КАРДІОМІОПАТІЯ ТАКОЦУБО В УМОВАХ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.12099Ключові слова:
стресова кардіоміопатія, синдром Такоцубо, COVID-19, SARS-COV-2Анотація
Резюме. Збільшення кількості випадків захворювання на COVID-19 у всьому світі супроводжується зростанням серцево-судинних ускладнень, пов’язаних з ним, одним із яких є синдром Такоцубо. Клініцисти повинні знати про різноманітність кардіальних проявів для розробки відповідної стратегії діагностики та лікування.
Мета дослідження – проаналізувати наукові джерела і вивчити особливості виникнення синдрому Такоцубо як некоронарогенного ураження серця в умовах пандемії, викликаної вірусом SARS-CoV-2.
Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовано літературні публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Internet», ключовими словами були «синдром Такоцубо», «стресіндукована кардіоміопатія», «COVID-19».
Результати. У міру прогресування пандемії COVID-19 у глобальному масштабі окреслюється розмаїта картина кардіологічних ускладнень, що варіюють від безсимптомних чи симптомних електрокардіографічних змін та аритмій серця до розвитку тяжкого міокардіального ушкодження з виникненням гострої серцевої недостатності. Уразливість серцево-судинної системи значною мірою пов’язана з механізмом входу вірусу, ушкодженням ендотелію та загальною імунною відповіддю організму людини. Відомості про кардіоміопатію Такоцубо, що є одним із некоронарогенних синдромів у пацієнтів із COVID-19, засновані на результатах досліджень з відносно невеликими вибірками і на вивченні серії клінічних випадків. Ушкодження міокарда виникає унаслідок потужного викиду катехоламінів, що може бути спричинене збільшенням рівня прозапальних цитокінів в умовах «цитокінового шторму». Крім того, дослідження вказують на збільшення частоти виникнення стресової кардіоміопатії у пацієнтів із негативним результатом на SARS-CoV-2 під час пандемії COVID-19, що дозволяє припустити ключову роль психологічного стресу в її розвитку.
Висновки. Зв’язок між пандемією, спричиненою вірусом SARS-CoV-2 та розвитком стресової кардіоміопатії, є беззаперечним. В одних випадках ця патологія виникала на тлі COVID-19 та ускладнювала перебіг захворювання, в інших ситуаціях була наслідком підвищення рівня стресу та тривоги в умовах пандемії.
Посилання
Oryshchyn ND, Ivaniv YA [Cardiovascular complications in COVID-19: case report and concise review]. Proc Shevchenko Sci Soc Med Sci. 2020;62(2): 87-98. Ukrainian.
Suspitsyna IN, Sukmanova IA [Takotsubo syndrome. Clinical and pathogenetic aspects. Basics of diagnosis and treatment]. Kardiologiya. 2020;60(2): 96-103. Russian.
Shlyakhto EV, Parmon EV, Berngardt ER, Zhabina ES [Features of electrocardiographic changes in non-coronarogenic syndromes in patients with COVID-19]. Ros Card J. 2020;25(7): 194-00. Russian.
Ghadri J-R, Wittstein IS, Prasad A, Sharkey S, Dote K, Akashi YJ et al. International Expert Consensus Document on Takotsubo Syndrome (Part I): Clinical Characteristics, Diagnostic Criteria, and Pathophysiology. European Heart Journal. 2018;39(22): 2032-46.
Schultz T, Shao Y, Redfors B, Bergmann Sverrisdóttir Y, Råmunddal T, Albertsson P et al. Stress-Induced Cardiomyopathy in Sweden: Evidence for Different Ethnic Predisposition and Altered Cardio-Circulatory Status. Cardiology. 2012;122(3): 180-6.
Wittstein IS. Stress cardiomyopathy: A syndrome of catecholamine mediated myocardial stunning? Cellular and Molecular Neurobiology. 2012;32(5): 847-57.
Redfors B, Vedad R, Angerås O, Råmunddal T, Petursson P, Haraldsson I et al. Mortality in takotsubo syndrome is similar to mortality in myocardial infarction — A report from the SWEDEHEART registry. International Journal of Cardiology. 2015;185: 282-9.
Madias JE. Why the current diagnostic criteria of Takotsubo syndrome are outmoded: A proposal for new criteria. International Journal of Cardiology. 2014;174(3): 468-70.
