ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЧОРНОБРИВЦІВ ТРАВИ ЕКСТРАКТУ СУХОГО

Автор(и)

  • H. R. Kozyr ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i4.9823

Ключові слова:

сухий екстракт, чорнобривців розлогих трава, амінокислоти, високоефективна рідинна хроматографія

Анотація

Вступ. Амінокислоти рослинного походження легко засвоюються і перебувають біологічно доступних для організму людини концентраціях. Тому дослідження їх у лікарській рослинній сировині та фітопрепаратах має велике наукове і практичне значення.

Мета дослідження – вивчити якісний склад та кількісний вміст амінокислот у чорнобривців розлогих трави екстракті сухому.

Методи дослідження. Ідентифікацію та визначення кількісного вмісту вільних і зв’язаних амінокислот в екстракті сухому, отриманому з чорнобривців розлогих трави, проводили методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).

Результати й обговорення. За результатами ВЕРХ-аналізу, в чорнобривців розлогих трави екстракті сухому ідентифіковано 17 амінокислот з яких 9 є незамінними. Встановлено, що у складі екстракту переважали зв’язані амінокислоти. Так у відсотковому еквіваленті вміст зв’язаних у складі білка амінокислот становив 97,52 %, тоді як вільних амінокислот – лише 2,48 %. Серед незамінних амінокислот домінували лізин (97,76 мкг/мг), лейцин (80,19 мкг/мг), фенілаланін (54,76 мкг/мг) та ізолейцин (52,40 мкг/мг). Встановлено найнижчий вміст метіоніну у зв’язаному стані й відсутність його у вільному. Серед замінних амінокислот виявлено найбільшу кількість моноамінодикарбонових кислот (глутамінова і аспарагінова) та цистину.

Висновки. Досліджено амінокислотний склад чорнобривців розлогих трави екстракту сухого. Методом ВЕРХ-аналізу вивчено якісний склад і кількісний вміст зв’язаних у складі білка та вільних амінокислот. Одержані результати свідчать про перспективність використання чорнобривців розлогих трави екстракту сухого як потенційного джерела біологічно активних речовин.

Посилання

Smirnov, V.A., Klimochkin, Yu.N. (2007). Aminokisloty i polipeptidy: ucheb. posob. Ch. I. [Amino acids and polypeptides: manual. Part I.] Samara: Samara State Technical University [in Russian].

Chernykh, V.P. (2016). Farmatsevtychna entsyklopediia [Pharmaceutical encyclopedia]. Kyiv: MORION [in Ukrainian].

Syrovaya, A.O., Shapoval, L.G., Makarov, V.A., Petyunina, V.N., Grabovetskaya, E.R., Andreeva, S.V. et al. (2014). Aminokisloty glazami khimikov, farmatsevtov, biologov: v 2-h t. T. 1 [Amino acids through the eyes of chemists, pharmacists, biologists: in 2 vol. Vol. 1]. Kharkov: Shchedra sadiba plyus [in Russian].

Syrovaya, A.O., Shapoval, L.G., Makarov, V.A., Petyunina, V.N., Grabovetskaya, E.R., Andreeva, S.V., Nakonechnaya, S.A. et al. (2015). Aminokisloty glazami khimikov, farmatsevtov, biologov: v 2-h t. T. 2 [Amino acids through the eyes of chemists, pharmacists, biologists: in 2 vol. Vol. 2]. Kharkov: Shchedra sadiba plyus [in Russian].

Fedosov, A.I. (2017). Doslidzhennia aminokyslotnoho skladu artyshoku sutsvit [Investigation of the amino acid composition of artichoke inflorescences]. Farmatsevt. chasop. – Pharmaceutical Journal, 3, 25-30 [in Ukrainian].

Berdei, T.S. (2012). Aminokyslotnyi sklad travy deiakykh vydiv roslyn rodu chornobryvtsiv [Amino acid composition of the grass of some species of plants of the French marigold]. Materialy III Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii “Khimiia pryrodnykh spoluk” Materials of the III All-Ukrainian Scientific-Practical Conference “Chemistry of Natural Compounds”. October 7-8, 2012. Ternopil.(pp.7-8) [in Ukrainian].

Maliuhina, O.O., Mazulin, O.V., Mazulin, H.V., & Smoilovska, H.P. (2013). Vyznachennia yakisnoho ta kilkisnoho aminokyslotnoho skladu sutsvit ta koreniv chornobryvtsiv rozlohykh (Tagetes patula L.) [Determination of qualitative and quantitative amino acid composition of inflorescences and roots of French marigold (Tagetes patula L.)]. Materialy pershoi mizhnar. nauk.-prakt. konf. “Perspektyvni napriamky vitchyznianoi nauky” – Materials of the First International Conference “Perspective Directions of the National Science”. May, 13-18. Retrieved from: http://nauka.zinet.info/21/malyugina.php [in Ukrainian].

Henderson, J.W., Ricker, R.D., Bidlingmeyer, B.A., Woodward, C. (1999). Rapid, accurate, sensitive, and reproducible HPLC analysis of amino acids. Amino acid analysis using Zorbax Eclipse-AAA columns and the Agilent 1100 HPLC. Agilent Technical Note, 5980-1193E.

Jámbor, A., & Molnár-Perl, I. (2009). Quantitation of aminoacids in plasma by high performance liquid chromatography: Simultaneous deproteinization and derivatization with 9-fluorenylmethyloxycarbonyl chloride. J. Chromatogr. A., 6218-6223.

Jámbor, A., & Molnár-Perl, I. (2009). Aminoacid analysis by high-performance liquid chromatography after derivatization with 9-fluorenylmethyloxycarbonyl chloride. Literature overview and further study. J. Chromatogr. A., 3064-3077.

Popyk, А., Kyslychenko, V., Korol, V., & Gurieva, I. (2015). The carbohydrates and aminoacids study in common lilac of Charles Joile variety flowers and leaves. American Journal of Science and Technologies, 2 (20), 779-785.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-02-06

Як цитувати

Kozyr, H. R. (2019). ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЧОРНОБРИВЦІВ ТРАВИ ЕКСТРАКТУ СУХОГО. Медична та клінічна хімія, (4), 114–119. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i4.9823

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