РОЗВИТКОВИЙ СТАТУС ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НЕМОВЛЯТ ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ДОГЛЯДУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13427Ключові слова:
розвитковий статус, передчасно народжені діти, опитувальник ASQ-3Анотація
Мета дослідження – оцінити ефективність активного впровадження елементів нейророзвиткового догляду в передчасно народжених дітей, зокрема його вплив на віддалені наслідки виходжування немовлят, шляхом спостереження та обстеження дітей в катамнезі у скорегованому віці 24–30 місяців.
Матеріали та методи. Дослідження включало оцінку стану розвитку передчасно народжених немовлят, які отримували догляд елементами нейророзвиткового догляду (25 немовлят) порівняно з контрольною групою дітей, які отримували стандартний догляд (25 немовлят). Проводили клінічне обстеження із використанням опитувальників ASQ-3 (Ages and Stages Questionnaire-3rd Edition – Анкета вікових категорій та стадій третьої редакції).
Результати досліджень та їх обговорення. Серед немовлят групи розвиткового догляду в однієї дитини (4 %) в катамнезі діагностовано тяжку неврологічну патологію у вигляді дитячого церебрального паралічу, тоді як у групі стандартного догляду – у 6 дітей (24 %) виявлено ДЦП та розлади аутистичного спектра, р=0,049. За результатами ASQ-3 опитувальника, середній загальний бал за усіма сферами розвитку у дітей з розвитковим доглядом становив 257,67± 23,36, тоді як у групі стандартного догляду показник був достовірно нижчим – 208,53±67,70, р=0,012. Достовірна різниця спостерігалася у передчасно народжених дітей з групи розвиткового догляду і за окремими сферами розвитку порівняно з немовлятами контрольної групи (p<0,05). Спостерігалася достовірна різниця між частотою виникнення затримки у сфері спілкування, дрібної моторики та особистісно-соціального розвитку й соціальної взаємодії серед груп спостереження у скоригованому віці 24–30 місяців. Частота виникнення даних порушень переважала у групі дітей стандартного догляду (p<0,05).
Висновки. Виходжування передчасно народжених немовлят з активним впровадженням елементів нейророзвиткового догляду покращує віддаленні результати виходжування та сприяє зниженню рівня тяжкої патології, що призводить до інвалідності (ДЦП, розладів аутистичного спектра). Нейророзвитковий догляд покращує психомоторний та неврологічний статус передчасно народжених немовлят у скоригованому віці 24–30 місяців, зокрема у сфері спілкування, великої та дрібної моторики та особистісно-соціальному розвитку й соціальної взаємодії.
Посилання
WHO. Preterm birth. Retrieved from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/preterm-birth.
Liu, L., Oza. S., Hogan, D., Chu, Y., Perin, J., & Zhu, J. (2016). Global, regional, and national causes of under-5 mortality in 2000-15: an updated systematic analysis with implications for the Sustainable Development Goals. Lancet, 388(10063), 3027-3035. DOI: 10.1016/S0140-6736(16)31593-8.
Barros, F.C., qar Ahmed Bhutta, Z., & Batra, M. (2010). Global report on preterm birth and stillbirth: evidence for effectiveness of interventions. BMC Pregnancy and Childbirth, 10, 303-357. DOI: 10.1186/1471-2393-10-S1-S3.
Pochilko, V.I., Тraverse, G.M., Tsvirenko, S.M., Zhuk, L.A., & Оskomenko, М.М. (2016). Peredchasno narodzeni dity: suchasniy poglyad na postnatalnu adaptaciyu ta stan zdroviya v rannyomy viciі [Premature infants: a contemporary perspective on postnatal adaptation and health status in early life]. Visnyk problem biologii I mediciny – Herald of Problems of Biology and Medicine, 127(2), 23-27 [in Ukrainian].
(2012). March of Dimes, PMNCH, Save the Children, WHO: Born Too Soon: the Global Action Report on Preterm Birth. Geneva, WHO.
Blondel, B., Lelong, N., Kermarrec, M., & Goffinet, F. (2011). Trends in perinatal health in France between 1995 and 2010: results from the National Perinatal Surveys. J. Gynecol. Obstet. Biol. Reprod., 41, 151-66. DOI: 10.1016/j.jgyn.2012.04.014.
Burgueta, A., Kaminskib, M., & Abraham-Lerat, L. (2004). The complex relationship between smoking in pregnancy and very preterm delivery. Results of the Epipage study. BJOG: Int. J. Obstet. Gyn, 111, 258-265. DOI: 10.1046/j.1471-0528.2003.00037.x.
