ПОШИРЕНІСТЬ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ МАЛОГО ТАЗА У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

О. О. Бадюк; В. В. Палапа; В. М. Оксюта; Г. Г. Габор

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2023.i4.14383

Автор(и)

О. О. Бадюк ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
В. В. Палапа КЗВО “РІВНЕНСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ”
В. М. Оксюта КЗВО “РІВНЕНСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ”
Г. Г. Габор ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i4.14383

Ключові слова:

запальні захворювання органів малого таза, цукровий діабет 2 типу, кардіометаболічні захворювання, безпліддя, епідеміологія

Анотація

Вступ. Як свідчать результати досліджень, жінки із запальними захворюваннями органів малого таза в анамнезі мали значно вищий ризик розвитку гіпертензії та цукрового діабету 2 типу. Соціальна значущість цієї групи патологій полягає у зниженні фертильності внаслідок виникнення серйозних ускладнень, що призводить до зниження якості життя пацієнток.

У цьому дослідженні опрацьовано наукові публікації за останні роки, які доступні в мережі “Інтернет”, ключовими були слова “запальні захворювання органів малого таза”, “цукровий діабет”, “кардіометаболічні захворювання”, “ендометрит”, “параметрит”, “сальпінгіт”, “оофорит”.

Незважаючи на порівняно меншу тривалість цукрового діабету 2 типу порівняно із цукровим діабетом 1 типу, ці пацієнтки однаково схильні до ризику розвитку репродуктивної дисфункції, що може бути пов’язано із супутнім ожирінням, синдромом полікістозних яєчників та ендо- або екзогенною гіперінсулінемією. Науково доведено, що, крім інфекцій статевих шляхів, такі захворювання, як ожиріння, порушення ліпідного метаболізму, й анамнез абортів також пов’язані з підвищеним ризиком безпліддя при запальних захворюваннях органів малого таза. Частота цукрового діабету також більша в жінок, які перенесли ці захворювання, тоді як у жінок із цукровим діабетом теж відзначають підвищений ризик їх розвитку. Встановлено помірні, значні статистичні зв’язки між інфекцією сечовивідних шляхів і запальними захворюваннями органів малого таза, інфекцією сечовивідних шляхів та цукровим діабетом. Інфекційні чинники запальних захворювань органів малого таза можуть сприяти розвитку кардіометаболічних розладів шляхом прямого впливу на судинну систему або непрямого системного впливу реакції на інфекцію.

Мета дослідження – проаналізувати частоту розповсюдження та особливості перебігу запальних захворювань органів малого таза у хворих на цукровий діабет.

Висновки. Аналіз наукової літератури свідчить про обмежені дані щодо епідеміології запальних захворювань органів малого таза та їх асоціацію із цукровим діабетом.

Посилання

WHO. (2019). Classification of diabetes mellitus. 2019. https://apps.who. int/iris/handle/10665/325182 (accessed May 15, 2023).

Chan, J.C.N., Lim, L.L., Wareham, N.J., Shaw, J.E., Orchard, T.J., Zhang, P., Lau, E.S.H., et al. (2021). The Lancet Commission on diabetes: using data to transform diabetes care and patient lives. Lancet (London, England), 396(10267), 2019-2082. https://doi.org/10. 1016/S0140-6736(20)32374-6 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)32374-6

Cowie, C.C., Casagrande, S.S., Menke, A., Cissell, M.A., Eberhardt, M.S., Meigs, J.B., Gregg, E.W., et al. (Eds.). (2018). Diabetes in America. (3rd ed.). National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases (US).International Diabetes Federation. IDF Diabetes Atlas, 10th edn. Brussels: International Diabetes Federation, 2021.

International Diabetes Federation. (2021). IDF Diabetes Atlas, 10th edn. Brussels: International Diabetes Federation.

Chatterjee, S., Khunti, K., & Davies, M.J. (2017). Type 2 diabetes. Lancet (London, England), 389(10085), 2239-2251. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(17)30058-2 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(17)30058-2

Magliano, D.J., Boyko, E.J. (2021). IDF diabetes atlas. Brussels: International Diabetes Federation © International Diabetes Federation.

