Біохімічні зміни пародонта в щурів на тлі дії тютюнового диму

Автор(и)

  • O. Ya. Lavrin ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
  • V. V. Shcherba ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
  • I. Ya. Krynytska ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i1.7682

Ключові слова:

пародонт, куріння, оксидативний стрес.

Анотація

Вступ. На даний час куріння є одним із значущих чинників ризику розвитку запальних захворювань пародонта. У літературних джерелах багато робіт присвячено дослідженню впливу куріння на стан пародонта. Однак ряд аспектів, зокрема стан вільнорадикального окиснення, залишений без належної уваги.

Мета дослідження оцінити показники вільнорадикального окиснення у тканинах пародонта щурів на тлі дії тютюнового диму.

Методи дослідження. Експериментальне дослідження виконано на 20 статевозрілих білих щурах-самцях масою 160–180 г. Тварин було поділено на дві групи: контрольну (10 особин) і дослідну (10 особин). Моделювали пасивнео тютюнокуріння шляхом поміщення щурів у спеціально сконструйовану камеру, в якій розподіляли тютюновий дим. Тривалість експерименту становила 21 день. Концентрацію 8-ізопростану визначали імуноферментним методом за допомогою набору “8-isoprostane ELISA” фірми “USBiological” (США). Кількісну оцінку вмісту метаболітів нітроген (ІІ) оксиду проводили за визначенням їх суми. Вміст вiдновленого глутатiону, активність супероксиддисмутази і каталази в гомогенаті тканин пародонта визначали за загальноприйнятими методиками.

Результати й обговорення. Концентрація 8-ізопростану в супернатанті гомогенату пародонта щурів контрольної групи становила (3,94±0,18) пг/мл. У тварин дослідної групи даний показник достовірно зріс у 2,9 раза. Це свідчить про те, що на тлі дії тютюнового диму в тканинах пародонта розвивається оксидативний стрес, що характеризується збільшенням інтенсивності продукування активних форм оксигену. На 22-гу добу експерименту було зафіксовано достовірне зниження активності супероксиддисмутази в гомогенаті тканин пародонта на 40,9 % та каталази у 2,4 раза відносно контрольної групи. Відомо, що SH-групи (зокрема, цистеїнових та метіонінових фрагментів білкових молекул) найлегше окиснюються активними формами оксигену з утворенням зворотних і незворотних модифікацій. На 22-гу добу експерименту спостерігали достовірне зниження вмісту відновленого глутатіону в гомогенаті тканин пародонта на 24,4 % відносно контрольної групи. Вміст метаболітів NO в супернатанті гомогенату пародонта щурів дослідної групи достовірно зменшився у 2,1 раза. Потужними факторами, що інактивують NO, є вільні радикали, серед яких – супероксидний радикал. Його взаємодія з NO призводить до утворення пероксинітриту, що як сильний окиснювач має високий ступінь цитотоксичності.

Висновки. На тлі дії тютюнового диму в тканинах пародонта щурів достовірно зростає генерація активних форм оксигену, знижуються активність супероксиддисмутази, каталази і вміст відновленого глутатіону, що вказує на виражений дисбаланс вільнорадикального гомеостазу. Також на тлі дії тютюнового диму в тканинах пародонта пригнічуються нітроксидергічні процеси за рахунок достовірного зменшення вмісту метаболітів оксиду азоту, що призводить до зниження захисного антибактеріального потенціалу.

Біографія автора

O. Ya. Lavrin, ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

 

Посилання

Kozar, V.V., Kudria, M.Ya. & Ustenko, N.V. (2010). Vyznachennia kontsentratsii metabolitiv oksydu azotu v syrovattsi krovi [Determination of metabolites of nitric oxide in blood serum]. Laboratorna diahnostyka – Laboratory Diagnostics, 3 (53), 14-16 [in Ukrainian].

Eshchenko, K.N., Zhadan A.V. & Shustval, N.F. (2013). Serdechno-sosudistaya sistema i kurenie [Cardiovascular system and smoking]. Liky Ukrainy – Medicines of Ukraine, 4, 12-17 [in Russian].

Kvasha, E.A. (2008). Znachimost faktorov riska dlia smertnosti muzhchin (prospektivnoe epidemiologicheskoe issledovanie) [Importance of risk factors for male mortality (prospective epidemiological study)]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal – Ukrainian Journal of Cardiology, 2, 83-88 [in Russian].

