ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ОКИСНОГО ГОМЕОСТАЗУ У ХВОРИХ НА КИСЛОТОЗАЛЕЖНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИ ЛІКУВАННІ

Автор(и)

  • L. A. Ponomarenko ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ДОР
  • O. A. Lykholat УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ ТА ФІНАНСІВ, ДНІПРО
  • О. A. Ponomarenko КАМ’ЯНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ № 9

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i3.9570

Ключові слова:

кислотозалежна патологія, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, оксидативний стрес, антиоксидантний захист, глутаргін

Анотація

Вступ. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) та пептична виразка (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК), які належать до групи кислотозалежних захворювань (КЗЗ), залишаються найбільш розпов­сюдженими серед гастроентерологічної патології. Основним патогенетичним компонентом даних хвороб, що призводить до розвитку ускладнень та рецидивів, є оксидативний стрес. Натепер актуальним є пошук препаратів, здатних впливати на системи антиоксидантного захисту в пацієнтів із КЗЗ.

Мета дослідження – вивчити стан систем окисного гомеостазу в пацієнтів із кислотозалежними захворюваннями при лікуванні з використанням базових схем та включенні до базової терапії глутаргіну.

Методи дослідження. Обстежено 28 пацієнтів з ГЕРХ та 23 хворих на ГЕРХ, поєднану з ПВ ДПК. Залежно від терапевтичних схем кожну групу було поділено на 2 підгрупи: пацієнти, які отримували базове лікування, та хворі, до традиційних базових схем яких включали глутаргін. До початку лікування та після його закінчення в крові хворих визначали рівень ТБК-активних продуктів (ТБК-АП), активність супер­оксиддисмутази (СОД), каталази (Кат), глутатіонпероксидази (ГПО), глутатіонредуктази (ГР), вміст відновленого глутатіону (ВГ).

Результати й обговорення. Аналіз показників пацієнтів із КЗЗ після лікування свідчить про те, що включення глутаргіну до базової терапії в пацієнтів з ГЕРХ та хворих на ГЕРХ, поєднану з ПВ ДПК, призводило до достовірного зниження рівня ТБК-АП як у плазмі, так і в еритроцитах на тлі активації СОД, Кат, показників системи глутатіону. У хворих, які не одержували глутаргіну, дисбаланс у системі окисного гомеостазу не усувався. Фармакологічний ефект цього лікарського засобу пов’язаний з діючими компонентами, які входять до його складу, а саме L-аргініном і L-глутаматом. Антиоксидантні та мембраностабілізувальні властивості L-аргініну реалізуються через NО-регулювальну систему, L-глутамат активує синтез глутатіону.

Висновки. Використання традиційної базової терапії в пацієнтів із кислотозалежними захворюваннями не усуває проявів оксидативного стресу, про що свідчить відсутність достовірних змін показників ліпопероксидації та антиоксидантного захисту. Додавання глутаргіну до базового лікування пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою та хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу в поєднанні з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки дозволяє нівелювати в них депресію ферментативної антиоксидантної ланки, збільшити рівень відновленого глутатіону та нормалізувати показники процесів пероксидного окиснення ліпідів.

Посилання

El-Serag, H.B., Sweet, S., Winchester, C.C., & Dent, J. (2014). Update on the epidemiology of gastro-oesophageal reflux disease: a systematic review. Gut, 63 (6), 871-880.

Lanas, A., & Chan, F.K.L. (2012). Peptic ulcer disease. The Lancet, 390, (10094), 613-624.

Komarchuk, V.V. (2012). Otsenka kachestva zhizni patsiyentov pri oslozhnennykh formakh yazvennoy bolezni v sochetanii s reflyuksnoy boleznyu [Assessment of the quality of life of patients with complicated forms of peptic ulcer in combination with reflux disease]. Klіnіchna hіrurhіia – Clinical Surgery, 10, 62-64 [in Russian].

Yandrapu, H. & Sarosiek, J. (2015). Protective factors of the gastric and duodenal mucosa: An overview. Current Gastroenterology Reports,17 (6), 24.

