Токсичний вплив глутамату натрію на живий організм
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i1.7685Ключові слова:
харчові добавки, глутамат натрію, токсичність.Анотація
У статті проаналізовано наявні літературні дані щодо проблеми застосування харчових добавок у харчовій промисловості. На думку багатьох учених, зменшення кількості свіжих харчових продуктів, що споживаються в їжу, та збільшення штучних добавок можуть бути однією з причин підвищення поширеності таких захворювань, як рак, цукровий діабет, ожиріння, депресія і бронхіальна астма.
Кількість харчових добавок, які застосовують у виробництві харчових продуктів у різних країнах, досягає сьогодні п’ятисот, не враховуючи комбінованих добавок та ароматизаторів. Однією з найпоширеніших харчових добавок як в Україні, так і в Європі є глутамат натрію (Е621). Дослідження показали, що надлишок глутамату натрію може провокувати розвиток гіпертонії та інсультів, цукрового діабету, хвороби Альцгеймера й аномалії розвитку нервової системи, ерозійних уражень слизової оболонки шлунка та збільшення маси тіла.
На сьогодні немає достовірних даних, що показували б, в яких дозах і за яких умов глутамат натрію, що споживається в їжу постійно, шкідливий для здоров’я. Існують дослідження про те, що приймання глутамату натрію в кількості3 гна день не безпечне для здоров’я людини. Проте інші дослідники стверджують, що щоденне введення щурам глутамату натрію навіть у безпечних для здоров’я людини дозах (15 і 30 мг/кг, що відповідає 1 й2 гна середньостатистичну людину), має токсичний вплив.
Отже, спираючись на велику кількість даних, можна стверджувати, що сьогодні відбувається постійне збільшення використання харчових добавок у харчовій промисловості як економічно розвинених країн, так і країн, що розвиваються. І оскільки харчові добавки є чужорідними для організму людини речовинами (за хімічним складом або кількістю), особливої актуальності набувають дослідження впливу харчових добавок на стан здоров’я людини. Даних про біохімічні та морфологічні зміни в основних системах і органах організму вкрай мало, тому виникає необхідність детально вивчити цю проблему. Крім того, варто акцентувати увагу не лише на дослідженні встановлених небезпечних доз харчових добавок, але і на вивченні молекулярних механізмів впливу “безпечних” (дозволених) доз цих речовин на живий організм.
Посилання
Bevzo, V.V. (2016). Doslidzhennia toksodynamiky hlutamatu natriiu na orhanizm shchuriv za umov tryvaloho yoho vvedennia [Research of toxicodynamics sodium glutamate in rats under prolonged its introduction]. Klinichna ta eksperementalna patolohiia – Clinical and Experimental Pathology, 2(56), 13-16 [in Ukrainian].
Beltiukova, S.V. (2016). Opredelenie glutamata natriia metodom tonkosloinoi khromatografii s liuminestcentnym detektirovaniem [Determination of monosodium glutamate thin-layer chromatography method with detection fluorescent]. Visnyk ONU. Khimiia – Journal of ONU. Chemistry, 1(57), 50-58 [in Russian].
Bibik, E.Yu. & Yarovaya, E.A. (2011). Analiz spektra pishchevykh dobavok v produktakh pitaniia [Spectral analysis of food additives in foods]. Ukrainskyi medychnyi almanakh – Ukrainian Medical Almanac, 2, 20-22 [in Russian].
Borodenko, A.O., Potapova, A.O. & Naumko, R.F. (2011). Vplyv hlutamatu natriiu na stinku shlunka shchuriv za umov korehuvalnoho vplyvu tokoferolu ta almaheliu [Effect of sodium glutamate in the stomach wall rats under the influence of tocopherol and corrective almagel]. Aktualni pytannia teoretychnoi medytsyny. Aktualni pytannia klinichnoi medytsyny. Klinichni ta patohenetychni aspekty mikroelementoziv: materialy naukovo-praktychnykh konferentsii studentiv, molodykh vchenykh, likariv ta vykladachiv – Current Issues of Theoretical Medicine. Current Issues of Clinical Medicine. Clinical and Pathogenetic Aspects of Microelementosis Materials of Scientific Conferences of Students, Young Scientists, Doctors and Teachers. (p. 54). Sumy: SumDU [in Ukrainian].