Kahn, S.E., Cooper, M.E., & Del Prato, S. (2014). Pathophysiology and treatment of type 2 diabetes: perspectives on the past, present, and future. Lancet (London, England), 383(9922), 1068-1083. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)62154-6 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)62154-6

Baena-Díez, J. M., Peñafiel, J., Subirana, I., Ramos, R., Elosua, R., Marín-Ibañez, A., Guembe, M.J., et al, … FRESCO Investigators (2016). Risk of Cause-Specific Death in Individuals with Diabetes: A Competing Risks Analysis. Diabetes Care, 39(11), 1987-1995. https://doi.org/10.2337/dc16-0614 DOI: https://doi.org/10.2337/dc16-0614

Tancredi, M., Rosengren, A., Svensson, A.M., Kosiborod, M., Pivodic, A., Gudbjörnsdottir, S., Wedel, H., Clements, M., Dahlqvist, S., & Lind, M. (2015). Excess Mortality among Persons with Type 2 Diabetes. The New England Journal of Medicine, 373(18), 1720-1732. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1504347 DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1504347

Okoth, K., Thomas, G.N., Nirantharakumar, K., & Adderley, N.J. (2023). Risk of cardiometabolic outcomes among women with a history of pelvic inflammatory disease: a retrospective matched cohort study from the UK. BMC Women’s Health, 23(1), 80. https://doi.org/10. 1186/s12905-023-02214-5 DOI: https://doi.org/10.1186/s12905-023-02214-5

Kornatska, A.H., Vovk, I.B., Chubei, H.V. (2012). Pelvic inflammatory diseases caused by sexually transmitted infections. Zdorovia Ukrainy, 4, 38-39 [in Ukrainian].

Benfield, T., Jensen, J.S., & Nordestgaard, B.G. (2007). Influence of diabetes and hyperglycaemia on infectious disease hospitalisation and outcome. Diabetologia, 50(3), 549-554. https://doi.org/10.1007/s00125-006-0570-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s00125-006-0570-3

Thong, E.P., Codner, E., Laven, J.S.E., & Teede, H. (2020). Diabetes: a metabolic and reproductive disorder in women. The Lancet. Diabetes & Endocrinology, 8(2), 134-149 https://doi.org/10.1016/S2213-8587(19)30345-6 DOI: https://doi.org/10.1016/S2213-8587(19)30345-6

Chiou, W.Y., Chen, C.A., Lee, M.S., Lin, H.Y., Li, C.Y., Su, Y.C., Tsai, S.J., & Hung, S.K. (2016). Pelvic inflammatory disease increases the risk of a second primary malignancy in patients with cervical cancer treated by surgery alone. Medicine, 95(47), e5409. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000005409 DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000005409

Poeta do Couto, C., Policiano, C., Pinto, F. J., Brito, D., & Caldeira, D. (2023). Endometriosis and cardiovascular disease: A systematic review and meta-analysis. Maturitas, 171, 45-52. https://doi.org/10.1016/j.maturitas.2023.04.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.maturitas.2023.04.001

Liou, T.H., Wu, C.W., Hao, W.R., Hsu, M.I., Liu, J.C., & Lin, H.W. (2013). Risk of myocardial infarction in women with pelvic inflammatory disease. International Journal of Cardiology, 167(2), 416-420. https://doi.org/10. 1016/j.ijcard.2012.01.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2012.01.006

Chen, P.C., Tseng, T.C., Hsieh, J.Y., & Lin, H.W. (2011). Association between stroke and patients with pelvic inflammatory disease: a nationwide population-based study in Taiwan. Stroke, 42(7), 2074-2076. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.110.612655 DOI: https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.110.612655

Libby, P., & Ridker, P.M. (2004). Inflammation and atherosclerosis: role of C-reactive protein in risk assessment. The American Journal of Medicine, 116 Suppl 6A, 9S–16S. https://doi.org/10.1016/j.amjmed. 2004.02.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2004.02.006

