УДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАХОДІВ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТІЛА
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14265Ключові слова:
надлишкова маса тіла, прегравідарна підготовка, інозитол, інсулінорезистентність, жирова маса тіла, гестаційне збільшення маси тіла, фізична активність, спосіб життяАнотація
Мета дослідження – оцінити ефективність оптимізованого комплексу заходів прегравідарної підготовки та ведення вагітності у жінок із надлишковою масою тіла.
Матеріали та методи. Обстежено 140 жінок із надлишковою масою тіла (індекс маси тіла (ІМТ) 25,0–29,9 кг/м2). 68 жінок (перша група) отримували загальноприйняту прегравідарну підготовку та рутинне спостереження впродовж вагітності, 72 особи (група порівняння) отримували запропонований комплекс заходів прегравідарної підготовки та супроводу вагітності. Проводили антропометрію, розраховували ІМТ, визначали харчову поведінку, рівень фізичної активності (ФА), відсоток жирової маси тіла (ЖМТ), концентрації глюкози, інсуліну в сироватці крові, розраховували індекс інсулінорезистентності (НОМА-IR). Запропонований комплекс заходів включав: 1) модифікацію способу життя (корекція харчової поведінки і ФА, інтенсивна ходьба (≥7500 кроків/день); 2) застосування полівітамінного комплексу, комплексу інозитолів (міо-інозитол – 550 мг, D-хіро-інозитол – 13,8 мг, фолієва кислота – 240 мкг), холекальциферол (2000 МО на добу) – профілактичну дозу при недостатності вітаміну D, 4000 МО на добу при дефіциті вітаміну D. Використовували пакет статистичного аналізу на базі Microsoft Excel та програму «Statistica 12.0» (StatSoft Inc., USA).
Результати дослідження та їх обговорення. Впровадження запропонованого комплексу заходів сприяло зростанню частоти жінок із високим ступенем харчової поведінки, підвищенню помірного рівня ФА (p<0,05), зниженню рівня сидячої активності жінок (p<0,05), зростанню відсотка вагітних із ≥7500 кроків/добу в 2,7 раза та зниженню з <5000 кроків/добу майже у 4,0 рази порівняно з першою групою (p<0,05). У групі порівняння на прегравідарному етапі відбулося зниження відсотка ЖМТ порівняно з показниками на початку дослідження (29,03±1,33 проти 32,99±1,46, р<0,05), що корелювало зі зниженням маси тіла (r=0,87, р<0,001). Впродовж вагітності у цій групі відбулося зниження зростання відсотка ЖМТ та в 2,1 раза у більшого відсотка вагітних діагностовано рекомендоване гестаційне збільшення маси тіла (ГЗМТ) порівняно з першою групою (р<0,05). Встановлено нижчий показник HOMА-IR у першому триместрі порівняно з прегравідарним рівнем (р<0,05), а також його рівні як на початку, так і перед пологами були нижчими порівняно з першою групою, відповідно, в 1,3 та 1,6 раза (в обох випадках р<0,05).
Висновки. Доведено, що запропонована лікувально-профілактична програма у жінок із надлишковою масою тіла, доповнена заходами оптимізації рівня харчової поведінки та ФА із включенням комплексного препарату міо-інозитол/d-хіро-інозитол, полівітамінного комплексу, холекальциферолу, розпочата за 3–6 місяців до настання вагітності та продовжена під час гестації, для матері пов’язана зі зниженням вихідного високого рівня інсулінорезистентності із вірогідно нижчим його показником до кінця вагітності, що дозволяє попередити надмірне накопичення ЖМТ і надлишкове ГЗМТ.
Посилання
Price, S. A, Sumithran, P., Nankervis A., Permezel M & Proietto J. (2019). Preconception management of women with obesity: A systematic review. Wiley Obesity reviews, 20(4), 510-526.
Welfare, AIoHa. (2017). A рicture of overweight and obesity in Australia. Canberra: AIHW, 40.
Adwani, N., Fouly, H., Omer T. (2021). Assessing the impact of obesity on pregnancy and neonatal outcomes among Saudi women. Nursing Reports, 11(2), 279-290.
Reichental, Z. L., O'Brien, V. M., (2022). Interventions to support women with overweight or obesity or gestational diabetes mellitus to initiate and continue breastfeeding: Systematic review and meta-analysis. Obes Rev, 23(3), e13371.
