Вплив гострого стресу на жовчоутворювальну функцію печінки за умов локальної кріодеструкції шкіри в експерименті
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2015.v17.i3.5060Анотація
У тварин з локальною кріодеструкцією 10 % поверхні шкіри без ксенодермопластики гострий стрес істотно поглиблює порушення жовчоутворювальної функції печінки за величинами вмісту загальних жовчних кислот та ступеня кон’югації білірубіну в жовчі, мінімум яких відзначають швидше – через 7 діб, тоді як у нестресованих щурів – через 14 діб. У подальшому показники зростають і в нестресованих тварин дося-
гають рівня контрольної групи. На тлі кріотравми із застосуванням ксенодермопластики у стресованих щурів показники досягають мінімального рівня через 7 діб посттравматичного періоду. В подальшому вони збільшуються і через 28 діб нормалізуються. У нестресованих тварин показники поступово знижуються з 1 до 21 доби. У цей термін вони досягають мінімальної величини і стають істотно меншими, ніж у стресованих щурів. До 28 доби показники не досягають рівня контролю.
Посилання
Галеев Ф. С. Взаимосвязь изменений гормонов гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы и щитовидной железы у различных по тяжести и исходу больных с тяжелой травмой / Ф. С. Галеев, P. M. Габдулхаков // Девятый съезд Федерации анестезиологов и реаниматологов. – Иркутск, 2004. – С. 61–62.
Гураль К. А. Реакции адаптации и травматический шок / К. А. Гураль // Политравма. – 2007. –№ 2. – С. 35–41.
Доклінічні дослідження лікарських засобів :метод. рек. / за ред. О. В. Стефанова. – К. : Авіцена,2001. – 528 с.
Иммуномодулирующее действие препаратов витамина K и его усиление рибоксином при остром холодовом стрессе / Н. А. Быстрова, И. Л. Бровкина, Л. Г. Прокопенко, Б. С. Утешев // Эксперим. и клинич. фармакол. – 2000. – № 5. – С. 50–53.
Маєвський О. Є. Ультраструктурні зміни в печінці щурів в різні терміни після кріодеструкції шкіри та на фоні попереднього введення мексидола / О. Є. Маєвський // Вісн. морфології. – 2003. – 9,
№ 2. – С. 233–235.
Меерсон Ф. З. Генерализованное накопление стресс-белков при адаптации организма к стрессорным воздействиям / Ф. З. Меерсон, И. Ю. Малышев, А. В. Замотринский // Бюл. эксперим. биологии и
медицины. – 1993. – 116, № 9. – С. 231–233.
Методические рекомендации по экспериментальному изучению желчегонной, холеспазмолитической, холелитиазной и гнепатопротекторной активности новых лекарственных веществ / С. М. Дроговоз, С. И. Сальникова, Н. П. Скакун, В. В. Слышков. – К. :
ФКМЗ Украины, 1994. – 46 с.
Назаров И. П. Стресспротекция в хирургии повышенного риска / И. П. Назаров, Ю. А. Дыхно, Д. В. Островский. – Красноярск, 2003. – 374 с.
Структура печени у крыс в динамике иммобилизационного стресса / И. С. Выборова, У. Хаджав, Л. С. Васильева, Н. Г. Макарова // Сибир. мед. журн. –2005. − № 3. − С. 31–35.
Хаджав У. Стресс-индуцированная альтерация печени у крыс / У. Хаджав, И. С. Выборова, Л. С. Васильева // Паллиативная медицина и реабилитация : материалы 7 конгресса с междунар. участием. − 2005. − № 2. − С. 96.
Яковлєва Л. В. Оцінка стреспротективної активності нових фармакологічних засобів адаптогенної дії на моделі гострого іммобілізаційного стресу / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщенко // Вісн. фармації. −2006. − № 2. − С. 60–63.12. Europen convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientificpurposes. – Strasbourg : Council of Europe, 1986. –№ 123. – 52 р.
Gunas I. Method of thermal burn trauma correction by means of cryoinfluence / I. Gunas, I. Dovgan, O. Masur // Verhandlungen der Anatomischen Gesellschaft. 92. In Olsztyn vom 24. Bis 27. Mai 1997:
bipartitemeeting /zusammen mit der Polish Anatomical Society with the participation of the Association des Anatomistes. – 1997. – P. 105.
