СТАН РЕДОКС-ГЕМОСТАЗУ В ПАЦІЄНТОК ІЗ ДИСГОРМОНАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ У КОМОРБІДНОСТІ З ГЕНІТАЛЬНИМ ЕНДОМЕТРІОЗОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14338Ключові слова:
редокс-гемостаз, дисгормональні захворювання, молочні залози, коморбідність, генітальний ендометріоз, оксидантно-антиоксидантна системаАнотація
Мета дослідження – оцінити стан показників оксидантної та антиоксидантної систем у хворих із дисгормональними захворюваннями молочних залоз у коморбідності з генітальним ендометріозом.
Матеріали та методи. У дослідження включено 90 пацієнток із дисгормональними захворюваннями молочних залоз у коморбідності з генітальним ендометріозом та 25 жінок контрольної групи. Обстежуваних пацієнток було поділено залежно від методу лікування на три групи: першу групу склали 30 пацієнток, які протягом 3 місяців отримували гормональну терапію прогестероном з 11 по 25 день менструального циклу; другу групу склали 30 пацієнток, які отримували агоністи гонадотропін-рилізинг гормону (а-ГнРГ) щомісяця протягом 3 менструальних циклів; третю групу склали 30 пацієнток, які отримували запропоновану нами схему лікування із застосуванням агоністів гонадотропін-рилізинг гормону щомісяця протягом 3 менструальних циклів та додатковим призначенням препaрaту екcтрaкту трaви Vitex agnus castus, а також антиоксиданту селену в дозі 200 мг на добу протягом трьох місяців. Дослідження проведено відповідно до діючих клінічних протоколів. Крім того, оцінювали стан молочних залоз за BI-RADS (Breast Imaging-Reporting and Data System) – стандартизованою шкалою оцінки результатів мамографії, УЗД та МРТ за ступенем ризику злоякісних новоутворень молочної залози. Для оцінювання інтенсивності вільнорадикального окиснення у пацієнток визначали вміст дієнових кон’югатів (ДК) за методом І. Д. Стальної, малонового діальдегіду (МДА) за методом І. Д. Стальної та Т. Г. Гарішвілі. Активність супероксиддисмутази (СОД) та глутатіонредуктази (ГТР) вивчали спектрофотометрично за довжиною хвилі 340 нм.
Результати дослідження та їх обговорення. Провівши аналіз отриманих даних, відзначили, що скарги на нагрубання, збільшення об’єму, підвищену чутливість та болючість при пальпації молочних залоз у другу фазу менструального циклу мали місце у 88 (97,8 %) обстежуваних. У 30 (33,3 %) пацієнток причиною звернення стало непліддя, у 40 (44,4 %) хворих – порушення менструального циклу. Встановлено зміни молочних залоз за шкалою BI-RADS. При аналізі отриманих даних відзначено, що у пацієнток із дисгормональними захворюваннями молочних залоз у коморбідності з генітальним ендометріозом має місце посилення активності ПОЛ, про що свідчить зростання рівнів МДА та ДК. Призначення розробленої комплексної терапії дозволяє нормалізувати співвідношення редокс-системи та антиоксидантної системи.
Висновки. Встановлено, що в плазмі пацієнток обстежуваної групи відмічали зростання активності редокс-системи та зниження активності глутатіонредуктази й супероксиддисмутази. Описані зміни характерні для метаболічного ацидозу й свідчать про напруження адаптаційних можливостей. Призначення розробленої комплексної трапії дозволяє нормалізувати співвідношення перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи.
Посилання
Dotters-Katz, S.K., & Valea, F.A. (2021). Major Diseases in Which Menstrual Hormonal Changes Affect Symptoms. Comprehensive Gynecology. Elsevier. DOI: 10.1016/B978-0-323-65399-2.00017-6.
Al-Suhaimi, E.A., Khan, F.A., & Homeida, A.M. (2022). Regulation of Male and Female Reproductive Functions. Emerging Concepts in Endocrine Structure and Functions (pp. 287–347). DOI: 10.1007/978-981-16-9016-7_9.
Gottschau, M., Jensen, A., Reinholdt, K., Guleria, S., Munk, C., Mellemkjær, L., & Kjær, S.K. (2019). Risk of breast cancer among women with benign ovarian tumors: a Danish nationwide cohort study. Breast Cancer Research and Treatment, 178(1), 199-205. DOI: 10.1007/s10549-019-05369-8.
Shurpyak, S.O. (2022). The substantiation of differentiated therapy of the combined disgormonal pathology of reproductive organs in women of reproductive age with comorbid conditions. Reproductive Health of Woman, 2022(4), 30-37. DOI: 10.30841/2708-8731.4.2022.262768.
Hine, A., Bowles, J., & Webber, T. (2023). The Need for a Non-Invasive Technology for Endometriosis Detection and Care. Studies in Health Technology and Informatics, 302, 103-107. DOI: 10.3233/SHTI230073.
Mullet, J., & Hagan-Aylor, C. (2013). Obstetrics and gynecology physicians. A critical part of the health care team for women with newly diagnosed breast cancer. Obstetrics and Gynecology Clinics of North America. DOI: 10.1016/j.ogc.2013.05.008.
Ussher, J. M., Chrisler, J. C., & Perz, J. (2019). Routledge international handbook of women’s sexual and reproductive health. Routledge International Handbook of Women’s Sexual and Reproductive Health, 1-614. DOI: 10.4324/9781351035620.
Roche, C., Chaffay, B., & Craig, C. (2023). Endocrinologic Emergencies. The Emergency Department Technician Handbook. DOI: 10.1016/B978-0-323-83002-7.00012-7.
Surya, B., & Ravivarman, G. (2019). A study of infections among rural women: Association of socio demographic factors with dyspareunia and abdominal pain. International Journal of Pharmaceutical Research, 11, 120-126.
Mitsopoulou, D., Papadopoulos, A., Papadopoulou-Skordou, E., Papathanasiou, A. A., Papapetrou, C., & Vlahos, N. (2021). Gender dysphoria in the field of obstetrics and gynecology. Med, 2(5), 475-481. DOI: 10.1016/j.medj.2021.04.024.
Rowlands, I.J., Mishra, G.D., & Abbott, J.A. (2022). Global Epidemiological Data on Endometriosis. Endometriosis and Adenomyosis: Global Perspectives Across the Lifespan. Springer International Publishing. DOI: 10.1007/978-3-030-97236-3_2.
Chlibovska, O.I., Boychuk, A.V., & Dzhyvak, V.H. (2015). Analysis of results of complex treatment of endometriozis of female genital organs. Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, (1), 181-184. DOI: 10.11603/24116-4944.2015.1.4718.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
