ЕНДОГЕННА ІНТОКСИКАЦІЯ ОРГАНІЗМУ ПІДДОСЛІДНИХ ТВАРИН ПРИ УРАЖЕННІ ПОРОЖНЬОЇ КИШКИ ЗА УМОВ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНОЇ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i3.9551Ключові слова:
ендогенна інтоксикація, порожня кишка, пострезекційна портальна гіпертензіАнотація
Вступ. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, ураження їх структур, зростання ендогенної інтоксикації, яку при пошкодженнях порожньої кишки у названих патологічних умовах досліджено недостатньо.
Мета дослідження – вивчити особливості ендогенної інтоксикації організму піддослідних тварин при ураженні порожньої кишки за умов пострезекційної портальної гіпертензії.
Методи дослідження. Дослідження проведено на 60 білих щурах-самцях, яких поділили на 4 групи: 1-ша нараховувала 15 інтактних тварин; 2-га – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки; 3-тя – 15 тварин, в яких видалили 42 % паренхіми печінки; 4-та – 15 щурів після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію піддослідних тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Стан ендогенної інтоксикації оцінювали за концентрацією в сироватці крові ТБК-активних продуктів, визначенням окисної модифікації білків, вмістом молекул середньої маси. Гістологічні препарати з порожньої кишки фарбували гематоксилін-еозином, за ван-Гізон, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. Гістостереометрично визначали відносні об’єми пошкоджених епітеліоцитів, м’язових клітин, ендотеліоцитів. Кількісні величини обробляли статистично.
Результати й обговорення. У щурів через місяць після резекції 42 та 58,1 % паренхіми печінки спостерігали розширення печінкової ворітної вени, повнокров’я і розширення брижових вен та видимого венозного русла тонкої і товстої кишок. Виявлені зміни свідчили про наявність портальної гіпертензії. Слизова оболонка порожньої кишки повнокровна, набрякла, з поодинокими осередками точкових крововиливів. У стінці порожньої кишки виявили дистрофію, некробіоз епітеліоцитів, міоцитів, ендотеліоцитів, стромальних структур, інфільтративні та склеротичні процеси, які були більш виражені при резекції 58,1 % паренхіми печінки. Відносні об’єми пошкоджених досліджуваних структур значно зросли через місяць після резекції 42 % паренхіми печінки і найбільших величин досягли при видаленні 58,1 % об’єму даного органа, вказуючи на виражене ураження порожньої кишки в змодельованих експериментальних умовах. При виявленому ураженні порожньої кишки суттєво зросла ендогенна інтоксикація організму, що підтверджувалося достовірним (р<0,05) збільшенням вмісту молекул середньої маси в сироватці крові, ТБК-активних продуктів, окисномодифікованих білків. Ступінь ендогенної інтоксикації організму при пострезекційній портальній гіпертензії залежав від вираження ураження порожньої кишки.
Висновки. Резекція великих об’ємів паренхіми печінки призводить до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії, пошкоджень структур порожньої кишки та ендогенної інтоксикації організму, яка супроводжується збільшенням вмісту молекул середньої маси, окисномодифікованих білків, активацією пероксидного окиснення ліпідів. Ступінь ендогенної інтоксикації організму залежить від видаленого об’єму паренхіми печінки та вираження пошкоджень структур порожньої кишки.
Посилання
Vishnevskiy, V.A., Yefanov, M.G., & Kazakov, I.V. (2012). Segmentarnyye rezektsyi, otdalennyye rezultaty pri zlokachestvennykh opukholyakh pеcheni [Segmentar resection, long-term results in malignant liver tumors]. Ukr. Zhurnal Khirurgii – Ukrainian Journal of Surgery, 1 (16), 5-15 [in Ukrainian].
Rialon, K.L., Murillo, R., & Fevurtly, R.O. (2015). Impact of screening for hepatic hemangioma in patients with multiple cutaneous infantile hemangiomas. Pediatr. Dermatol., 32 (6), 162-167.
de Franchis, R., & Baveno, V.F. (2010). Revising consensus in portal hypertension: report of the Baveno V consensus workshop on methodology of diagnosis and therapy in portal hypertension. J. Hepаtol., 53, 4, 762-768.
Paravecino, M., Chun, I.S., & Madoff, D.C. (2009). Major hepatic resection for hepatocellular carcinoma with or without portal vein embolization: Perioperutive outcome and survival. Surgery, 145, 4, 399-405.
Sawada, K., Ohtake, T., & Veno, N. (2011). Multiple portal hypertensive polyps of the jejunum accompanied by anemia of the unknown origin. Gastrointest., Endosc., 73, 179-182.
Hnatiuk, M.S., Tatarchuk, L.V., & Yasinovskyi, O.B. (2016). Morfometrychna otsinka osoblyvostei remodeliuvanniia struktur dvanadtsiatypaloi kyshky pry resektsii riznykh obiemiv pechinky [Morphometric evaluation of the features of remodeling of duodenal structures during resection of different volumes of the liver]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia “Medytsyna” – Scientific Journal of Uzhhorod University. Series “Medicine”, 1 (49), 3-5 [in Ukrainian].
(2003). Zahalni etychni pryntsypy eksperymentiv na tvarynakh [General ethical principles of experiments on animal]. Endokrynolohiia – Endokrinology, 8, 1, 142-145 [in Ukrainian].
Stalnaya, I.D., & Garishvili, T.G. (1977). Metod opredeleniya malonovogo aldegida s pomoshchyu tiobarbiturovoy kisloty [The method of determination of malonic aldehyde with tiobarbituric acid]. Sovremennyye metody v biokhimii – Modern Methods in Biochemistry. Moscow: Meditsina [in Russian].
Meshchyken, I.F. (1988). Metod vyznachennia okysliuvalnoi modyfikatsii bilkiv plazmy (syrovatky) krovi [The method of determination of oxidative modification of plasma proteins (serum)]. Bukov. Med. Visnyk – Bukovyna Medical Journal, 1, 156-157 [in Ukrainian].
Archakov, A.I., & Mikhosoyev, I.M. (1998). Modifikatsiya belkov aktivnym kislorodom i ikh raspad [Modification of proteins by active oxygen and their decay]. Biokhimiya – Biochemistry, 54, 2, 179-186 [in Ukrainian].
Koryakina, Ye.V., & Belov, S.V. (2004). Molekuly sredney massy kak integralnyy pokazatel metabolicheskikh narusheniy [Molecules of the average mass as an integral index of metabolic disturbances]. Klin. i lab. diagnostika – Clinical and Laboratory Diagnostics, 3, 3-8 [in Russian].
Sorochinnikov, A.G., & Dorosevich, A.Ye. (2007). Gistologicheskaya i mikroskopicheskaya tiekhnika [Histological and microscopic equipments]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Avtadnilov, G.G. (2002). Osnovy kolichestvennoy patologicheskoy anatomii [Basis of quantitative pathological anatomy]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Lapach, S.N., Gubenko, A.V., & Babich, P.N. (2001). Statistichieskiye metody v miediko-biologicheskikh issledovaniyakh Excell [Statistical methods in medicobiological investigation Excell]. Kyiv: Morion [in Ukrainian].
Lisnianskyi, N.V. (2017). Rol oksydatyvnoho stresa v patohenezi khronichnoho enterokolita na foni eksperymentalnoho streptozototsynovoho diabeta [The role of oxidative stress in the pathogenesis of chronic enterocolitis at experimental streptosotocin diabetes]. Medychna i klinichna khimiia – Medical and Clinical Chemistry, 19, 1, 53-57 [іn Ukrainian].
