDM3 (Україна). Рівень 25(ОН)D у сироватці крові визначали колориметричним методом імуноферментного аналізу з використанням тест-системи Monobind (США).

Результати. У хворих основної та контрольної груп показники варіабельності серцевого ритму SDАNN, RMSSD, pNN50 та LF/HF не відрізнялися (p>0,05). Однак у пацієнтів із кардіогенними синкопе реєструвалися високі показники TP (12751,64±2060,01) мс², (5482,44±396,87) мс²; р=0,00005, VLF (6615,17±819,89) мс²; (3906,29±269,09) мс²; р=0,003, LF (5194,583±797,16) мс²; (2379,22±172,60) мс²; р=0,0015 та HF (4049,14±774,07) мс²; (2446,54±316,16) мс²; р=0,028 порівняно зі здоровими дітьми. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між рівнем вітаміну 25(ОН)D та показником pNN50 (r=0,49; p=0,04), що свідчить про можливий вплив дефіциту вітаміну D на порушення діяльності автономної нервової системи у дітей із синкопе. Отримані результати можуть бути корисними у застосуванні аналізу варіабельності серцевого ритму як самостійного критерію моніторингу стану пацієнта із кардіогенними синкопе й оцінки ефективності проведеного лікування.

Висновки. Функціональний стан автономної нервової системи у дітей із кардіогенними синкопе характеризується збалансованим вегетативним впливом на серцеву діяльність. При цьому спостерігається напруження адаптаційних систем на тлі зростання активності симпатичної та парасимпатичної ланок регуляції й високого рівня активності центральних контурів регуляції серцевого ритму.

Посилання

Moya A, Sutton R, Ammirati F, Blanc JJ, Brignole M, Dahm JB, et al. Guidelines for the diagnosis and management of syncope (version 2009). Eur Heart J. 2009;30(21): 2631-71. Available from: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehp298.

Grossman SA, Badireddy M. Syncope. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021 Jan. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK442006/.

Márquez MF, Gomez-Flores JR, Gonzalez-Hermosillo JA, Ruiz-Siller TJ, Cardenas M. Role of the sympathetic nervous system in vasovagal syncope and rationale for beta-blockers and norepinephrine transporter inhibitors. Medwave. 2016;16(Suppl.4): e6824.

Shim SH, Park SY, Moon SN, Oh JH, Lee JY, Kim HH, et al. Baseline heart rate variability in children and adolescents with vasovagal syncope. Korean J Pediatr. 2014;57(4): 193-8.

Akizuki H, Hashiguchi N. Heart rate variability in patients presenting with neurally mediated syncope in an emergency department. Am J Emerg Med. 2020;38(2): 211-6. 10.1016/j.ajem.2019.02.005.

Kovalchuk T, Boyarchuk O, Pavlyshyn H, Balatska N, Luchyshyn N. Analysis of heart rate variability in paediatric patients with vasovagal syncope. Pediatria Polska – Polish Journal of Paediatrics. 2019;94(6): 357-367. https://doi.org/10.5114/polp.2019.92965.

Zhixiang Y, Cheng W, Jibing X, Bisheng G, Ming X, Deyu L. Ambulatory blood pressure monitoring in children suffering from orthostatic hypertension. Biomed Eng Online. 2018;17(1): 129. Available from: https://doi.org/10.1186/s12938-018-0530-4.

Brignole M, Moya A, de Lange FJ, Deharo JC, Elliott PM, Fanciulli A, et al. 2018 ESC Guidelines for the diagnosis and management of syncope. Eur Heart J. 2018;39(21): 1883-1948. Available from: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy037.

Tanaka H, Fujita Y, Takenaka Y, Kajiwara S, Masutani S, Ishizaki Y, et al. Japanese clinical guidelines for juvenile orthostatic dysregulation version 1. Pediatr Int. 2009;51(1): 169-79. Available from: https://doi.org/10.1111/j.1442-200X.2008.02783.x.

Berezhny`j VV, Romankevych IV. [Application of determination of heart rate variability in children]. Sovremennaya pediatriya. 2015;1: 87-91. Ukrainian.

Parati G, Stergiou G, O'Brien E, Asmar R, Beilin L, Bilo G, et al. European Society of Hypertension practice guidelines for ambulatory blood pressure monitoring. J Hypertens. 2014;32(7): 1359-66. Available from: https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000000221.

Koval`chuk TA, Boyarchuk OR. [The role of vitamin D deficiency in the genesis of vasovagal syncope in children]. International Journal of Endocrinology. 2020;6(2): 231-236. Ukrainian.

Zhang Q, Sun Y, Zhang C, Qi J, Du J. Vitamin D deficiency and vasovagal syncope in children and adolescents. Front Pediatr. 2021;9: 575923. Available from: https://doi.org/10.3389/fped.2021.575923.

Marushko YuV, Gyshhak TV. Systemic mechanisms of adaptation. Stress in children. [Системні механізми адаптації. Стрес у дітей] Kyiv; 2014. Ukrainian.

Akcaboy M, Atalay S, Ucar T, Tutar E. Heart rate variability during asymptomatic periods in children with recurrent neurocardiogenic syncope. Turk J Pediatr. 2011;53(1): 59-66.