Barinov, E.F., Kondratenko, P.G., Sulayeva, O.N., Yarikov, S.O., & Delyy, V.Yu. (2013). Gastrointestinalnyy baryer: strukturnyye i molekulyarnyye determinanty v norme i pri ultserogeneze [Gastrointestinal barrier: structural and molecular determinants in norm and in ulcerogenesis]. Ukrainskyi zhurnal khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 23 (4), 96-104 [in Russian].

Bhattacharyya, A., Chattopadhyay, R., Mitra, S., & Crowe, S.E. (2014). Oxidative stress: an essential factor in the pathogenesis of gastrointestinal mucosal diseases. Physiological Reviews, 94 (2), 329-354.

Kwiecien, S., Jasnos, K., Magierowski, M., Sliwowski, Z., Pajdo, R., Brzozowski, B., Mach, T., Wojcik, D., & Brzozowski, T. (2014). Lipid peroxidation, reactive oxygen species and antioxidative factors in the pathogenesis of gastric mucosal lesions and mechanism of protection against oxidative stress – induced gastric injury. Journal of Physiology and Pharmacology, 65 (5), 613-622.

Butorin, N.N., Bichurina, T.B., Vasjutin, A.V., Solodenova, M.E., Onuchina, E.V., Tonkikh, Yu.L., & Cukanov, V.V. (2015). Rol oksidativnogo stressa v pato­geneze gastroezofagealnoy refliuksnoy bolezni [Role of oxidative stress in the pathogenesis of gastroesophageal reflux disease]. Klinicheskaya gastroenterologiya – Clinical Gastroenterology, 3, 17-20 [in Russian].

Freedberg, D.E., Lawrence, S. & Yang, Yu-Xiao (2017). The risks and benefits of long-term use of proton pump inhibitors: expert review and best practice advice from the American Gastroenterological Association. Gastroenterology, 152, 706-715.

Kamisah, Y., Qodriyah, H.M., Chua, K.H., Nur Azlina, M.F. (2014) Vitamin E: a potential therapy for gastric mucosal injury. Pharmaceutical Biology, 52 (12), 1591-1597.

Ovsiannikova, M.M., Alokhіna, S.M., & Drobіn­ska, O.V. (1999). Bіokhіmіchnі ta bіofіzychnі metody otsіnky porushen okysliuvalnoho homeostazu v osіb, shcho zaznaly radіatsіinoho vplyvu vnaslіdok avarіi na ChAES (metodychnі rekomendatsіi) [Biochemical and biophysical methods for evaluating the disturbances of oxidative homeostasis in persons who have undergone radiation influence as a result of the Chernobyl accident (methodical recommendations)]. Kyiv [in Russian].

Barkovskiy, E.V., Bokut, S.B., Borodinskiy, A.N., Buko, V.U., Valentyukevich , O.I., Gritsuk, A.I., & Chir­kin, A.A. (2013). Sovremennye problemy biokhimii. Metody issledovaniy [Modern problems of biochemistry. Research Methods]. Minsk: Vyshaya Shkola [in Russian].

Pereslegina, I.A. (1989). Aktivnost antioksidantnykh fermentov slyuny u zdorovykh detey [Activity of antioxidant saliva enzymes in healthy children]. Laboratornoe delo – Laboratory Work, 11, 20-23 [in Russian].

Ponomarenko, L.A., Lykholat, O.A., & Ponomarenko, O.A. (2011). Osoblyvosti system antyoksydantnoho zakhystu u khvorykh iz kyslotozalezhnoiu patolohiieiu [Features of antioxidant protection systems in patients with acid-dependent pathology.] Dosiahnennia biolohii ta medytsyny – Achievements of Biology and Medicine, 1 (17), 33-37 [in Ukrainian].

Babak, O.Ya., Frolov, V.M., & Harchenko, N.V. (2005). Glutargin – farmakologicheskoe deystvie i klinicheskoe primenenie [Glutargin - pharmacological action and clinical application]. Kharkov: Elton-2 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-08

Як цитувати

Ponomarenko, L. A., Lykholat, O. A., & Ponomarenko О. A. (2018). ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ОКИСНОГО ГОМЕОСТАЗУ У ХВОРИХ НА КИСЛОТОЗАЛЕЖНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИ ЛІКУВАННІ. Медична та клінічна хімія, (3), 84–89. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i3.9570

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