Falaleeva, T.M., Samonina, G.E, Beregovaia, T.V., Dziubenko, N.V. & Andreeva, L.A. (2010). Vliytanie gliprolinov na strukturno-funkttsionalnoe sostoianie slizistoi obolochki zheludka i massy tela krys v usloviiakh dlitelnogo vvedeniia glutamata natriia [The effect of glyprolines on the structural and functional state of the gastric mucosa and the body weight of rats under conditions of prolonged administration of sodium glutamate]. Fizika zhyvogo – Physics of living, 1, 154-159 [in Russian].
Goncharenko, M.V., Tiurina, D.A., Alshevskaya, M.N. & Shenderiuk, V.I. (2011). Vliyanie glutamata natriya na razvitie mikroflory i biokhimicheskie svoystva solenoi seldi [Effect of sodium glutamate on the development of microflora and the biochemical properties of salted herring]. Vestnik AGTU – Journal of the State Technical University, 2, 143-147 [in Russian].
Vorobev, V.V. (2008). Vrednoe vozdeistvie pishchevykh dobavok na bezopasnost moreproduktov i zdorove naseleniya [Harmful effects of food additives on seafood safety and public health]. Rybnoe khoziaystvo – Fisheries, 5, 8-11 [in Russian].
Honskyi, Ya.I., Maksymchuk, T.P. & Kalynskyi, M.I. (2002). Biokhimiia liudyny [Human Biochemistry]. Ternopil: Ukrmedknyha [in Ukrainian].
Dubovaya, G.A., Dubovaya, Yu.N. & Tatarenko, D.P. (2013). Vliyanie glutamata natriya na zhivye organizmy [Effect of sodium glutamate on living organisms]. Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka – Journal of LNU named after Taras Shevchenko, 19 (278), 149-154 [in Russian].
Isupov, V.P. (2000). Pishchevye dobavki i prianosti. istoriya, sostav i primenenie [Food additives and spices. History, composition and application]. SPb: GIORD [in Russian].
Karavaev, E.N., Popova, I.Yu. & Kichigina, V.F. (2005). Vliyanie glutamata na aktivnost neyronov medialnoi septalnoi oblasti in vitro [Effect of glutamate on neuronal activity of the medial septal region in vitro]. Fundam. Issledovaniia – Fundamental Research, 3, 18-22 [in Russian].
Mayurnikova, L.A. & Kurakin, M.S. (2006). Pishchevye i biologicheski aktivnye dobavki [Food and biologically active additives]. Kemerovo [in Russian].
Falalieieva, T.M. (2012). Zminy masy tila shchuriv za umov dovhotryvaloho vvedennia hlutamatu natriiu [Changes in body weight of rats under long-term administration of sodium glutamate]. Svit medytsyny ta biolohii – The World of Medicine and Biology, 2, 170-172 [in Ukrainian].
Falalieieva, T.M., Kukharskyi, V.M. & Berehova, T.V. (2010). Vplyv tryvaloho vvedennia hlutamatu natriiu na strukturno-funktsionalnyi stan shlunka u shchuriv [The impact of prolonged administration of sodium glutamate on the structural and functional state of the stomach in rats]. Fiziolohichnyi zhurnal – Physiological Journal, 2, 201 [in Ukrainian].
Zhao, K.L. & Daviglus, M.L. (2008). Association of monosodium glutamate intake with overweight in Chinese adults: the INTERMAP Study. Obesity, 16, 8, 1875-1880.
Dawson, R. & Pelleymounter, M.A. (1997). Attenuation of leptin-mediated effects by monosodium glutamate-induced arcuate nucleus damage. Journal of Physiology, 273, 202-206.