Huo, N., Zhang, K., Wang, L., Wang, L. Lv. W., Cheng, W., Jia, G. (2021). Association of maternal body mass index with risk of infant mortality: a dose-response meta-analysis. Front Pediatr,12 (9), 650413.
Nartea, R., Mitoiu, B.I., Nica, A. S. (2019). Correlation between pregnancy related weight gain, postpartum weight loss and obesity: a prospective study. J Med Life, 12(2), 178-183.
Ostafiichuk, S. O., Henyk, N. I., Neyko, O. V., Snizhko, T. B., Rymarchuk, M. I., Vdovychenko, Yu. P. (2022). Materynsʹki adypokiny ta insulin yak biomarkery akushersʹkoyi ta perynatalʹnoyi patolohiyi u zhinok z nadlyshkovoyu masoyu tila. [Maternal adipokines and insulin as biomarkers of obstetric and perinatal pathology in overweight women]. Svit biolohiyi i medytsyny – The world of biology and medicine, 4(82), 133-138. [in Ukrainian]
Świderska, E., Strycharz, J., Wróblewski, A., Szemraj, J., Drzewoski, J., Śliwińska, A. (2020)/Role of PI3K/AKT pathway in insulin-mediated glucose uptake [Internet]. Blood Glucose Levels. IntechOpen; Available from: http://dx.doi.org/10.5772/intechopen.80402
Wondmkun, Y. T. (2020). Obesity, insulin resistance, and type 2 diabetes: associations and therapeutic implications. Diabetes Metab Syndr Obes, 13, 3611-3616.
Kim, S. Y., Park, E-S., Kim, H. W. (2020). Effectiveness of non-pharmacological interventions for overweight or obese infertile women: a systematic review and meta-analysis. Int J Environ Res Public Health, 17(20), 7438.
Kandel, P., Lim, S., Pirotta, S., Skouteris, H., Moran, L. J., Hill, B. (2021). Enablers and barriers to women's lifestyle behavior change during the preconception period: a systematic review. Obes Rev, 22(7), e13235.
Brown, H. K., Mueller, M., Edwards, S., Mill, C., Enders, J., Graves, L., Telner, D., Dennis, C. L. (2017). Preconception health interventions delivered in public health and community settings: A systematic review. Can J Public Health, 108, e388–e397.
Lang, A. Y., Boyle, J. A., Fitzgerald, G. L., Teede, H., Mazza, D., Moran, L.J., Harrison, C. (2018). Optimizing preconception health in women of reproductive age. Minerva Ginecol, 70, 99–119.
Lim, S., Harrison, C., Callander, E. (2022). Addressing obesity in preconception, pregnancy, and postpartum: a review of the literature. Curr Obes Rep, 11, 405–414.
Shrestha, A., Prowak, M., Berlandi-Short, V-M., Garay, J., Ramalingam, L. (2021). Maternal obesity: a focus on maternal interventions to improve health of offspring. Front Cardiovasc Med, 8, 696812.
Ostafiichuk, S. O. (2020). Optymizatsiya fizychnoyi aktyvnosti zhinok pid chas vahitnosti dlya poperedzhennya nadlyshkovoho hestatsiynoho zbilʹshennya masy tila. [Optimizing women's physical activity during pregnancy to prevent excessive gestational weight gain]. Zdorovʹe zhenshchyny – Women's health, 1(147), 56-9. [in Ukrainian]
Bull, F. C., Al-Ansari, S. S., Biddle, S., Borodulin, K., Buman, M. P. (2020). World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentary behaviour. Br J Sports Med, 54(24), 1451-1462.
Kojta, I., Chacińska, M., Błachnio-Zabielska, A. (2020). Obesity, bioactive lipids, and adipose tissue inflammation in insulin resistance. Nutrients, 12(5), 1305.
Zhabchenko, I. A., Syudmak, O. R., Lishchenko, I. S, Kovalenko, T. M., Bodnarenko, O. M. (2023). New therapeutic opportunities in improving antenatal management of obese women. Reproductive endocrinology, 2(68), 32-9.
Reznichenko, H., Reznichenko, Y. (2021). Inositol and folates in the restoration of reproductive function in women and prevention of congenital malformations: Literature review. Reproductive Endocrinology, 61, 95-100.
