СТАНДАРТИЗАЦІЯ ОРГАНОЗБЕРІГАЮЧОГО ЛАПАРОСКОПІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ЖІНОК ІЗ БОЛЬОВИМ СИНДРОМОМ, АСОЦІЙОВАНИМ ІЗ ГЛИБОКИМ ЕНДОМЕТРІОЗОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.2.15083Ключові слова:
глибокий ендометріоз, хірургічне лікування, хірургія, #Enzian, больовий синдромАнотація
Мета дослідження – підвищити ефективність органозберігаючого хірургічного лікування жінок із глибоким ендометріозом, що супроводжується больовим синдромом, шляхом створення покрокового алгоритму оперативного лапароскопічного втручання.
Матеріали та методи. На базі нашого центру було проведено проспективне обсерваційне одноцентрове когортне дослідження, до якого увійшли 210 жінок репродуктивного віку із больовим синдромом, прооперованих із приводу глибокого ендометріозу за новою методикою стандартизації хірургічного лікування глибокого ендометріозу за період із січня 2020 до грудня 2023 р., класифікацію всіх випадків проводили згідно з #Enzian. Досліджено інтраопераційні, ранні та віддалені післяопераційні показники.
Результати дослідження та їх обговорення. Ми отримали значне статистично значуще поліпшення показників больового синдрому через 6 місяців після оперативного втручання за шкалою ВАШ від 0 до 10 (хронічний тазовий біль до операції 6,87+/-1,41, через 6 місяців 2,41+/-1,59 (p<0,001), дисменорея 8,46+/-1,16 та 2,08+/-1,36 (p<0,001), диспареунія 7,42+/-1,07 та через 6 місяців 2,22+/-1,69 (p<0,001), дисхезія 3,2+/-3,6 та 0,8+/-2,0 (p<0,001), дизурія 1,2+/-2,6 та 0,4+/-1,4 (p=0,026)). Глибокий ендометріоз є, безумовно, найтяжчою формою ендометріозу та визначається як розростання тканини, схожої на ендометрій, по та під поверхнею очеревини; зазвичай це вузли, здатні проникати у сусідні структури та пов’язані із фіброзом і порушенням нормальної анатомії, чим зумовлена складність хірургічного лікування цього захворювання. Ураження органів та тканинних структур призводить до змін анатомії з елімінацією контурів органів та значного спотворення операційного поля, що становить серйозну проблему при хірургічному лікуванні навіть для досвідчених хірургів. Це, звичайно, треба враховувати на перед- та інтраопераційному етапі. Наразі не існує регламентованих документів у світі щодо хірургічного лікування глибокого ендометріозу, а саме стандартизованих підходів до такого оперативного втручання та однозначної думки про ступінь радикальності операцій. Щодо хірургії глибокого ендометріозу ми маємо єдиний документ ESGE, ESHRE and WES 2020, але він присвячений деяким технічним особливостям оперативного втручання і не містить стратегії оперативного втручання, яка є вкрай необхідною для хірурга. Оскільки кожен хірург оперує пацієнток із глибоким ендометріозом, спираючись на свій власний розсуд, таке лікування може мати занадто суб’єктивний характер та не завжди йти на користь пацієнтам, тому ми вважаємо, що настав час для стандартизації хірургічного лікування глибокого ендометріозу. Наступним нашим дослідженням стане ретроспективне порівняння хірургічних показників у пацієнток, прооперованих за новою стандартизованою методикою та за загальноприйнятими методами.
Висновки. Алгоритм стандартизованого оперативного втручання має покращити показники хірургічного лікування глибокого ендометріозу, а саме інтраопераційні, ранні та віддалені післяопераційні результати, значно полегшити роботу для хірургів та об’єктивізувати таке лікування.
