ДИНАМІКА АКТИВНОСТІ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА УМОВ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, ІНДУКОВАНОГО ДИМЕТИЛГІДРАЗИН ГІДРО ХЛОРИДОМ, І ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РЕСВЕРАТРОЛУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2019.v0.i1.9994Ключові слова:
окисні процеси, ліпопероксидація, окисна модифікація протеїнів, неопластична інтоксикація, ресвератролАнотація
Вступ. За даними ВООЗ, смертність від злоякісних новоутворень займає друге місце у світі після серцево-судинної патології. При цьому захворюваність зростає в усіх країнах, особливо у промислових регіонах та великих містах. Одним із симптомів тяжкого перебігу захворювання є активація процесів вільнорадикального окиснення в організмі, що зумовлює пошук нових ефективних методів, які можна запропонувати в загальні схеми лікування онкохворих.
Мета дослідження – оцінити активність пероксидного окиснення ліпідів та окисної модифікації протеїнів за умов раку товстої кишки, індукованого і при застосуванні ресвератролу.
Методи дослідження. Експеримент виконано на білих щурах-самцях, яким моделювали рак товстої кишки шляхом щотижневого підшкірного введення протягом 30 тижнів 1,2-диметилгідразин гідрохлориду в дозі 7,2 мг/кг маси тіла. Антиоксидант ресвератрол вводили щоденно інтрагастрально в дозі 20,0 мг/кг упродовж 7-ми місяців. Активність вільнорадикальних процесів оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів, нітрит-іонів та 2,4-динітрофенілгідразонів у сироватці крові й печінці експериментальних тварин.
Результати й обговорення. Після введення тваринам 1,2-диметилгідразин гідрохлориду спостерігали збільшення вмісту ТБК-активних продуктів, 2,4-динітрофенілгідразонів нейтрального та основного характеру, а також нітрит-іонів у всі терміни дослідження. На тлі щоденного застосування ресвератролу отримані результати вдвічі, а то й втричі були нижчими, ніж у групі щурів, яким вводили 1,2-диметилгідразин гідрохлорид.
Висновок. Одержані результати підтверджують антиоксидантні властивості ресвератролу, на які вказує зниження вмісту ТБК-активних продуктів та 2,4-динітрофенілгідразонів за умов індукованого раку товстої кишки. Це дасть змогу запропонувати його в загальні схеми лікування онкохворих.
Посилання
National Cancer Control Programmes. Electronic resource. Retrieved from: https://www.who.int/cancer/nccp/en/.
Mehta, R.G., & Pezzuto, J.M. (2004). Phytochemicals as potential cancer chemopreventive agents. CRC Press, 237-246.
Soroka, Yu. V. (2013). Sorbtsiina korektsiia zmin imunolohichnoi reaktyvnosti shchuriv za umov eksperymentalnoho kantserohenezu ta zastosuvannia khimioterapevtychnykh chynnykiv [Sorption correction of changes in immunological reactivity of rats under conditions of experimental carcinogenesis and application of chemo-therapeutic factors]. Svit biolohii ta medytsyny – World of Biology and Medicine, 4, 82-86 [in Ukrainian].
Kriachok, I.Ya., Hubareva, H.A., & Taschiiev, R.K. (2009). Terapiia suprovodu pry polikhimioterapii zloiakisnykh novoutvoren [Therapy of accompaniment with polychemotherapy of malignant neoplasms]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Researches, 4, 122-125 [in Ukrainian].
Mamchur, V.Y., & Marhon, N.O. (2012). Farmakolohichna kharakterystyka resveratrolu [Pharmacological characteristic of resveratrol]. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia – Pharmacology and Drug Toxicology, 4 (29), 3-9 [in Ukrainian].
Delmas, D., Jannin, B., & Latruffe, N. (2005). Resveratrol preventing properties against vascular alterations and aging. Mol. Nutr. Food Res., 49, 377-395.
Lopez, R., Dugo, P., & Mondello, L. (2007). Determination of trans-resveratrol in wine by micro-HPLC with fluorescence detection. J. Sep. Sci, 30 (5), 69–72.
Whyte, L., Huang, Y.Y., Torres, K., & Mehta, R.G. (2007). Molecular mechanisms of resveratrol action in lung cancer cells using dual protein and microarray analyses. Cancer Res., 15, 67 (24), 12007-12017.
Kasdallah-Grissa, A., Mornagui, B., Aouani, E., Hammami, M., El-May, M., Gharbi, N., Kamoun, A., & El-Fazaа, S. (2007). Resveratrol, a red wine polyphenol, attenuates ethanol-induced oxidative stress in rat liver. Life Sci., 20, 80 (11), 1033-1039.
Aggarwal, B.B., Bhardwaj, A., & Aggarwal, R.S. (2004). Role of resveratrol in prevention and therapy of cancer: preclinical and clinical studies. Anticancer Res., 24 (5A), 2783-2840.
Bhat, K.P., & Pezzuto, J.M. (2002). Cancer chemopreventive activity of resveratrol. Ann. N Y Acad. Sci., 957, 210-229.
Lushchak, V.I., Bahniukova, T.V., & Lushchak, A.V. (2004). Pokaznyky oksydatyvnoho stresu. Tiobarbituraktyvni produkty i karbonilni hrupy bilkiv [Indicators of oxidative stress. The seobarbituratory products and carbonyl groups of proteins]. Ukr. biokhim. zhurn. – Ukrainian Biochemistry Journal, 26, 136-141 [in Ukrainian].
Menshchikova, E.B., Lankin, V.Z., & Zenkov, N.К. (2006). Okislitelnyy stress. Prooksidanty i antioksidanty [Oxidative stress. Prooxidants and antioxidants]. Moscow: Slovo [in Russian].
Muravyeva, L.Ye. (2010). Okislitelnaya modifikatsiya belkov: problemy i perspektivy issledovaniya [Oxidative modification of proteins: Problems and prospects of research]. Fundamentalnyye issledovaniya – Basic Research, 1, 74-78 [in Russian].
Gross, D., & Tolba, R. (2015). Ethics in animal-based research. Eur. Surg. Res., 55 (1-2), 43-57.
Okeh, U. (2009). Statistical problems in medical research. East. Afr. J. Public. Health, 6 (1), 1-7.