Prasad, A., Zhu, J., Halcox, J.P., Waclawiw, M.A., Epstein, S.E., & Quyyumi, A.A. (2002). Predisposition to atherosclerosis by infections: role of endothelial dysfunction. Circulation, 106(2), 184-190. https://doi.org/10. 1161/01.cir.0000021125.83697.21 DOI: https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000021125.83697.21

Azizia, M.M., Irvine, L.M., Coker, M., & Sanusi, F.A. (2006). The role of C-reactive protein in modern obstetric and gynecological practice. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica, 85(4), 394-401. https://doi.org/10. 1080/00016340500432614 DOI: https://doi.org/10.1080/00016340500432614

Chase, H.P., Cooper, S., Osberg, I., Stene, L.C., Barriga, K., Norris, J., Eisenbarth, G.S., & Rewers, M. (2004). Elevated C-reactive protein levels in the development of type 1 diabetes. Diabetes, 53(10), 2569-2573. https://doi.org/10.2337/diabetes.53.10.2569 DOI: https://doi.org/10.2337/diabetes.53.10.2569

Hu, F.B., Meigs, J.B., Li, T.Y., Rifai, N., & Manson, J.E. (2004). Inflammatory markers and risk of developing type 2 diabetes in women. Diabetes, 53(3), 693-700. https://doi.org/10.2337/diabetes.53.3.693 DOI: https://doi.org/10.2337/diabetes.53.3.693

Wolf, M., Sandler, L., Hsu, K., Vossen-Smirnakis, K., Ecker, J.L., & Thadhani, R. (2003). First-trimester C-reactive protein and subsequent gestational diabetes. Diabetes Care, 26(3), 819-824. https://doi.org/10. 2337/diacare.26.3.819 DOI: https://doi.org/10.2337/diacare.26.3.819

Qiu, C., Sorensen, T.K., Luthy, D.A., & Williams, M.A. (2004). A prospective study of maternal serum C-reactive protein (CRP) concentrations and risk of gestational diabetes mellitus. Paediatric and Perinatal Epidemiology, 18(5), 377-384. https://doi.org/10.1111/ j.1365-3016.2004.00578.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-3016.2004.00578.x

Arshiya, Sultana, Sumbul, Mehdi, Khaleequr, Rahman, M. J. A. Fazmiya, Md Belal Bin Heyat, Faijan, Akhtar, Atif, Amin Baig. (2022). Recent advancements of pelvic inflammatory disease: A review on evidence-based medicine. Computational Intelligence in Healthcare Applications, 7, 101-120. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-323-99031-8.00016-8

Hida, M., Anno, T., Kawasaki, F., Kaneto, H., Kaku, K., & Okimoto, N. (2018). A rare case of large pyosalpinx in an elderly patient with well-controlled type 2 diabetes mellitus: a case report. Journal of Medical Case Reports, 12(1), 286. https://doi.org/10.1186/s13256-018-1841-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s13256-018-1841-6

Mitchell, C., & Prabhu, M. (2013). Pelvic inflammatory disease: current concepts in pathogenesis, diagnosis and treatment. Infectious disease clinics of North America, 27(4), 793-809. https://doi.org/10.1016/j.idc.2013.08.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.idc.2013.08.004

Curry, A., Williams, T., & Penny, M.L. (2019). Pelvic Inflammatory Disease: Diagnosis, Management, and Prevention. American Family Physician, 100(6), 357-364.

Brun, J.L., Castan, B., de Barbeyrac, B., Cazanave, C., Charvériat, A., Faure, K., Mignot, S., Verdon, R., Fritel, X., Graesslin, O., CNGOF, & SPILF (2020). Pelvic inflammatory diseases: Updated French guidelines. Journal of Gynecology Obstetrics and Human Reproduction, 49(5), 101714. https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2020.101714 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2020.101714

Brunham, R.C., Gottlieb, S.L., & Paavonen, J. (2015). Pelvic inflammatory disease. The New England Journal of Medicine, 372(21), 2039-2048. https://doi.org/10.1056/NEJMra1411426 DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra1411426

Ruggeri, M., Cannas, S., Cubeddu, M., Molicotti, P., Piras, G. L., Dessole, S., & Zanetti, S. (2016). Bacterial agents as a cause of infertility in humans. The New Microbiologica, 39(3), 206-209.

