ВПЛИВ КЛІТИННОЇ ТЕРАПІЇ НА ПРОЯВИ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ В ЩУРІВ РІЗНОГО ВІКУ ЗА УМОВ КРАНІОСКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ

Ю. І. Сушко

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2024.i4.15118

Автор(и)

Ю. І. Сушко ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i4.15118

Ключові слова:

травма; печінка; нирка; легені; оксидативний стрес; клітинна терапія; вік.

Анотація

Вступ. Поєднана краніоскелетна травма (КСТ) належить до актуальних проблем сьогодення і трапляється в людей усіх вікових груп. У стратегії лікування краніоскелетної травми в післяшоковий період на перший план виступає профілактика вторинного ураження мозку та внутрішніх органів. У його патогенезі провідне місце належить оксидативному стресу (ОС). З метою корекції оксидативного стресу останніми роками активно вивчають клітинну терапію. Мета дослідження – з’ясувати вплив клітинної терапії на розвиток оксидативного стресу в щурів різного віку за умов експериментальної краніоскелетної травми. Методи дослідження. Дослідження проведено на білих щурах самцях лінії Вістар трьох вікових груп: статевонезрілих віком 100–120 днів, статевозрілих віком 6–8 місяців і старих віком 19–23 місяців. Щурам кожної вікової групи під тіопенталонатрієвим наркозом моделювали краніоскелетну травму. Щурів контрольної групи тільки вводили в наркоз. З метою корекції внутрішньовенно вводили суспензію кріоконсервованих клітин нейробластів (NBC) окремо та в поєднанні із внутрішньоочеревинним уведенням мезенхімальних стовбурових клітин (MSC). Через 14 діб експерименту в печінці, нирках і легенях щурів різного віку визначали каталазну активність і вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти, за відношенням яких розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ), ступінь зниження якого свідчить про тяжкість оксидативного стресу. Результати й обговорення. Під впливом краніоскелетної травми через 14 діб посттравматичного періоду в печінці, нирках і легенях щурів незалежно від віку величина антиоксидантно-прооксидантного індексу була статистично вірогідно меншою, порівняно з контролем. Після застосування монотерапії NBC порівняно зі щурами без корекції в піддослідних щурів відмічали зростання величини антиоксидантно-прооксидантного індексу у внутрішніх органах, проте в печінці результат був статистично значущий лише у статевозрілих щурів, у нирці та легенях – у статевозрілих і статевонезрілих щурів. Застосування комбінації NBC та MSC порівняно зі щурами без корекції супроводжувалося зростанням величини антиоксидантно-прооксидантного індексу в усіх досліджуваних органах статевонезрілих і статевозрілих щурів. Порівняно з результатом монотерапії NBC результат виявився статистично вірогідно більшим лише у статевозрілих щурів. Висновки. Існують вікові особливості впливу клітинної терапії на розвиток оксидативному стресу у внутрішніх органах щурів за умов краніоскелетної травми. Ефективність монотерапії NBC і комбінованої терапії NBC та MSC суттєво вища у статевозрілих щурів, порівняно зі щурами інших вікових груп.

Посилання

GBD 2016 Neurology Collaborators. Global, regional, and national burden of neurological disorders, 1990–2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. The Lancet. Neurology. 2019. Vol. 18. № 5. Р. 459–480. https://doi.org/10.1016/ S1474-4422(18)30499-X.

Traumatic spinal cord injury / C. S. Ahuja et al. Nature reviews. Disease primers. 2017. Vol. 3. Р. 17018. https://doi.org/10.1038/nrdp.2017.18.

McAllister T. W. Neurobiological consequences of traumatic brain injury. Dialogues in clinical neuroscience. 2011. Vol. 13. № 3. Р. 287–300. https://doi.org/10.31887/ DCNS.2011.13.2/tmcallister.

Traumatic brain injury in China / J. Y. Jiang et al. The Lancet. Neurology. 2019. Vol. 18. № 3. Р. 286–95. https://doi.org/10.1016/s1474-4422(18)30469-1.

Прохоренко О. О., Цимбалюк Г. Ю. Динаміка показників функціональної активності печінки в період пізніх проявів краніоскелетної травми за умов супутнього хронічного гепатиту та ефективність корекції армадіном. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2022. № 1. С. 119–126. DOI: 10.11603/1811- 2471.2022.v.i1.12998.

