Отруєння фосфорорганічними сполуками: варіанти перебігу, діагностична та лікувальна тактика бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Автор(и)

  • R. M. Liakhovych ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
  • M. Ya. Dzus ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
  • Ya. M. Kitsak ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
  • O. H. Necyuk ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i1.7683

Ключові слова:

фосфорорганічні сполуки, отруєння, екстрена (швидка) медична допомога, антидотна терапія, клінічні протоколи медицини невідкладних станів.

Анотація

Вступ. У даній статті розглянуто різновиди фосфорорганічних сполук, шляхи їх надходження в організм, характерні клінічні прояви та сучасний алгоритм догоспітальної терапії в практиці бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (Е(Ш)МД). Актуальність даної проблеми полягає в тому, що левову частку всіх отруєнь становлять саме отруєння фосфорорганічними сполуками, оскільки їх досить широко застосовують у сільському господарстві, промисловості та медицині. Ці сполуки вирізняються широким діапазоном активності щодо шкідників сільськогосподарських культур.

Мета дослідження – підвищити якість діагностики та надання своєчасної кваліфікованої догоспітальної медичної допомоги працівниками Е(Ш)МД постраждалим, отруєним фосфорорганічними сполуками.

Методи дослідження. Основним патогенетичним механізмом дії фосфорорганічних сполук є пригнічення активності холінестерази – ферменту, що гідролізує ацетилхолін і відіграє важливу роль у процесі синаптичної передачі нервового імпульсу в холінергічних синапсах. Гальмування активності холінестерази призводить до припинення або зменшення розщеплення ацетилхоліну, що зумовлює накопичення останнього і надмірне збудження ним холінореактивних систем. Отруєння фосфорорганічними сполуками викликає утворення фосфо­ризованої холінестерази, яка втрачає здатність гідролізувати ацетилхолін і дуже повільно відновлює свою активність.

Результати й обговорення. Як свідчать результати проведених досліджень, клінічна картина впливу різних фосфорорганічних сполук на організм людини полягає в проявах з боку центральних або периферійних холінореактивних систем. Швидкість розвитку клінічних проявів залежить від механізмів надходження отрути в організм. Слід відзначити, що при інгаляційному впливі симптоми ураження з’являються дуже швидко. У разі проникнення крізь шкіру прихований період дії триває. При потраплянні отрути через дихальні шляхи на перший план виступають симптоми розладів дихання, при пероральному – системи травлення, крізь шкіру – м’язові фібриляції. Далі, незалежно від механізмів проникнення фосфорорганічних сполук в організм, у клінічній картині гострого отруєння переважають симптоми загальнорезорбтивної дії сполук, яка проявляється симптомами ураження ЦНС (вегетативні центри, гіпоталамічні структури), органів зору (міоз, зниження гостроти зору, спазм акомодації), серцево-судинної системи (вегетосудинна дистонія, міокардіодистрофія), травного каналу (гіперсалівація, коліки, дискінезії кишечника, жовчовивідних шляхів, токсичний гепатит), органів дихання (бронхоспазм, бронхорея), скелетних м’язів (судоми).

Висновки. Враховуючи поліморфізм клінічних проявів отруєння фосфорорганічними сполуками та його ускладнень, надзвичайно важливо щоб медики “швидкої” освоїли, як розпізнавати дані патологічні стани і надавати кваліфіковану догоспітальну медичну допомогу. Через це комплексна догоспітальна екстрена медична допомога полягає в застосуванні амілнітриту, за наявності апное або при значному порушенні дихання – проведенні штучної вентиляції легень та інгаляції кисню. При послабленні серцевої діяльності слід використовувати розчин кордіаміну підшкірно, а при судинному колапсі рекомендують інгаляції кисню та підшкірну ін’єкцію норадреналіну. Антидотна терапія полягає у введенні 20 мл хромосмону внутрішньовенно, в подальшому – 30 % розчину натрію гіпосульфіту внутрішньовенно.

 

Посилання

Bohomolnyi, B.R., Kononenko, V.V., & Chuv P.M. (2011). Medytsyna ekstremalnykh sytuatsii [Medicine of emergency situations]. Odesa: Odes. derzh. med. un-t [in Ukrainian].

Dubytskyi, A.Yu., Semenov, I.O., & Chepkyi, L.P. (2009). Medytsyna katastrof [Medicine of catastrophes]. Kyiv: KURS [in Ukrainain].

Hrydasov, V.I., Kovalov, V.M. & Katrych, M.V. (2012). Medytsyna katastrof [Medicine of catastrophes]. Kharkiv: Zoloti storinky [in Ukrainain].

Cherniakov, H.O., Kochin, I.V., & Sydorenko, P.I. (2011). Medytsyna katastrof [Medicine of catastrophes]. Kyiv: Zdorovia [in Ukrainian].

Skaletskyi, Yu.M., & Mysula, I.R. (Eds.). (2013). Viiskova toksykolohiia, radiolohiia ta medychnyi zakhyst: Pidruchnyk [Military toxicology, radiology and medical protection]. Ternopil: Ukrmedknyha [in Ukrainian].

Musalatov, Kh.A. (2002). Meditsina katastrof (osnovy okazaniya meditsinskoy pomoshchi postradavshim na dogospitalnom etape) [Medicine of catastrophes (bases of medical aid providing for injured at pre-hospital stage]. Moscow: GOU VUNMTs MZ RF [in Russian].

Sergeev, V.S. (2010). Zashchita naseleniya i territorii v chrezvychainykh situatciyakh [Protection of population and territory in emergency situations]. Moscow: Akademicheskiy proekt [in Russian].

Nikonova, V.V., & Feskova, A.E. (Eds.). (2008). Meditsyna neotlozhnykh sostoyaniy. Izbrannye klinicheskie lektsii [Medicine of emergencies. Selected clinical lectures]. Donetsk: Zaslavskiy [in Russian].

Malenkyi, V.P. (Ed.). (2000). Nevidkladni stany v medytsyni [Emergency states in medicine]. Vinnytsia: Vinoldrukarnia [in Ukrainian].

Neiko, Ye.M. (2003). Diahnostyka ta likuvannia nevidkladnykh staniv i zahostren terapevtychnykh zakhvoriuvan [Diagnostics and treatment of emergency states and acute conditions of therapeutic diseases]. Vinnytsia: Nova Knyha [in Ukrainian].

Mishchuk, I.I. (Ed.). (2006). Intensyvna terapiia nevidkladnykh staniv [Intensive therapy of emergency states]. Vinnytsia: Lohos [in Ukrainian].

Shvets, N.I., Pidaev, A.V., Bents, T.M., Fedorov, O.A., & Mironets, V.I. (Eds.). (2006). Neotlozhnye sostoianiya v klinike vnutrenney meditsiny [Emergency states in the clinic of internal medicine]. Kyiv [in Russian].

Tarasiuk, V.S. (Ed.) (2010). Medytsyna nadzvychainykh sytuatsii. Orhanizatsiia nadannia pershoi medychnoi dopomohy [Medicine of emergency situations. Arrangement of first medical aid providing]. Kyiv: VSV Medytsyna [in Ukrainain].

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-04-28

Як цитувати

Liakhovych, R. M., Dzus, M. Y., Kitsak, Y. M., & Necyuk, O. H. (2017). Отруєння фосфорорганічними сполуками: варіанти перебігу, діагностична та лікувальна тактика бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. Медична та клінічна хімія, (1), 87–94. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i1.7683

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