Гендерні особливості впливу гіпергомоцистеїнемії на метаболізм сірковмісних амінокислот та гідроген сульфіду в печінці

Автор(и)

  • A. V. Melnik ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. І. ПИРОГОВА
  • N. V. Zaichko ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. І. ПИРОГОВА

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i1.7352

Ключові слова:

гіпергомоцистеїнемія, гідроген сульфід, метаболізм, міокард.

Анотація

Вступ. Порушення обміну сірковмісних амінокислот є визнаними метаболічними факторами ризику кардіоваскулярної патології. Однак залишається нез’ясованим питання стосовно їх причетності до формування стать-специфічної патології серцево-судинної системи.

Мета дослідження – вивчити вплив тривалої тіолактонової гіпергомоцистеїнемії на вміст сірковмісних метаболітів у крові та активність ензимів обміну гомоцистеїну, цистеїну і гідроген сульфіду в печінці щурів обох статей.

Методи дослідження. Досліди проведено на 40 білих лабораторних щурах обох статей масою 220–280 г. Модель тривалої гіпергомоцистеїнемії створювали шляхом введення тіолактону D, L-гомоцистеїну інтрагастрально в дозі 100 мг/кг маси на 1 % розчині крохмалю 1 раз на добу протягом 28 діб. У роботі визначали вміст гомоцистеїну, цистеїну та гідроген сульфіду в сироватці крові, а також активність ензимів цистатіонін-γ-ліази, цистатіонін-β-синтази, цистеїнамінотрансферази, метіонінаденозилтрансферази, цистеїндіоксигенази та γ-глутамілцистеїнлігази в печінці.

Результати й обговорення. Гіпергомоцистеїнемія ініціювала стать-специфічні зміни вмісту сірковмісних метаболітів у сироватці крові щурів: зростання вмісту гомоцистеїну й цистеїну та зниження рівня гідроген сульфіду становили, відповідно, 111; 59,2 та 59,4 % в самців, 82,4; 38,0 і 47,5 % у самок (р<0,05) порівняно з контролем.

За умов гіпергомоцистеїнемії в самців відмічали більш виразне зниження в печінці активності ензимів реметилування і транссульфування гомоцистеїну (на 20,5–24,8 % у самців, на 13,4–15,4 % у самок, р<0,05), ензимів деградації цистеїну в окисному та кон’югаційному шляхах (на 21,1–22,0 % у самців, на 13,4–15,3 % у самок, р<0,05) та H2S-продукуючих ензимів (на 20,6–25,9 % у самців, на 13,5–17,5 % у самок, р<0,05) порівняно з контролем.

Висновки. Показано, що тривале введення тіолактону гомоцистеїну супроводжується зростанням вмісту гомоцистеїну, цистеїну та зменшенням рівня гідроген сульфіду в крові особин обох статей, однак більш істотні зміни відмічають у самців. Поряд із цим реєструють стать-специфічні зміни метаболізму сірковмісних сполук у печінці: в самців відзначають достовірно більше зниження активності ензимів реметилування і транссульфування гомоцистеїну, ензимів деградації цистеїну та синтезу гідроген сульфіду в печінці порівняно із самками щурів. 

Біографія автора

A. V. Melnik, ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. І. ПИРОГОВА

доцент кафедри біологічної та загальної хімії

Посилання

1. Moat, S.J. (2008). Plasma total homocysteine: instigator or indicator of cardiovascular disease? Ann. Clin. Biochem., 45, 345-348.

Wang, R. (2010). Hydrogen sulfide: the third gasotransmitter in biology and medicine. Antioxid. Redox. Signal., 12 (9), 1061-1064.

Barna, O.M. (2007). Henderna kardiolohiia. Proektsiia na arytmii u zhinok [Gender cardiology. Projection on arrhythmias in women]. Meditsinskie aspekty zdorovia Zhenshchiny – Medical Aspects of Women's Health, 4 (7), 14-18 [in Ukrainian].

Regitz-Zagrosek, V., Oertelt-Prigione, S., & Seeland U. (2010). Sex and gender differences in myocardial hypertrophy and heart failure. Circ. J. 74 (7), 1265-1273.

Stangl, G.I., Weisse, K., & Dinger, C. (2007). Homocysteine thiolactone-induced hyperhomocysteinemia does not alter concentrations of cholesterol and SREBP-2 target gene mRNAS in rats. Exp. Biol. Med. (Maywood) 232 (1), 81-87.

Melnyk, A.V. & Pentiuk, O.O. (2009). Aktyvnist enzymiv syntezu hidrohen sulfidu v nyrkakh shchuriv [Аctivity of hydrogen sulfide production enzymes in kidneys of rats]. Ukr. biokhim. zhurnal – Ukrainian Biochemical Journal, 81 (4), 12-22. [in Ukrainian].

Goldstein, J.L., Campbell, B.K., Gartler, S.M. (1972). Cystathionine synthase activity in human lymphocytes: induction by phytohemagglutinin. J. Clin. Invest, 51 (4), 1034-1037.

Chiang, P.K., & Cantoni G.L. (1977). Activation of methionine for transmethylation. Purification of the S-adenosylmethionine synthetase of bakers' yeast and its separation into two forms. J. Biol. Chem., 252 (13), 4506-4513.

Stipanuk, M.H., De la Rosa J., & Hirschberger, L.L. (1990). Catabolism of cyst(e)ine by rat renal cortical tubules. J. Nutr., 120 (5), 450-458.

Orlowski, M., & Mrister A. (1971). Partial reaction by г-glutamylcysteine synthetase and evidence for an activated glutamate intermediate. J. Biol. Chem. 246 (23), 7095-7105.

Gaitonde, M.K. (1967). A spectrophotometric method for direct determination of cysteine in the presence of other naturally occuring amino acid. Biochem. J., 104 (2), 627-633.

Zaichko, N.V., Pentiuk, N.O., Pentiuk, L.O., Melnyk, A.V., & Andrushko, I.I. (2009). Vyznachennia vmistu hidrohen sulfidu v syrovattsi krovi [Determination of hydrogen sulfide in blood serum]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 1 (59), 29-32 [in Ukrainian].

Kopeck, J. Krijt, J., & Rakov K. (2011). Restoring assembly and activity of cystathionine в-synthase mutants by ligands and chemical chaperones. J. Inherit. Metab. Dis. 34 (1), 39-48.

Avila, M.A., Corrales, F.J., & Ruiz F. (1998). Specific interaction of methionine adenosyltransferase with free radicals. Biofactors, 8 (1-2), 27-32.

Driggers, C.M., Kean, K.M., & Hirschberger L.L. (2016). Structure-Based Insights into the Role of the Cys-Tyr Crosslink and Inhibitor Recognition by Mammalian Cysteine Dioxygenase. J. Mol. Biol., 428 (20), 3999-4012.

Fukagawa, N.K., Martin, J.M., & Wurthmann A. Sex-related differences in methionine metabolism and plasma homocysteine concentrations. Am. J. Clin. Nutr., 72 (1), 22-29.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-04-28

Як цитувати

Melnik, A. V., & Zaichko, N. V. (2017). Гендерні особливості впливу гіпергомоцистеїнемії на метаболізм сірковмісних амінокислот та гідроген сульфіду в печінці. Медична та клінічна хімія, (1), 95–101. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i1.7352

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