Ancel, P., Goffinet, F., & EPIPAGE-2 Writing Group (2015). Survival and Morbidity of Preterm Children Born at 22 Through 34 Weeks’ Gestation in France in 2011Results of the EPIPAGE-2 Cohort Study. JAMA Pediatr., 169(3), 230-238.
Edstedt Bonamy, A.K., Zeitlinm J., & Piedvache, A. (2018). Wide variation in severe neonatal morbidity among very preterm infants in European regions. Arch. Dis. Child Fetal. Neonatal. Ed., 104(1), F36-F45. DOI: 10.1136/archdischild-2017-313697.
Mwaniki, M.K., Atieno, M., Lawn, J.E. & Newton, C.R. (2012). Long-term neurodevelopmental outcomes after intrauterine and neonatal insults: a systematic review. Lancet, 379, 445-452.
Johnson, S., & Marlow, N. (2017). Early and long-term outcomes of infants born extremely preterm. Arch. Dis. Child, 102(1), 97-102. DOI: 10.1136/archdischild-2015-309581.
Baio, J. (2012). Prevalence of autism spectrum disorders – autism and developmental disabilities monitoring network, 14 sites, United States, 2008. MMWR. MMWR Surveill. Summ., 61, 1-19.
Moore, T., Johnson, S., Hennessy, E., & Marlow, N. (2012). Screening for autism in extremely preterm infants: problems in interpretation. Dev. Med. Child Neurol., 54(6), 514-520. DOI: 10.1111/j.1469-8749.2012.04265.x.
Als, H., Gilkerson, L., Duffy, F.H., & Mcanulty, G. (2003). A Three-Center, Randomized, Controlled Trial of Individualized Developmental Care for Very Low Birth Weight Preterm Infants: Medical, Neurodevelopmental, Parenting, and Caregiving Effects. J. Dev. Behav. Pediatr., 24(6), 399-408. DOI: 10.1097/00004703-200312000-00001.
Als, H., Duffy, F.H., McAnulty, G.B., Rivkin, M.J., Vajapeyam, S., & Mulkern, R.V. (2004). Early experience alters brain function and structure. Pediatrics, 13(4), 846-857. DOI: 10.1542/peds.113.4.846.
Campbell-Yeo, M.L., Disher, T.C., Benoit, B.L., & Johnston, C. (2015). Understanding kangaroo care and its benefits to preterm infants. Pediatric Health, Medicine and Therapeutics, 6, 15-32. DOI: 10.2147/PHMT.S51869.
Altimier, L., & Phillips, R. (2016). The Neonatal Integrative Developmental Care Model: Advanced Clinical Applications of the Seven Core Measures for Neuroprotective Family-centered Developmental Care. Newborn and Infant Nursing Reviews, 16(4), 230-244. DOI: 10.1053/j.nainr.2016.09.030.
Lavallée, A., de Clifford-Faugère, G., Garcia, C., Oviedo, A.N., Héon, M., & Aita, M. (2019). Part 1: Narrative overview of developmental care interventions for the preterm newborn. Journal of Neonatal Nursing, 25(1), 3-8. DOI: 10.1016/j.jnn.2018.08.008.
McAnulty, G., Duffy, F., Butler, S., Parad, R., Ringer, S. & Zurakowski, D. (2009). Individualized developmental care for a large sample of very preterm infants: Health, neuro-behavior and neurophysiology. Acta Pediatr., 98, 1920-1926. DOI: 10.1111/j.1651-2227.2009.01492.x.
Kleberg, A., Westrup, B., Stjernqvist, K., & Lagercrantz, H. (2002). Indications of improved cognitive development at one year of age among infants born very prematurely who received care based on the Newborn Individualized Developmental Care and Assessment Program (NIDCAP). Early Hum. Dev., 68, 83-91. DOI: 10.1016/s0378-3782(02)00014-2.
McAnulty, G., Duffy, F., Butler, S., Bernstein, J., Zurakowski, D., & Als, H. (2010). Effects of the Newborn Individualized Developmental Care and Assessment Program (NIDCAP) at age eight years: Preliminary data. Clin. Pediatr. (Phila), 49(3), 258-270. DOI: 10.1177/0009922809335668.
Ludington-Hoe, Susan M. (2015). Skin-to-Skin Contact: A Comforting Place with Comfort Food. MCN Am. J. Matern. Child Nurs., 40(6), 359-366. DOI: 10.1097/NMC.0000000000000178.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
