АПОПТОЗ НЕЙТРОФІЛІВ СЕКРЕТУ ЦЕРВІКАЛЬНОГО КАНАЛУ У ВАГІТНИХ ІЗ ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14262Ключові слова:
ковід-19, вагітність, затримка росту плода, апоптозАнотація
Мета дослідження – визначення ролі нейтрофілів в активізації програмованої загибелі клітини як маркера процесу апоптозу та їх ролі у розвитку гестаційних ускладнень при затримці росту плода у вагітних на тлі постковідного синдрому.
Матеріали та методи. Дослідження нейтрофілів секрету цервікального каналу проводили методом проточної цитофлюориметрії. Проведено визначення частки нейтрофілів, що перебували на стадії апоптозу та некрозу, кореляційний взаємозв’язок цих показників із неускладненим перебігом гестаційного процесу при фізіологічному перебігу вагітності та з розвитком гестаційних ускладнень при затримці росту плода у вагітних на тлі постковідного синдрому. У дослідженні взяли участь 60 вагітних жінок (основна група) із перенесеним SARS-CoV-2, позитивним ІgA, ІgM чи ІgG до SARS-CoV-2 в термін вагітності 30–34 тижні. Контрольну групу склали 25 жінок із фізіологічною вагітністю.
Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці апоптозу нейтрофільних гранулоцитів у крові та цервікальному слизі обстежуваних у термін вагітності 32 тижні виявлено, що у жінок з одноплідною вагітністю та фізіологічним перебігом гестаційного процесу ранній апоптоз нейтрофілів крові перебував у межах (4,45±0,25) %, у цервікальному слизі – (5,14±,32) %. У вагітних основної групи з неускладненим перебігом гестаційного процесу частка анексин-позитивних нейтрофілів у крові склала (15,80±0,18) %, тоді як у вагітних основної групи з ускладненим перебігом вагітності, яка супроводжувалася затримкою росту плода, рівень апоптозу склав (24,30±0,50) % нейтрофільних клітин, що достовірно відрізнялося від показників контрольної групи – (5,14±0,32) % (р<0,001). Концентрація ІL-32 становила (67,27±5,63) пг/мл у вагітних контрольної групи. Постковідний синдром викликає зростання цих показників в основній групі вагітних у 2,8 раза порівняно з контрольною групою – (188,36±25,22) (p<0,001).
Висновки. Розвиток метаболічних порушень та апоптичні зміни у плацентарній тканині підтверджені на морфологічному рівні у вигляді деструктивних та некротичних змін у мікроциркуляторному руслі плаценти. Зростання рівня анексин-позитивних нейтрофілів та активація ступеня некрозу нейтрофілів супроводжують фетоплацентарну дисфункцію і є важливими маркерами для прогнозування розвитку затримки росту плода у вагітних із постковідним синдромом.
Посилання
Blitz, M.J., Gerber, R.P., Gulersen, M., Shan, W., Rausch, A.C., Prasannan, L., ... & Rochelson, B. (2021). Preterm birth among women with and without severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 infection. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 100(12), 2253-2259.
Aabakke, A.J., Petersen, T.G., Wøjdemann, K., Ibsen, M.H., Jonsdottir, F., Rønneberg, E., ... & Bliddal, M. (2023). Risk factors for and pregnancy outcomes after SARS-CoV-2 in pregnancy according to disease severity: a nationwide cohort study with validation of the SARS-CoV-2 diagnosis. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 102(3), 282-293.
Aimes, R.T., Zijlstra, A., Hooper, J.D., Ogbourne, S.M., Sit, M.L., Fuchs, S., ... & Antalis, T.M. (2003). Endothelial cell serine proteases expressed during vascular morphogenesis and angiogenesis. Thrombosis and haemostasis, 89(03), 561-572.
Keskin, A., Ustun, G., Aci, R., & Duran, U. (2022). Homocysteine as a marker for predicting disease severity in patients with COVID-19. Biomarkers in Medicine, 16(7), 559-568.
Menter, T., Mertz, K.D., Jiang, S., Chen, H., Monod, C., Tzankov, A., ... & Bruder, E. (2021). Placental pathology findings during and after SARS-CoV-2 infection: features of villitis and malperfusion. Pathobiology, 88(1), 69-77.
Ponti, G., Maccaferri, M., Ruini, C., Tomasi, A., & Ozben, T. (2020). Biomarkers associated with COVID-19 disease progression. Critical reviews in clinical laboratory sciences, 57(6), 389-399.
Varga, Z., Flammer, A.J., Steiger, P., Haberecker, M., Andermatt, R., Zinkernagel, A.S., ... & Moch, H. (2020). Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. The Lancet, 395(10234), 1417-1418.
Wong, Y.P., Khong, T.Y., & Tan, G.C. (2021). The effects of COVID-19 on placenta and pregnancy: what do we know so far? Diagnostics, 11(1), 94.
Rizzo, G., Mappa, I., Maqina, P., Bitsadze, V., Khizroeva, J., Makatsarya, A., & D’Antonio, F. (2021). Effect of SARS-CoV-2 infection during the second half of pregnancy on fetal growth and hemodynamics: a prospective study. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 100(6), 1034-1039.
Severinsen, E.R., Kähler, L.K., Thomassen, S.E., Varga, T.V., Fich Olsen, L., Hviid, K.V., ... & Nielsen, H.S. (2021). Mental health indicators in pregnant women compared with women in the general population during the coronavirus disease 2019 pandemic in Denmark. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica, 100(11), 2009-2018.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