Посилання
1. Frumkin, N., Schmädecker, R., Isermann, R., Keckstein, J., & Ulrich, U. A. (2023). Surgical treatment of deep endometriosis. Geburtshilfe und Frauenheilkunde, 83(1), 79–87. https://doi.org/10.1055/a-1799-2658
2. Bazot, M., & Daraï, E. (2017). Diagnosis of deep endometriosis: Clinical examination, ultrasonography, magnetic resonance imaging, and other techniques. Fertility and Sterility, 108(6), 886–894. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2017.10.026
3. Condous, G., Gerges, B., Thomassin-Naggara, I., Becker, C., Tomassetti, C., Krentel, H., van Herendael, B. J., Malzoni, M., Abrao, M. S., Saridogan, E., Keckstein, J., Hudelist, G., Aas-Eng, K., Alcázar, J. L., Bafort, C., Bazot, M., Bielen, D., Bokor, A., Bourne, T., ... Wattiez, A. (2024). Non-invasive imaging techniques for diagnosis of pelvic deep endometriosis and endometriosis classification systems: An international consensus statement. Human Reproduction Open, 2024(3), hoae029. https://doi.org/10.1093/hropen/hoae029
4. Becker, C. M., Bokor, A., Heikinheimo, O., Horne, A. W., Jansen, F., Kiesel, L., King, K., Kvaskoff, M., Nap, A., Petersen, K., Saridogan, E., Tomassetti, C., van Hanegem, N., Vulliemoz, N., Vermeulen, N., Altmäe, S., Ata, B., Ball, E., Barra, F., ... Yazbeck, C. (2022). ESHRE guideline: Endometriosis. Human Reproduction Open, 2022(2), hoac009. https://doi.org/10.1093/hropen/hoac009
5. Missmer, S. A., Tu, F. F., Agarwal, S. K., Chapron, C., Soliman, A. M., Chiuve, S., Eichner, S., Flores-Caldera, I., Horne, A. W., Kimball, A. B., Laufer, M. R., Leyland, N., Singh, S. S., Taylor, H. S., & As-Sanie, S. (2021). Impact of endometriosis on life-course potential: A narrative review. International Journal of General Medicine, 14, 9–25. https://doi.org/10.2147/IJGM.S261139
6. Zondervan, K. T., Becker, C. M., & Missmer, S. A. (2020). Endometriosis. The New England Journal of Medicine, 382(13), 1244–1256. https://doi.org/10.1056/NEJMra1810764
7. Martire, F. G., Giorgi, M., D'Abate, C., Colombi, I., Ginetti, A., Cannoni, A., Fedele, F., Exacoustos, C., Centini, G., Zupi, E., & Lazzeri, L. (2024). Deep infiltrating endometriosis in adolescence: Early diagnosis and possible prevention of disease progression. Journal of Clinical Medicine, 13(2), 550. https://doi.org/10.3390/jcm13020550
8. Giudice, L. C., Horne, A. W., & Missmer, S. A. (2023). Time for global health policy and research leaders to prioritize endometriosis. Nature Communications, 14(1), 8398. https://doi.org/10.1038/s41467-023-43913-9
9. 9. Bandini, V., Giola, F., Ambruoso, D., Cipriani, S., Chiaffarino, F., & Vercellini, P. (2024). The natural evolution of untreated deep endometriosis and the effect of hormonal suppression: A systematic literature review and meta-analysis. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica. Advance online publication. https://doi.org/10.1111/aogs.14887
10. Keckstein, J., Becker, C. M., Canis, M., Feki, A., Grimbizis, G. F., Hummelshoj, L., Nisolle, M., Roman, H., Saridogan, E., Tanos, V., Tomassetti, C., Ulrich, U. A., Vermeulen, N., & De Wilde, R. L. (2020). Recommendations for the surgical treatment of endometriosis. Part 2: Deep endometriosis. Human Reproduction Open, 2020(1), hoaa002. https://doi.org/10.1093/hropen/hoaa002
11. Vercellini, P., & Somigliana, E. (2023). "Call me by my true names": The utopian search for endometriosis and adenomyosis terminology devoid of ambiguous pathogenic meaning: Just an illusion? Journal of Endometriosis and Uterine Disorders, 1, 100020. https://doi.org/10.1016/j.jeud.2023.100020
