ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ВТРАТИ ПЛОДА НА ТЛІ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ

Автор(и)

  • L. M. Malanchuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • V. M. Martyniuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • S. L. Malanchuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11523

Ключові слова:

синдром втрати плода, ендотеліальна дисфункція, перинатальні наслідки

Анотація

Резюме. Зниження перинатальної захворюваності є особливо важливим в аспекті покращення демографічних показників в Україні. У сучасному акушерстві особлива увага приділяється питанням планування та підготовки до вагітності у жінок із синдромом втрати плода, частота якого є досить високою і коливається від 10 до 25 %.

Мета дослідження – розробити алгоритм лікувально-профілактичних заходів для жінок із синдромом втрати плода на тлі ендотеліальної дисфункції шляхом патогенетично обґрунтованої корекції змін, виявлених під час вагітності.

Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети ми обстежили 150 вагітних, яких поділили на 3 групи по 50 жінок у кожній. Окрім обов’язкового обстеження вагітних, додатково проводилося визначення співвідношення альбумін/креатинін у сечі за допомогою тест-смужок Microalbuphan. Визначення концентрації оксиду азоту в крові виконувалося колориметричним методом. Дослідження фолієвої кислоти визначали за допомогою імуноферментного аналізу, а концентрацію креатиніну в навколоплідних водах – на повіреному фотометрі МБА-540. Для подальшого гістологічного та мікроморфометричного дослідження провізорних органів плода, відбір матеріалу здійснювали після завершення третього періоду пологів.

Результати. Встановлено, що у пацієнток із синдромом втрати плода діагностується доклінічна гестаційна ендотеліальна дисфункція, зниження вмісту фолієвої кислоти в крові, високі показники креатиніну в навколоплідних водах. При морфологічному дослідженні провізорних органів плода відзначаються дистрофічно-дегенеративні зміни із ознаками інфікування. Після призначення вагітним донатору оксиду азоту L-аргініну аспартату та фолієвої кислоти ендотеліальна дисфункція не діагностувалась та нормалізувався вміст креатиніну в навколоплідних водах. При морфологічному дослідженні посліду спостерігались компенсаторно-пристосувальні зміни.

Висновки. Запропонована нами комплексна терапія із застосуванням донатору оксиду азоту та фолієвої кислоти значно покращила перинатальні наслідки у жінок із синдромом втрати плода. Так, у другій групі спостереження частота загрози переривання вагітності знизилась втричі, в шість разів – дистрес плода, вдвічі –ургентних кесаревих розтинів порівняно з першою групою.

Посилання

Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine. Available from: http://medstat.gov.ua/ [in Ukrainian].

Moisenko PO. [The topical issues of motherhood and childhood]. Zdorovia zhenshchiny. 2008;4(36): 64-70 [in Ukrainian].

Pyrohova VI, Shurpyak SO. [Fetal loss syndrome: from science to practice]. Zdorovia Ukrainy. 2014;1: 16-7 [in Ukrainian].

Malanchuk LM, Kuchma ZM, Malanchuk SL. [Fetal loss syndrome: modern approaches to treatment]. Meditsinskiye aspekty zdorovya zhenshchiny. 2015;9(95): 19-22 [in Ukrainian].

American College of Obstetricians and Gynaecologists. “Practice Bulletin. Management of preterm labor”. 2012;119: 1308-13.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-01

Як цитувати

Malanchuk, L. M., Martyniuk, V. M., & Malanchuk, S. L. (2020). ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ВТРАТИ ПЛОДА НА ТЛІ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ. Вісник медичних і біологічних досліджень, (3), 81–84. https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11523

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження