Виправлення, повідомлення про занепокоєння та ретракція наукових публікацій

 Загальні положення

Редакція журналу «Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології» дотримується принципів академічної доброчесності, прозорості наукової комунікації та відповідального поширення наукових результатів. Попри ретельний редакційний контроль і рецензування, після опублікування статті можуть бути виявлені помилки, неточності або порушення публікаційної етики, які потребують відповідного реагування.

Журнал застосовує чітку, послідовну та неупереджену процедуру внесення змін до опублікованих матеріалів відповідно до рекомендацій Committee on Publication Ethics (COPE), принципів ICMJE та міжнародних стандартів прозорості наукового видавництва.

Залежно від характеру виявлених обставин редакція може застосовувати такі механізми:

· виправлення (Correction/Erratum),

· повідомлення про занепокоєння (Expression of Concern)

· ретракція (Retraction)

 Заходи реагування на можливі порушення

Якщо звинувачення або обґрунтовані сумніви стосуються авторів рукопису, редакція може призупинити його розгляд і процес рецензування до завершення перевірки. Залежно від результатів розслідування рукопис може бути відхилений. Перевірка може продовжуватися навіть у разі відкликання рукопису авторами.

Якщо можливі порушення стосуються рецензентів або редакторів, редакція вживає заходів для забезпечення неупередженості розгляду, зокрема може відсторонити відповідну особу від роботи з рукописом і залучити іншого редактора або незалежного рецензента.

Якщо стаття вже опублікована, редакція оцінює характер, серйозність і вплив виявлених обставин на достовірність результатів та ухвалює рішення про виправлення, опублікування повідомлення про занепокоєння або ретракцію.

Усі повідомлення про можливі порушення розглядаються на підставі наявних доказів. Редакція за потреби запитує пояснення авторів, звертається до відповідних наукових установ або етичних комітетів та залучає незалежних експертів. Непідтверджені звинувачення самі по собі не є підставою для негативного рішення щодо публікації.

1. Виправлення (Correction/Erratum)

Виправлення застосовується у випадках виявлення ненавмисних помилок або неточностей в опублікованій статті, які потребують уточнення, але не ставлять під сумнів достовірність основних результатів і висновків дослідження.

Після перевірки редакція визначає необхідність і обсяг виправлення та публікує відповідне повідомлення із зазначенням суті змін і посиланням на оригінальну статтю. Виправлення має бути чітко пов’язане з первинною публікацією та доступне читачам. За можливості редакція оновлює відповідні метадані статті.

Якщо виявлені помилки суттєво впливають на результати або висновки дослідження, редакція розглядає питання про застосування інших заходів, зокрема ретракції.

2. Повідомлення про занепокоєння (Expression of Concern)

Повідомлення про занепокоєння може бути опубліковане, якщо виникають серйозні обґрунтовані сумніви щодо достовірності результатів, дотримання етичних вимог або правомірності публікації, але на момент розгляду недостатньо доказів для ухвалення остаточного рішення про ретракцію.

Такий механізм може застосовуватися, зокрема, якщо перевірка можливих порушень триває, редакція очікує пояснень від авторів, висновків наукової установи або результатів додаткової експертної оцінки.

Повідомлення про занепокоєння має містити посилання на відповідну статтю та пояснення суті сумнівів у межах, допустимих обставинами справи. Його публікація не означає автоматичного встановлення вини авторів або остаточного підтвердження порушення.

Після завершення перевірки редакція ухвалює рішення щодо подальшого статусу статті. Залежно від результатів можуть бути опубліковані виправлення, збережено повідомлення про занепокоєння або здійснено ретракцію.

3. Ретракція (Retraction)

Ретракція — це офіційне відкликання опублікованої статті з метою інформування наукової спільноти про те, що її достовірність або правомірність публікації суттєво скомпрометована.

Підставами для ретракції можуть бути:

·  фабрикація або фальсифікація даних, маніпулювання результатами чи зображеннями, що ставить під сумнів достовірність дослідження;

·  плагіат, неправомірне використання чужих матеріалів або привласнення результатів інших дослідників;

·  дублювальна публікація без належного розкриття інформації редакції та без необхідного обґрунтування;

·  суттєві помилки, які роблять основні результати або висновки статті ненадійними;

·  маніпуляції з авторством, неправомірне включення або виключення авторів, якщо порушення суттєво впливає на правомірність публікації;

·  приховування конфлікту інтересів, якщо він істотно вплинув на дослідження, інтерпретацію результатів або їх оприлюднення;

·  порушення етичних вимог до досліджень за участю людей або тварин, зокрема відсутність необхідного етичного схвалення чи інформованої згоди;

·  використання матеріалів, створених або оброблених за допомогою систем штучного інтелекту, у спосіб, що призводить до фабрикації, фальсифікації, плагіату, неправдивого представлення результатів або приховування істотної інформації;

·  інші серйозні порушення публікаційної етики, які ставлять під сумнів надійність або правомірність опублікованої роботи.

Сам факт використання інструментів штучного інтелекту не є автоматичною підставою для ретракції. Рішення ухвалюється з урахуванням характеру порушення, вимог журналу та впливу відповідних дій на достовірність і доброчесність публікації.

5. Процедура розгляду та ухвалення рішення про ретракцію

Процедуру розгляду питання про ретракцію може ініціювати редакція, автор або співавтор статті, рецензент, читач, член редакційної колегії, представник наукової установи чи інша зацікавлена особа, яка має обґрунтовану інформацію про можливе порушення. Процедура ретракції відбувається відповідно до рекомендацій COPE та редакційної політики та в обов'язковому порядку вимагає проведення аналізу дій членів редакційної колегії та/або рецензентів, що призвели до публікації матеріалу з порушенням академічної доброчесності.

Процедура передбачає:

-  Отримання повідомлення. Редакція приймає письмове звернення на контактні дані редакційнох колегії з описом можливого порушення та, за можливості, підтверджувальними матеріалами.

-  Перевірку обставин. Редакція аналізує наведені факти, за потреби запитує пояснення авторів, залучає незалежних експертів або звертається до відповідних установ.

- Оцінювання доказів. Встановлюється, чи підтверджені порушення, наскільки вони впливають на достовірність результатів і чи є підстави для виправлення, повідомлення про занепокоєння або ретракції.

-  Ухвалення рішення. Рішення про ретракцію ухвалюється головним редактором або редакційною колегією відповідно до внутрішніх процедур журналу. Особи, які мають конфлікт інтересів, не беруть участі в розгляді та ухваленні рішення.

- Повідомлення авторів. Редакція інформує відповідального автора про ухвалене рішення та його обґрунтування. Відсутність відповіді або незгода окремих авторів не перешкоджає ретракції, якщо наявні достатні докази для такого рішення.

-   Оприлюднення повідомлення. У разі ретракції редакція публікує окреме повідомлення із зазначенням назви статті, авторів, бібліографічних даних, DOI за наявності, причини відкликання та дати оприлюднення повідомлення. Ініціатор ретракції зазначається, якщо це достовірно встановлено та є доречним.

-   Інформування відповідних ресурсів. За можливості редакція передає інформацію про ретракцію до відповідних реєстрів, зокрема Crossref, та наукових баз даних і платформ, що індексують або поширюють публікацію.

Оприлюднення та збереження відкликаних статей

Повідомлення про ретракцію має бути доступним для читачів і безпосередньо пов’язаним з оригінальною статтею. На сторінці статті та, за технічної можливості, у її повному тексті розміщується чітка позначка «Відкликано» або «Retracted» із посиланням на повідомлення про ретракцію.

Відкликана стаття, як правило, залишається в архіві журналу для збереження цілісності наукового запису та прозорості редакційних дій. Її видалення допускається лише у виняткових випадках, наприклад за наявності юридичних підстав або обов’язкового рішення компетентного органу. У таких ситуаціях редакція, наскільки це юридично допустимо, зберігає бібліографічні відомості та пояснення причин недоступності повного тексту.

Незалежність рецензування та захист авторів від упередженого ставлення

Подання скарги або апеляції не впливає на незалежність рецензування та не є підставою для дискримінації авторів. Політика відповідає етичним рекомендаціям COPE щодо рецензування