Chayachinda, C., & Rekhawasin, T. (2017). Reproductive outcomes of patients being hospitalised with pelvic inflammatory disease. Journal of Obstetrics and Gynaecology: The Journal of the Institute of Obstetrics and Gynaecology, 37(2), 228-232. https://doi.org/10.1080/01443615.2016.1234439

Sleha, R., Boštíková, V., Salavec, M., Mosio, P., Kusáková, E., Kukla, R., Mazurová, J., & Spliňo, M. (2013). Bakteriální infekce jako příčina neplodnosti u lidí [Bacterial infection as a cause of infertility in humans]. Epidemiologie, mikrobiologie, imunologie: casopis Spolecnosti pro epidemiologii a mikrobiologii Ceske lekarske spolecnosti J.E. Purkyne, 62(1), 26-32.

Tsevat, D.G., Wiesenfeld, H.C., Parks, C., & Peipert, J.F. (2017). Sexually transmitted diseases and infertility. American journal of obstetrics and gynecology, 216(1), 1-9. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016. 08.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.08.008

Park, S.T., Lee, S.W., Kim, M.J., Kang, Y.M., Moon, H.M., & Rhim, C.C. (2017). Clinical characteristics of genital chlamydia infection in pelvic inflammatory disease. BMC Women's Health, 17(1), 5. https://doi.org/10.1186/s12905-016-0356-9 DOI: https://doi.org/10.1186/s12905-016-0356-9

Park, H.J., Kim, Y.S., Yoon, T.K., & Lee, W.S. (2016). Chronic endometritis and infertility. Clinical and experimental reproductive medicine, 43(4), 185-192. https://doi.org/10.5653/cerm.2016.43.4.185 DOI: https://doi.org/10.5653/cerm.2016.43.4.185

Taylor, B.D., Darville, T., & Haggerty, C.L. (2013). Does bacterial vaginosis cause pelvic inflammatory disease? Sexually transmitted diseases, 40(2), 117-122. https://doi.org/10.1097/OLQ.0b013e31827c5a5b

Salah, R. M., Allam, A. M., Magdy, A. M., & Mohamed, A. S.h (2013). Bacterial vaginosis and infertility: cause or association? European journal of obstetrics, gynecology, and reproductive biology, 167(1), 59-63. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2012.10.031 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2012.10.031

van Oostrum, N., De Sutter, P., Meys, J., & Verstraelen, H. (2013). Risks associated with bacterial vaginosis in infertility patients: a systematic review and meta-analysis. Human reproduction (Oxford, England), 28(7), 1809-1815. https://doi.org/10.1093/humrep/det096 DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/det096

Darwish, A.M., AbdelAleem, М.А., Agban, M.N., Mohamed, М.А. (2015). Laparoscopic and bacteriologic evidence of bacterial vaginosis in unexplained infertility. Int. J. Reprod. Contracept. Obstet. Gynecol., 4, 173-178. DOI: https://doi.org/10.5455/2320-1770.ijrcog20150231

Kreisel, K., Torrone, E., Bernstein, K., Hong, J., & Gorwitz, R. (2017). Prevalence of Pelvic Inflammatory Disease in Sexually Experienced Women of Reproductive Age - United States, 2013-2014. MMWR. Morbidity and mortality weekly report, 66(3), 80-83. https://doi.org/10. 15585/mmwr.mm6603a3 DOI: https://doi.org/10.15585/mmwr.mm6603a3

Yusuf, H., Trent, M. (2020). Pelvic Inflammatory Disease in Adolescents. In: Reference Module in Biomedical Sciences. Elsevier.