Parodi G, Citro R, Bellandi B, Provenza G, Marrani M, Bossone E. Revised clinical diagnostic criteria for Tako-tsubo syndrome: The Takotsubo Italian Network proposal. International Journal of Cardiology. 2014;172(1): 282-3.
Prasad A, Dangas G, Srinivasan M, Yu J, Gersh BJ, Mehran R et al. Incidence and angiographic characteristics of patients with apical ballooning syndrome (takotsubo/stress cardiomyopathy) in the HORIZONS-AMI trial: An analysis from a multicenter, international study of ST-elevation myocardial infarction. Catheterization and Cardiovascular Interventions. 2014;83(3): 343-8.
Lyon AR, Bossone E, Schneider B, Sechtem U, Citro R, Underwood SR et al. Current state of knowledge on Takotsubo syndrome: a Position Statement from the Taskforce on Takotsubo syndrome of the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology: Current state of knowledge on Takotsubo syndrome. European Journal of Heart Failure. 2016;18(1): 8-27.
Aizawa K, Suzuki T. Takotsubo Cardiomyopathy: Japanese perspective. Heart Failure Clinics. 2013;9(2): 243-7.
Staedtke V, Bai R-Y, Kim K, Darvas M, Davila ML, Riggins GJ, et al. Disruption of a self-amplifying catecholamine loop reduces cytokine release syndrome. Nature. 2018;564: 273-7.
Shilova AS, Shmotkina AO, Yafarova AA, Gilyarov MYu [Takotsubo syndrome: Contemporary views on the pathogenesis, prevalence and prognosis]. Rats farmakot v kardiol. 2018;14(4): 598-04. Russian
Husam M Salah, Jawahar L Mehta Takotsubo cardiomyopathy and COVID-19 infection. European Heart Journal – Cardiovascular Imaging. 2020;21: 1299-300.
Gomez J, Nair G, Nanavaty P, Rao A, Marinescu K, Suboc T. COVID-19-associated takotsubo cardiomyopathy BMJ Case Rep 2020;13: 236-40.
Delmas C, Lairez O, Mulin E, Delmas T, Boudou N, Dumonteil N, Biendel-Picquet C, Roncalli J, Elbaz M, Galinier M, Carrié D. Anxiodepressive disorders and chronic psychological stress are associated with Tako-Tsubo cardiomyopathy – new physiopathological hypothesis. Circ. J. 2013;77: 175-80.
Jabri A, Kalra A, Kumar A, et al., Incidence of stress cardiomyopathy during the coronavirus disease 2019 pandemic, JAMA Network Open. 2020;3(7); e2014780.
Giavarini A, Chedid A, Bobrie G, Plouin P-F, Hagège A, Amar L. Acute catecholamine cardiomyopathy in patients with phaeochromocytoma or functional paraganglioma. Heart. 2013;99(19): 1438-44.
Finsterer J, Wahbi K. CNS disease triggering Takotsubo stress cardiomyopathy. International Journal of Cardiology. 2014;177(2): 322-9.
Suzuki H, Matsumoto Y, Kaneta T, Sugimura K, Takahashi J, Fukumoto Y et al. Evidence for Brain Activation in Patients with Takotsubo Cardiomyopathy. Circulation Journal. 2014;78: 256-8.
Martens G, Gerritsen L, Duijndam S, Salemink E, Engelhard I, et al. Fear of Corona Virus (COVID-19): predictors in an online study conducted in March 2020, J. Anxiety Disord. Available from: https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2020.102258.
Meyer P, Degrauwe S, Van Delden C, et al. Typical takotsubo syndrome triggered by SARSCoV-2 infection. Eur Heart J. 2020;41(19): 1860.
Minhas A, Scheel P, Garibaldi B. Takotsubo syndrome in the setting of COVID-19. JACC Case Rep. 2020. 2(9): 1321-5.
Ghadri J, Wittstein I, Prasad A. International expert consensus document on Takotsubo syndrome (part I): clinical characteristics, diagnostic criteria, and pathophysiology. Eur Heart J. 2018;39(22): 2032-46.
Desai HD, Sharma K, Jadeja DM, Desai HM, Moliya P. COVID-19 pandemic induced stress cardiomyopathy: a literature review. Int J Cardiol Heart Vasc. 2020;31: 100628.
Penefsky ZJ, Kahn M. Inotropic effects of dexamethasone in mammalian heart muscle. Eur J Pharmacol. 1971;15: 259-66.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних досліджень
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