12. Garcia Garcia, J. M., Vannuzzi, V., Donati, C., Bernacchioni, C., Bruni, P., & Petraglia, F. (2022). Endometriosis: Cellular and molecular mechanisms leading to fibrosis. Reproductive Sciences, 30(4), 1105–1117. https://doi.org/10.1007/s43032-022-01083-x
13. Limbachiya, D., Tiwari, R., Kumari, R., & Agrawal, M. (2023). Bowel endometriosis management by colorectal resection: Laparoscopic surgical technique and outcome. JSLS: Journal of the Society of Laparoscopic & Robotic Surgeons, 27(1), e2022.00075. https://doi.org/10.4293/JSLS.2022.00075
14. Habib, N., Centini, G., Lazzeri, L., Amoruso, N., El Khoury, L., Zupi, E., & Afors, K. (2020). Bowel endometriosis: Current perspectives on diagnosis and treatment. International Journal of Women's Mijatovic, V. (2020). Towards a more biologically informative system of endometriosis classification. Human Reproduction, 35(12), 2658–2659. https://doi.org/10.1093/humrep/deaa265Health, 12, 35–47. https://doi.org/10.2147/IJWH.S190326
15. Piriyev, E., Schiermeier, S., & Römer, T. (2023). Laparoscopic approach in bladder endometriosis: Intraoperative and postoperative outcomes. In Vivo, 37(1), 357–365. https://doi.org/10.21873/invivo.13086
16. Mijatovic, V. (2020). Towards a more biologically informative system of endometriosis classification. Human Reproduction, 35(12), 2658–2659. https://doi.org/10.1093/humrep/deaa265
17. D'Alterio, M. N., Saponara, S., D'Ancona, G., Russo, M., Laganà, A. S., Sorrentino, F., Nappi, L., & Angioni, S. (2021). Role of surgical treatment in endometriosis. Minerva Obstetrics and Gynecology, 73(3), 317–332. https://doi.org/10.23736/S2724-606X.21.04737-7
18. Burghaus, S., Schäfer, S. D., Beckmann, M. W., Brandes, I., Brünahl, C., Chvatal, R., Drahoňovský, J., Dudek, W., Ebert, A. D., Fahlbusch, C., Fehm, T., Fehr, P. M., Hack, C. C., Häuser, W., Hancke, K., Heinecke, V., Horn, L.-C., Houbois, C., Klapp, C., ... Ulrich, U. A. (2021). Diagnosis and treatment of endometriosis: Guideline of the DGGG, SGGG and OEGGG (S2k level, AWMF registry number 015/045, August 2020). Geburtshilfe und Frauenheilkunde, 81(4), 422–446. https://doi.org/10.1055/a-1380-3693
19. Cho, A., & Park, C.-M. (2023). Minimally invasive surgery for deep endometriosis. Obstetrics & Gynecology Science, 66(6), 489–500. https://doi.org/10.5468/ogs.23176
20. Barra, F., Ferrero, S., Zorzi, C., Evangelisti, G., Perrone, U., Valente, I., Capezzuoli, T., D'Ancona, G., Bogliolo, S., Roviglione, G., & Ceccaroni, M. (2024). "From the tip to the deep of the iceberg": Parametrial involvement in endometriosis. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology, 94, 102493. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2024.102493
21. Pavone, M., Baroni, A., Campolo, F., Goglia, M., Raimondo, D., Carcagnì, A., Akladios, C., Marescaux, J., Fanfani, F., Scambia, G., & Ianieri, M. M. (2024). Robotic-assisted versus laparoscopic surgery for deep endometriosis: A meta-analysis of current evidence. Journal of Robotic Surgery, 18(1), 236. https://doi.org/10.1007/s11701-024-01954-2
22. Ianieri, M. M., Raimondo, D., Rosati, A., Cocchi, L., Trozzi, R., Maletta, M., Raffone, A., Campolo, F., Beneduce, G., Mollo, A., Casadio, P., Raimondo, I., Seracchioli, R., & Scambia, G. (2022). Impact of nerve-sparing posterolateral parametrial excision for deep infiltrating endometriosis on postoperative bowel, urinary, and sexual function. International Journal of Gynecology & Obstetrics, 159(1), 211–218. https://doi.org/10.1002/ijgo.14089
23. Ianieri, M. M., Nardone, A. D. C., Pavone, M., Benvenga, G., Pafundi, M. P., Campolo, F., Foschi, N., Greco, P., Brutto, M., & Scambia, G. (2023). Are ureterolysis for deep endometriosis really all the same? An anatomical classification proposal for ureterolysis: A single-center experience. International Journal of Gynecology & Obstetrics, 163(3), 1045–1052. https://doi.org/10.1002/ijgo.14790