CDC. (2022). Pelvic Inflammatory Disease (PID) – STI treatment guidelines. Available from: https://www.cdc.gov/std/treatment-guidelines/pid.htm. Accessed February 28, 2022

Anyalechi, G.E., Hong, J., Kreisel, K., Torrone, E., Boulet, S., Gorwitz, R., Kirkcaldy, R.D., & Bernstein, K. (2019). Self-Reported Infertility and Associated Pelvic Inflammatory Disease Among Women of Reproductive Age-National Health and Nutrition Examination Survey, United States, 2013-2016. Sexually transmitted diseases, 46(7), 446-451. https://doi.org/10.1097/OLQ.0000000000000996 DOI: https://doi.org/10.1097/OLQ.0000000000000996

Smith, J., Daley, F. C., Shakur, A., Addley, H.C., Moyle, P.L., Freeman, S. (2018). Causes and complications of female pelvic inflammatory disease: a multimodal imaging review. ECR.

Paul, A. (2011). Bourne, Urinary tract infections, pelvic inflamatory disease, hepatitis b, and diabetes mellitus among women of the reproductive ages in a developing nation. Journal of Clinical and Diagnostic Research, 5(2), 331–339.

Talmor, A., & Dunphy, B. (2015). Female obesity and infertility. Best practice & research. Clinical obstetrics & gynaecology, 29(4), 498-506. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2014.10.014 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2014.10.014

Klenov, V.E., & Jungheim, E.S. (2014). Obesity and reproductive function: a review of the evidence. Current opinion in obstetrics & gynecology, 26(6), 455-460. https://doi.org/10.1097/GCO.0000000000000113 DOI: https://doi.org/10.1097/GCO.0000000000000113

Verit, F.F., Yildiz Zeyrek, F., Zebitay, A.G., & Akyol, H. (2017). Cardiovascular risk may be increased in women with unexplained infertility. Clinical and experimental reproductive medicine, 44(1), 28-32. https://doi.org/10.5653/cerm.2017.44.1.28 DOI: https://doi.org/10.5653/cerm.2017.44.1.28

Agenor, A., & Bhattacharya, S. (2015). Infertility and miscarriage: common pathways in manifestation and management. Women's health (London, England), 11(4), 527-541. https://doi.org/10.2217/whe.15.19 DOI: https://doi.org/10.2217/WHE.15.19

Kreisel, K.M., Llata, E., Haderxhanaj, L., Pearson, W.S., Tao, G., Wiesenfeld, H.C., & Torrone, E.A. (2021). The Burden of and Trends in Pelvic Inflammatory Disease in the United States, 2006-2016. The Journal of infectious diseases, 224(12 Suppl. 2), S103-S112. https://doi.org/10.1093/infdis/jiaa771 DOI: https://doi.org/10.1093/infdis/jiaa771

Davis, G.S., Horner, P.J., Price, M.J., Mitchell, H.D., & Soldan, K. (2021). What Do Diagnoses of Pelvic Inflammatory Disease in Specialist Sexual Health Services in England Tell Us About Chlamydia Control?. The Journal of infectious diseases, 224(12 Suppl 2), S113-S120. https://doi.org/10.1093/infdis/jiab175 DOI: https://doi.org/10.1093/infdis/jiab175

Chan, G.M.F., Fong, Y.F., & Ng, K.L. (2019). Tubo-Ovarian Abscesses: Epidemiology and Predictors for Failed Response to Medical Management in an Asian Population. Infectious diseases in obstetrics and gynecology, 2019, 4161394. https://doi.org/10.1155/ 2019/4161394 DOI: https://doi.org/10.1155/2019/4161394

Brady, P. C. (2016) Handbook of consult and inpatient gynecology. Pelvic inflammatory disease and Tubo-ovarian abscesses. Springer, Berlin, 121-133. https://doi.org/10.1007/978-3-319-27724-0_ DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-27724-0_6

Burka, O.A., Tutchenko, T.M., Pedachenko, N.Iu., Kudlai, O.M. (2020). Suchasni pidkhody do vyboru antybakterialnykh preparativ pry zapalnykh protsesakh tazovykh orhaniv: rol innovatsiinykh mikrobiolohichnykh metodiv ohliad literatury. [Modern approaches to the selection of antibacterial drugs in inflammatory processes of the pelvic organs: the role of innovative microbiological methods, a review of the literature]. Reprodukt. endokrynol., 1(51), 25-31. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2020.51.25-31. [in Ukrainian].