Зябліцев С. В., Єльський В. М. Синдроми травматичної хвороби при черепно-мозковій травмі : монографія. Краматорськ : Каштан, 2020. 264 с.

Pentraxin 3 contributes to neurogenesis after traumatic brain injury in mice / C. Zhou et al. Neural regeneration research. 2020. Vol. 15. № 12. Р. 2318–26. https://doi. org/10.4103/1673-5374.285001.

Houlé J. D., Reier P. J. Transplantation of fetal spinal cord tissue into the chronically injured adult rat spinal cord. The Journal of comparative neurology. 1988.Vol. 269. № 4. Р. 535–547. https://doi.org/10.1002/ cne.902690406.

Борис Р. М. Морфологічні і біохімічні зміни внутрішніх органів при експериментальній краніоскелетній травмі : монографія. Тернопіль : Укрмедкнига, 2013. 142 с.

Терапия фетальными нервными клетками в остром периоде экспериментального ишемического инсульта (антиоксидантный эффект) / Д. В. Лебединец и др. Проблемы криобиологии. Т. 20. № 3. С. 338–347.

Effect of aging on stem cells / A. S. Ahmed, M. H. Sheng, S. Wasnik. World journal of experimental medicine. 2017. Vol. 7. № 1. Р. 1–10. https://doi. org/10.5493/wjem.v7.i1.1.

Особливості ензимної ланки антиоксидантного захисту нирок щурів різного віку за умов експериментальної краніоскелетної травми / А. І. Гоженко, та ін.. Актуальні проблеми транспортної медицини. 2023. № № 1–2. С. 279–290. http://dx.doi.org/10.5281/ zenodo.7618011.

Павлова О. О., Лук’янова Є. М. Вплив мезен- хімальних стовбурових клітин на динаміку експресії регулятора проліферації ендотелію у структурах головного мозку щурів з експериментальною деменцією альцгеймерівського типу. Актуальні проблеми сучасної медицини : вісник Української медичної стоматологічної академії. 2023. Т. 23. № 4. С. 224–227. https://doi.org/10.31718/2077–1096.23.4.224.

Гук Р. А., Гудима А. А. Статеві особливості розвитку оксидативного стресу в печінці під впливом краніоскелетної травми та його корекція. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука. 2024. № 2. С. 48–55. https://doi.org/10.11603/2414-453 3.2024.2.14846.

Лабораторні методи дослідження у біології, тваринництві і ветеринарній медицині : довідник / В. В. Влізло та ін. ; за ред. В. В. Влізла. Львів : Сполом, 2012. 764 с.

Прохоренко О. О., Цимбалюк Г. Ю. Динаміка активності процесів ліпідної пероксидації в пізній період краніоскелетної травми за умов хронічного гепатиту та ефективність корекції армадіном. Медична та клінічна хімія. 2021. Т. 23. № 4. С. 15–21. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i4.12728.

Human neuroepithelial stem cell regional specificity enables spinal cord repair through a relay circuit / M. T. Dell’Anno et al. Nature communications. 2018. Vol. 9. № 1. Р. 3419. https://doi.org/10.1038/ s41467-018-05844-8.

An in vivo characterization of trophic factor production following neural precursor cell or bone marrow stromal cell transplantation for spinal cord injury / G. W. Hawryluk et al. Stem cells and development. 2012. Vol. 21. № 12. Р. 2222–2238. https://doi. org/10.1089/scd.2011.0596.

Behavioral reactions and cognitive functions in rats with vascular model of Аlzheimer’s type dementia at different stages of disease before and after stem cell correction / Y. Lukyanova et al. Inter Collegas. 2020. Vol. 7. № 3. Р. 118–124. https://doi.org/10.35339/ic.7.3.118-124.

Роль гіпоксії та мітохондріальної дисфункції в механізмах розвитку експериментальної деменції альцгеймерівського типу різного генезу у щурів, оцінка можливості корекції даного стану мезенхімальними стовбуровими клітинами / Є. М. Зоренко та ін. Вісник проблем біології і медицини. 2021. № 1. Р. 66–72.

Mesenchymal stem cells in the treatment of spinal cord injuries : a review / V. R. Dasari et al. World journal of stem cells. 2014. Vol. 6. № 2. Р. 120–133. https://doi. org/10.4252/wjsc.v6.i2.120.

Bone marrow stromal stem cells transplantation in mice with acute spinal cord injury / V. Neirinckx et al. Methods in molecular biology. 2014. Vol. 1213. P. 257–264. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-1453-1_21.