Brian, S. M. (2000). Glutamate as a Neurotransmitter in the Brain: Review of Physiology and Pathology. Journal of Nutrition, 130, 1007-1015.
Beyreuther, K., Biesalski, H.K. & Fernstrom, J.D. (2007). Consensus meeting: monosodium glutamate–an update. Journal of Clinical Nutritional, 61, 304-313.
Davies, N.E. (1968). Chinese-restaurant syndrome. Journal of Medicine, 278(20), 1124.
Ullensvang, K., Lehre, K. P. & Storm-Mathisen, J. (1997). Differential developmental expression of the two rat brain glutamate transporter proteins GLAST and GLT. Journal of Neuroscience, 9, 1646-1655.
Luz, J., Pasin, V.P. & Silva, D.J. (2010). Effect of food restriction on energy expenditure of monosodium glutamate-induced obese rats. Journal of Nutritional Metabolism, 56 (1), 31-35.
Olney, J. W., Fuxe, K., Roberts, P. & Schwarcz, R. (1983). Excitotoxins: an overview. Macmillan Press, 82-96.
Farombi, E.O. & Onyema, O.O. (2006). Monosodium glutamate-induced oxidative damage and genotoxicity in the rat: modulatory role of vitamin C, vitamin E and quercetin. Journal of Human Experimental Toxicology, 25 (5), 251-259.
Freeman, M. (2006). Reconsidering the effects of monosodium glutamate: a literature review. Journal of American Academician Nurse Practice, 18 (10), 482-486.
Husarova, V. & Ostatnikova, D. (2013). Monosodium Glutamate Toxic Effects and Their Implications for Human Intake: A Review. Journal of Medical Internet Research, 2013 1-12.
Lorden, J.F. & Caudle, A. (1986). Behavioral and endocrinological effects of single injections of monosodium glutamate in the mouse. Journal of Neurobehavioral Toxicology Teratology, 8 (5), 509-519.
Meldrum, B. (1993). Amino acids as dietary excitotoxins: a contribution to understanding neurodegenerative disorders. Journal of Brain research reviews, 18, 293-314.
Ohguro, H. (2001). Too Much MSG Could Cause Blindness. Journal of Experimental Eye Research, 75, 307-315.
Olds, J. & Milner, P. (1954). Positive Reinforcement Produced by Electrical Stimulation of Septal Area and Other Regions of Rat Brain. Journal of Comparative and Physiological Psychology, 47, 419-427.
Pizzi, W.J., Barnhart, J.E. & Fanslow, D.J. (1977). Monosodium glutamate administration to the newborn reduces reproductive ability in female and male mice. Journal of Science, 196, 452-454.
Geha, R., Beiser, A. & Ren, C. (2000). Review of alleged reactions to monosodium glutamate and outcome of a multicenter double blind placebo-controlled study. Journal of Nutritional, 130, 1058-1062.
Samuels, A. (2010). Monosodium glutamate is not associated with obesity or a greater prevalence of weight gain over 5 years: findings from the Jiangsu Nutrition Study of Chinese adults – comments by Samuels. Journal of Nutritional, 9, 11-13.
Tarasoff, L. & Kelly, M.F. (1993). Monosodium L-glutamate: A double-blind study and review. Journal of Food and Chemical Toxicology, 31, 1019-1035.
García, O.J.C., Moyano, C., Fonseca, J.L. & Bellido, J. (1996). The Chinese restaurant syndrome. Journal of Medicine Clinical, 107(13), 518.
Yang, W.H., Drouin, M.A., Herbert, M., Mao, Y. & Karsh, J. (1997). The monosodium glutamate symptom complex: assessment in a double-blind, placebo-controlled, randomized study. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 99, 757-762.
Walker, R. & Lupien, J.R. (2000). The Safety Evaluation of Monosodium Glutamate. Journal of Nutrition, 1049-1052.