Goller, J.L., De Livera, A.M., Fairley, C.K., Guy, R.J., Bradshaw, C.S., Chen, M.Y., & Hocking, J.S. (2017). Characteristics of pelvic inflammatory disease where no sexually transmitted infection is identified: a cross-sectional analysis of routinely collected sexual health clinic data. Sexually transmitted infections, 93(1), 68-70. https://doi.org/10.1136/sextrans-2016-052553 DOI: https://doi.org/10.1136/sextrans-2016-052553

Sweeney, S., Bateson, D., Fleming, K., & Huston, W. (2022). Factors associated with pelvic inflammatory disease: A case series analysis of family planning clinic data. Women's health (London, England), 18, 17455057221112263. https://doi.org/10.1177/ 17455057221112263 DOI: https://doi.org/10.1177/17455057221112263

Taylor, B.D., Darville, T., & Haggerty, C.L. (2013). Does bacterial vaginosis cause pelvic inflammatory disease? Sexually transmitted diseases, 40(2), 117–122. https://doi.org/10.1097/OLQ.0b013e31827c5a5b DOI: https://doi.org/10.1097/OLQ.0b013e31827c5a5b

Epstein, S.E., Zhou, Y.F., & Zhu, J. (1999). Infection and atherosclerosis: emerging mechanistic paradigms. Circulation, 100(4), e20-e28. https://doi.org/10.1161/01.cir.100.4.e20 DOI: https://doi.org/10.1161/01.CIR.100.4.e20

Tseng, C.H., Muo, C.H., Lin, M.C., & Kao, C.H. (2016). Association Between Reduced Risk of Intracerebral Hemorrhage and Pelvic Inflammatory Disease. Medicine, 95(5), e2726. https://doi.org/10.1097/MD. 0000000000002726 DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000002726

Mason, J.C., & Libby, P. (2015). Cardiovascular disease in patients with chronic inflammation: mechanisms underlying premature cardiovascular events in rheumatologic conditions. European heart journal, 36(8), 482-489c. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehu403 DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehu403

Okoth, K., Wang, J., Zemedikun, D., Thomas, G.N., Nirantharakumar, K., & Adderley, N.J. (2021). Risk of cardiovascular outcomes among women with endometriosis in the United Kingdom: a retrospective matched cohort study. BJOG : an international journal of obstetrics and gynaecology, 128(10), 1598-1609. https://doi.org/10.1111/1471-0528.16692 DOI: https://doi.org/10.1111/1471-0528.16692

Schoenfeld, S.R., Kasturi, S., & Costenbader, K.H. (2013). The epidemiology of atherosclerotic cardiovascular disease among patients with SLE: a systematic review. Seminars in arthritis and rheumatism, 43(1), 77-95. https://doi.org/10.1016/j.semarthrit.2012.12.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.semarthrit.2012.12.002

Lazzerini, P.E., Capecchi, P.L., & Laghi-Pasini, F. (2017). Systemic inflammation and arrhythmic risk: lessons from rheumatoid arthritis. European heart journal, 38(22), 1717-1727. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw208 DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw208

Sovari A.A. (2016). Cellular and Molecular Mechanisms of Arrhythmia by Oxidative Stress. Cardiology research and practice, 2016, 9656078. https://doi.org/10.1155/2016/9656078 DOI: https://doi.org/10.1155/2016/9656078

Vonderlin, N., Siebermair, J., Kaya, E., Köhler, M., Rassaf, T., & Wakili, R. (2019). Critical inflammatory mechanisms underlying arrhythmias. Zugrundeliegende inflammtorische Mechanismen bei Herzrhythmusstörungen. Herz, 44(2), 121-129. https://doi.org/10.1007/s00059-019-4788-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s00059-019-4788-5