СТРУКТУРНО-ПРОСТОРОВЕ РЕМОДЕЛЮВАННЯ СУДИННОГО РУСЛА ЗАДНІХ КІНЦІВОК ЩУРІВ ПРИ ГОСТРІЙ ІШЕМІЇ

  • A. T. Televiak Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • P. R. Selskyy Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • O. M. Herman Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • M. V. Yushchak Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • B. P. Selskyy Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Ключові слова: гостра ішемія, реперфузія, артерія, судинний трійник, рентгенангіографія, ремоделювання

Анотація

Мета роботи. Встановити особливості структурно-просторового ремоделювання артерій задніх кінцівок щурів при гострій ішемії, спричиненій накладанням артеріального джгута, та наступній реперфузії.

Матеріали і методи. Проведено рентгенангіографічне та морфометричне дослідження артеріальних судин задніх кінцівок 30 щурів за умов експериментальної гострої ішемії. У контрольній групі було 6 інтактних тварин. Гостру ішемію спричиняли шляхом накладання гумових джгутів SWAT шириною 5–6 мм на задні кінцівки тварин, на рівні пахвинної складки протягом 2 год під тіопенталовим знеболюванням, а реперфузію моделювали шляхом зняття турнікета.

Просторову організацію артерій вивчали у судинних розгалуженнях (трійниках): у стегновій ділянці – в місці роздвоєння м’язової гілки, у підколінній ділянці – в місці біфуркації м’язової краніальної гілки, а в гомілковій – у місці поділу підколінної артерії на краніальну та каудальну великогомілкові артерії. У судинному трійнику вимірювали діаметри основного стовбура, товстішої і тоншої артеріальних гілок, сумарний кут галуження артерій та його складові частини – кут відхилення товстішої і тоншої гілок.

Результати й обговорення. Результати морфометричних досліджень встановили структурно-просторове ремоделювання артеріального русла задніх кінцівок щурів у стегновій, підколінній та гомілковій ділянках кінцівки нижче місця накладання артеріального турнікета. В артеріальних трійниках вказаних ділянок кінцівки виявлено збільшення пересічного діаметра основних стовбурів артерій, яке досягало максимуму через 1 добу експерименту. Так, максимальне зростання діаметра основного стовбура трійника в стегновій ділянці становило 13,11 %, у підколінній ділянці – 13,95 %, а в гомілковій – 14,99 % (для всіх р<0,05) порівняно з групою контролю. При цьому збільшувався діаметр як товстішої, так і (більшою мірою) тоншої трійникової гілки. Одночасно виявлено збільшення загального кута галуження дочірніх гілок в стегновій ділянці на 9,02 %, в підколінній ділянці – на 8,89 %, а у гомілковій – на 6,36 % порівняно з групою контролю (для всіх р<0,05), більшою мірою унаслідок збільшення відхилення тоншої гілки. Через 14 діб реперфузії морфометричні показники повертались до рівня значень контрольної групи.

Висновки. Результати рентгенангіографічного та морфометричного досліджень підтверджують ремоделювання артерій задніх кінцівок щурів у результаті розвитку в дослідних тварин ішемічно-реперфузійного синдрому, яке проявлялося збільшенням пересічного діаметра основних стовбурів артерій судинних трійників та збільшенням кута галуження дочірніх гілок. При цьому виявлено збільшенням діаметрів і кутів відхилення як товстішої, так і (більшою мірою) тоншої трійникової гілки.

Біографії авторів

A. T. Televiak, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

асистент Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

P. R. Selskyy, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

доктор наук, професор Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

O. M. Herman, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

лікар-інтерн КНП "Тернопільська комунальна міська лікарня №2"

M. V. Yushchak, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

кандидат медичних наук, доцент Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

B. P. Selskyy, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

лікар-інтерн КНП"Тернопільська  університетська  лікарня" ТОР

Посилання

Kragh JF, Murphy C, Dubick MA, Baer DG, Johnson J, Blackbourne LH. New tourniquet device concepts for battlefield hemorrhage control. US Army Med Dept J. 2011: 38-48.

Kumar K, Railton C, Tawfic Q. Tourniquet application during anesthesia: What we need to know? J Anaesthesiol Clin Pharmacol. 2016;32(4): 424-30. doi: 10.4103/0970-9185.168174

Jiang FZ, Zhong HM, Hong YC, Zhao GF. Use of a tourniquet in total knee arthroplasty: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials J Orthop Sci. 2015;20(1): 110-23. doi: 10.1007/s00776-014-0664-6.

Henyk SM, Symchych AV. [Reperfusion syndrome after lower limb ischemia revascularization]. Sertse i Sudyny. 2016;3: 104-8. Ukrainian.

Kutepov DE, Zhigalova MS, Pasechnik IN. [Pathogenesis of ischemia-reperfusion syndrome]. Kazanskiy med zhurn. 2018;99(4): 640-4. Russian. doi: 10.17816/KMJ2018-640

Tennant D, Howell NJ. The role of HIFs in ischemia-reperfusion injury. Hypoxia. 2014;2: 107-11. doi: 10.2147/HP.S49720

Grebenchikov OA, Likhvantsev VV, Plotnikov EYu, Silachov DN, Pevzner IB, Zorova LD, et al. [Molecular mechanisms of development and targeted therapy of ischemia-reperfusion syndrome]. Aktual vopr anest i reanimatol. 2014;3: 59-67. Russian.

Herasymiuk IYe, Stravskyi TYa, Hantimurov AV. [Features of morphofunctional reconstruction of blood vessels of rat testes after dosed compression of the familial cord]. Visnyk problem biol ta med. 2015;2: 241-46. Ukrainian.

Опубліковано
2019-11-14
Як цитувати
Televiak, A. T., Selskyy, P. R., Herman, O. M., Yushchak, M. V., & Selskyy, B. P. (2019). СТРУКТУРНО-ПРОСТОРОВЕ РЕМОДЕЛЮВАННЯ СУДИННОГО РУСЛА ЗАДНІХ КІНЦІВОК ЩУРІВ ПРИ ГОСТРІЙ ІШЕМІЇ. Вісник медичних і біологічних досліджень, (1), 45-49. https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.1.10519
Розділ
Оригінальні дослідження