24. Crestani, A., Dabi, Y., Bendifallah, S., Kolanska, K., Buffet, N. C., Thomassin-Naggara, I., Darai, E., & Touboul, C. (2023). ENDOGRADE: A four-level classification to rate surgical complexity in endometriosis. Journal of Gynecology Obstetrics and Human Reproduction, 52(8), 102632. https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2023.102632
25. Roman, H., Chanavaz-Lacheray, I., Hennetier, C., Tuech, J.-J., Dennis, T., Verspyck, E., & Merlot, B. (2023). Long-term risk of repeated surgeries in women managed for endometriosis: A 1,092-patient series. Fertility and Sterility, 120(3), 658–667. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2023.05.156
26. Keckstein, J., Hoopmann, M., Merz, E., Grab, D., Weichert, J., Helmy-Bader, S., Wölfler, M., Bajka, M., Mechsner, S., Schäfer, S., Krentel, H., & Hudelist, G. (2022). Expert opinion on the use of transvaginal sonography for presurgical staging and classification of endometriosis. Archives of Gynecology and Obstetrics, 307(1), 5–19. https://doi.org/10.1007/s00404-022-06766-z
27. Saridogan, E., Becker, C. M., Feki, A., Grimbizis, G. F., Hummelshoj, L., Keckstein, J., Nisolle, M., Tanos, V., Ulrich, U. A., Vermeulen, N., & De Wilde, R. L. (2017). Recommendations for the surgical treatment of endometriosis. Part 1: Ovarian endometrioma. Human Reproduction Open, 2017(4), hox016. https://doi.org/10.1093/hropen/hox016
28. Guerriero, S., Condous, G., van den Bosch, T., Valentin, L., Leone, F. P. G., Van Schoubroeck, D., Exacoustos, C., Installé, A. J. F., Martins, W. P., Abrao, M. S., Hudelist, G., Bazot, M., Alcázar, J. L., Gonçalves, M. O., Pascual, M. A., Ajossa, S., Savelli, L., Dunham, R., Reid, S., ... Timmerman, D. (2016). Systematic approach to sonographic evaluation of the pelvis in women with suspected endometriosis, including terms, definitions and measurements: A consensus opinion from the International Deep Endometriosis Analysis (IDEA) group. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 48(3), 318–332. https://doi.org/10.1002/uog.15955
29. Keckstein, J., & Hoopmann, M. (2023). Endometriosis, ultrasound and #Enzian classification: The need for a common language for non-invasive diagnostics. Ultraschall in der Medizin–European Journal of Ultrasound, 44(3), 233–239. https://doi.org/10.1055/a-2055-6712
30. Metzemaekers, J., Bouwman, L., de Vos, M., van Nieuwenhuizen, K., Twijnstra, A. R. H., Smeets, M., Jansen, F. W., & Blikkendaal, M. (2023). Clavien-Dindo, Comprehensive Complication Index and classification of intraoperative adverse events: A uniform and holistic approach in adverse event registration for (deep) endometriosis surgery. Human Reproduction Open, 2023(2), hoad019. https://doi.org/10.1093/hropen/hoad019
31. Gladchuk, I., & Haidarzhi, K. D. (2023). Subtypes of deep endometriosis according to laparoscopic revision. Scientific Digest of the Association of Obstetricians and Gynecologists of Ukraine, 1(51), 5–10. https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(51).2023.294837
32. Abuzeid, O., Hebert, J., Ashraf, M., Mitwally, M., Diamond, M. P., & Abuzeid, M. I. (2018). Safety and efficacy of two techniques of temporary ovarian suspension to the anterior abdominal wall after operative laparoscopy. Journal of Minimally Invasive Gynecology, 25(7, Suppl.), S43–S44. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2018.09.067
33. Dehbashi, Z., Khazali, S., Tanha, F. D., Mottahedian, F., Ghajarzadeh, M., Samimi Sadeh, S., & Kamali, K. (2019). Effectiveness of ovarian suspension in preventing postoperative ovarian adhesions in patients with severe pelvic endometriosis: A case-control study. Gynecological Surgery, 16(1), 10. https://doi.org/10.1186/s10397-019-1063-y