Kontrol nad tiutiunom v Ukraini. Druhyi Natsionalnyi zvit. [Tobacco Control in Ukraine. Second National Report]. (2014). Kyiv: MOZ Ukrainy, DU «Ukrainskyi instytut stratehichnykh doslidzhen MOZ Ukrainy» [in Ukrainian].

Kochieva, I.V., Mkrtchian, S.N. & Khetagurov, S.K. (2015). Vliyanie tabakokureniya na mikrotsirkuliatciyu v tkaniakh paradonta [Influence of tobacco smoking on microcirculation in periodontal tissues]. Zhurnal nauchnykh statei «Zdorove i obrazovanie v XXI veke» – Journal of Scientific articles «Health and education in the XXI century», 17 (1), 57-58 [in Russian].

Krasovskyi, K.S. (2009). Naslidky hlobalnoi tiutiunovoi epidemii [The effects of the global tobacco epidemic]. SES. Profilaktychna medytsyna – SES. Preventive Medicine, 4, 72-74 [in Ukrainian].

Gerasimova, L.P., Al-Tabib, M.M., Kabirova, M.F., Usmanova, I.N. & Farkhutdinov, R.R. (2014). Lechenie vospalitelnykh zabolevanii parodonta u kuriashchikh lits molodogo vozrasta [Treatment of inflammatory periodontal diseases in smokers of young age]. Fundamentalnye issledovaniya – Basic Research, 7, 463-467 [in Russian].

Lizurchik, L.V. & Sheida, E.V. (2014). Vliyanie tabachnogo dyma na soderzhanie toksichnykh elementov v organizme krys [Effect of tobacco smoke on the content of toxic elements in the body of rats]. Vestnik OGU – Journal of the Orenburg State University, 6 (167), 71-74 [in Russian].

Koroliuk, M.A., Ivanova, L.I. & Mayorova, I.G. (1988). Metod opredeleniya aktivnosti katalazy [Method for the determination of catalase activity]. Laboratornoe delo – Laboratory Work, 1, 16-18 [in Russian].

Pikas, O.B. (2016). Kurinnia tsyharok sered naselennia ta yoho rol u rozvytku zakhvoriuvan [Smoking cigarettes among population and its role in development of diseases]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Journal of Medical and Biological Problems, 1, 1(126), 48-52 [in Ukrainian].

Vorobeva, E.N., Shumakher, G.I., Osipova, I.V., Khoreva, M.A. & Vorobev, R.I. (2006). Rol disfunktsii endoteliya v patogeneze ateroskleroza [The role of endothelial dysfunction in the pathogenesis of atherosclerosis]. Kardiovaskuliarnaya terapiya i profіlaktika – Cardiovascular Therapy and Prevention, 5 (6), 129-136 [in Russian].

Solomina, A.S. (2011). Vliyanie afobazola na geneticheskuyu i reproduktivnuyu toksichnost tabachnogo dyma u krys [The effect of afobazole on the genetic and reproductive toxicity of tobacco smoke in rats]. Candidate’s thesis. Moscow: NII farmakologii imeni V.V. Zakusova RAMN [in Russian].

Chevari, S., Chaba, I. & Sekei, I. (1985). Rol superoksidreduktazy v okislitelnykh protsessakh kletki i metod opredeleniya ee v biologicheskom materiale [The role of superoxide reductase in oxidative processes of the cell and the method of its determination in biological material]. Laboratornoe delo – Laboratory Work, 11, 678-681 [in Russian].

Ellman, G.L. (1959). Tissue sulfhydryl groups. Archives of Biochemistry and Biophysics, 82, 70-77.

European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. (1986). Council of Europe. Strasbourg, 123, 52.

Hansen, R.E., Roth, D. & Winther, J. R. (2009). Quantifying the global cellular thiol-disulfide status. Proceedings of the National Academy of Sciences, 106, 2, 422-427.

Panjamurthy, K., Manoharan, S. & Ramachandran, C.R. (2005). Lipid peroxidation and antioxidant status in patients with periodontitis. Cellular and Molecular Biology Letters, 10 (2), 255-264.

Shirley, R., Ord, E.N.J. & Work, L.M. (2014). Oxidative Stress and the Use of Antioxidants in Stroke. Antioxidants, 3, 472-501.

Zhang, Z.-J. (2013). Systematic review on the association between F2-isoprostanes and cardiovascular disease. Annals of Clinical Biochemistry, 50, 108-114.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-04-28

Як цитувати

Lavrin, O. Y., Shcherba, V. V., & Krynytska, I. Y. (2017). Біохімічні зміни пародонта в щурів на тлі дії тютюнового диму. Медична та клінічна хімія, (1), 81–86. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i1.7682

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