Gambioli, R., Forte, G., Buzzaccarini, G., Unfer, V., Laganà, A. S. (2021). Myo-Inositol as a key supporter of fertility and physiological gestation. Pharmaceuticals (Basel), 14(6), 504.
Gambioli, R., Forte, G., Aragona, C., Bevilacqua, A., Bizzarri, M., Unfer, V. (2021). The use of D-chiro-Inositol in clinical practice. Eu Rev Med Pharm Sci, 25, 438-446.
Larner, J., Brautigan, D. L., Thorner, M. O. (2010). D-chiro-inositol glycans in insulin signaling and insulin resistance. Mol Med,16, 543-52.
Nosenko OM. Mozhlyvosti zastosuvannya mio-inozytolu v reproduktyvniy medytsyni. (2020). [Possibilities of using myo-inositol in reproductive medicine] [Internet]. https://health-ua.com/multimedia/userfiles/files/2020/Akush_2_2020 /Akysh_2_2020_st22-23.pdf
Formoso, G., Baldassarre, M. P. A., Ginestra, F., Carlucci, M. A., Bucci, I., Consoli, A. (2019). Inositol and antioxidant supplementation: safety and efficacy in pregnancy. Diabetes Metab Res Rev, 35(5), e3154.
Khmyl, M. S., Khmyl-Dosvald, A. S, Khmyl, S. V., Pidgayna, I. Y. (2018). Perspektyvy vykorystannya inozytolu v zhinok iz syndromom polikistoznykh yayechnykiv (ohlyad literatury). [Prospects for the use of inositol in women with polycystic ovary syndrome (literature review)]. Visnyk sotsialʹnoyi hihiyeny ta orhanizatsiyi okhorony zdorovʺya Ukrayiny – Herald of social hygiene and health care organization of Ukraine, 4(78), 82-89. [in Ukrainian]
Nakaz MOZ Ukrayini № 417 vid 15.07.2011 «Metodychni rekomendatsiyi shchodo orhanizatsiyi ambulatornoyi akushersʹko-hinekolohichnoyi dopomohy»
Nakaz MOZ Ukrayini № 1437 vid 09.08.2022 «Normalʹna vahitnistʹ»
Institute of medicine (US) and National research council (US) committee to reexamine IOM Pregnancy weight guidelines. (2009). Determining optimal weight gain. In: KM Rasmussen, AL Yaktine, eds. Weight gain during pregnancy: Reexamining the guidelines. Washington, DC: National academies press, 241‐62.
Sagedal, L. R., Øverby, N. C., Bere, E., Torstveit, M. K., Lohne-Seiler, H., Småstuen, M. (2017). Lifestyle intervention to limit gestational weight gain: the Norwegian Fit for Delivery randomised controlled trial. BJOG, 124(1), 97-109.
Craig, C. L., Marshall, A. L., Sjostro, M. M., Bauman, A. E., Booth, M. L., Ainsworth, B. E. (2003). International physical activity questionnaire: 12-country reliability and validity. Med Sci Sports Exerc, 35(8), 1381–1395.
Avramenko, T. V., Hovsieiev, D. O., Yavir, V. S., Mellina, I. M. (2021). Gestational diabetes: prevention during pregnancy, screening and diagnosis of the disease. Ukrainian Journal Health of Woman, 1(157), 26-32.
Dalrymple, K. V., Flynn, A. C., Relph, S. A., O’Keeffe, M., Poston, L. (2018). Lifestyle interventions in overweight and obese pregnant or postpartum women for postpartum weight management: a systematic review of the literature. Nutrients, 10(11), 1704.
Lindsay, K. L., Most, J., Buehler, K., Kebbe, M., Altazan, A. D., Redman, L. M. (2021). Maternal mindful eating as a target for improving metabolic outcomes in pregnant women with obesity. Frontiers in Bioscience-Landmark, 26(12), 1548-1558.
Clark, E., Isler, C., Strickland, D., McMillan, A. G., Fang, X., Kuehn, D., Ravisankar, S., Strom, C., May, L. E. (2019). Influence of aerobic exercise on maternal lipid levels and offspring morphometrics. Int J Obes, 43, 594–602.
Beetham, K. S., Giles, C., Noetel, M., Clifton, V., Jones, J. C., Naughton, G. (2019). The effects of vigorous intensity exercise in the third trimester of pregnancy: A systematic review and meta-analysis. BMC Pregnancy Childbirth, 19, 1–18.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