34. Dhanawat, J., Pape, J., Freytag, D., Maass, N., & Alkatout, I. (2020). Ovariopexy before and after endometriosis surgery. Biomedicines, 8(12), 533. https://doi.org/10.3390/biomedicines8120533
35. Keckstein, J., & Keckstein, S. (2024). The catheter method in sclerotherapy in the management of ovarian endometriomas. CardioVascular and Interventional Radiology. Advance online publication. https://doi.org/10.1007/s00270-024-03775-0
36. Bafort, C., Beebeejaun, Y., Tomassetti, C., Bosteels, J., & Duffy, J. M. N. (2020). Laparoscopic surgery for endometriosis. Cochrane Database of Systematic Reviews, 10, CD011031. https://doi.org/10.1002/14651858.CD011031.pub3
37. Vercellini, P., Sergenti, G., & Somigliana, E. (2020). Surgery for rectal endometriosis: The technique or the indication, that is the question. Fertility and Sterility, 113(6), 1169–1170. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.04.007
38. Donnez, O., & Roman, H. (2017). Choosing the right surgical technique for deep endometriosis: Shaving, disc excision, or bowel resection? Fertility and Sterility, 108(6), 931–942. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2017.09.006
39. Donnez, O., & Donnez, J. (2020). Deep endometriosis: The place of laparoscopic shaving. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology, 65, 98–110. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2020.05.006
40. Donnez, O. (2021). Conservative management of rectovaginal deep endometriosis: Shaving should be considered as the primary surgical approach in a high majority of cases. Journal of Clinical Medicine, 10(21), 5183. https://doi.org/10.3390/jcm10215183
41. Cope, A. G., & Khan, Z. (2020). Delving deep into excision of bowel endometriosis. Fertility and Sterility, 114(6), 1187–1188. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.10.034
42. Bendifallah, S., Puchar, A., Vesale, E., Moawad, G., Daraï, E., & Roman, H. (2021). Surgical outcomes after colorectal surgery for endometriosis: Systematic review and meta-analysis. Journal of Minimally Invasive Gynecology, 28(4), 711–726. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2020.08.015
43. Leonardi, M., Espada, M., Kho, R. M., Magrina, J. F., Millischer, A.-E., Savelli, L., & Condous, G. (2020). Endometriosis and the urinary tract: From diagnosis to surgical treatment. Diagnostics, 10(10), 771. https://doi.org/10.3390/diagnostics10100771
44. Barra, F., Scala, C., Biscaldi, E., Vellone, V. G., Ceccaroni, M., Terrone, C., & Ferrero, S. (2018). Ureteral endometriosis: A systematic review of epidemiology, pathogenesis, diagnosis, treatment, risk of malignant transformation and fertility. Human Reproduction Update, 24(6), 710–730. https://doi.org/10.1093/humupd/dmy027
45. Roman, H., Chanavaz-Lacheray, I., Forestier, D., Magne, E., Celhay, O., Pasticier, G., Susperregui, J., & Merlot, B. (2020). Complications postopératoires immédiates dans un centre chirurgical multidisciplinaire exclusivement dédié à l'endométriose: Une série de 491 patientes. Gynécologie Obstétrique Fertilité & Sénologie, 48(6), 484–490. https://doi.org/10.1016/j.gofs.2020.03.009
46. Leborne, P., Huberlant, S., Masia, F., de Tayrac, R., Letouzey, V., & Allegre, L. (2022). Clinical outcomes following surgical management of deep infiltrating endometriosis. Scientific Reports, 12(1), 21918. https://doi.org/10.1038/s41598-022-25751-9
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Х. Д. Гайдаржі, І. З. Гладчук
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
