ГОРМОНАЛЬНИЙ ПРОФІЛЬ У ЖІНОК З РЕПРОДУКТИВНИМИ НЕВДАЧАМИ І МЕТАБОЛІЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i4.13571Ключові слова:
безпліддя, допоміжні репродуктивні технології, екстракорпоральне запліднення, синдром полікістозних яєчників, гормони, прогестерон, естрадіол, метаболічний синдром, ожирінняАнотація
Вступ. Лише повноцінна взаємодія всіх ланок гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі сприяє нормальному функціонуванню репродуктивної системи. Порушення гормональної регуляції спостерігають у жінок репродуктивного віку із синдромом полікістозних яєчників. Для жінок із склерополікістозом характерні безпліддя та репродуктивні втрати. Для розуміння підходів до лікування важливими є також ключові ланки патогенезу, які прямо пов’язані з виникненням гормонального дисбалансу в організмі. Це питання цінне для подальших наукових досліджень.
Мета дослідження – вивчити стан показників гормонального забезпечення організму в жінок із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників та його залежність від індексу маси тіла.
Методи дослідження. У роботі проаналізовано загальноклінічні дані жінок та визначено рівні гормонів репродуктивної системи. Пацієнток було поділено на 2 групи: з нормальною масою тіла та з ожирінням. У свою чергу, в досліджуваній групі виділено 4 підгрупи на основі показника індексу маси тіла: надмірна маса тіла, ожиріння I ступеня, ожиріння II ступеня, ожиріння III ступеня. На основі клініко-лабораторних даних з амбулаторних карт пацієнток проаналізовано рівні гонадотропіну та гормонів репродуктивної системи. Головним методом був імуноферментний аналіз.
Результати й обговорення. Аналіз асоціацій між концентрацією статевих гормонів та індексом маси тіла показав, що від маси тіла залежали співвідношення лютеїнізучого/фолікулостимулювального гормонів та рівні фолікулостимулювального гормону, пролактину, естрадіолу і тестостерону. Встановлено, що індекс маси тіла мав слабкий зворотний звʼязок з рівнем фолікулостимулювального гормону, а також прямий взаємозвʼязок із співвідношенням лютеїнізучого/фолікулостимулювального гормонів та концентрацією лютеїнізучого гормону, пролактину, естрадіолу і тестостерону.
Висновок. Для пацієнток із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників характерний гормональний дисбаланс (підвищення концентрації антимюллерового та лютеїнізуючого гормонів, естрадіолу і тестостерону, зниження рівня фолікулостимулювального гормону).
Посилання
Phumsatitpong, C., Wagenmaker, E.R., Moenter, S.M. (2021). Neuroendocrine interactions of the stress and reproductive axes. Front. Neuroendocrinol., 63, 100928. DOI: 10.1016/j.yfrne.2021.100928. Epub 2021 Jun 24. PMID: 34171353; PMCID: PMC8605987.
Oyola, M.G., Handa, R.J. (2017). Hypothalamic-pituitary-adrenal and hypothalamic-pituitary-gonadal axes: sex differences in regulation of stress responsivity. Stress, 20 (5), 476-494. DOI: 10.1080/10253890. 2017.1369523. Epub 2017 Aug 31. PMID: 28859530; PMCID: PMC5815295.
Christensen, A., Bentley, G.E., Cabrera, R., Ortega, H.H., Perfito, N., Wu, T.J., Micevych, P. (2012). Hormonal regulation of female reproduction. Horm. Metab. Res., 44 (8), 587-591. DOI: 10.1055/s-0032- 1306301. Epub 2012 Mar 21. PMID: 22438212; PMCID: PMC3647363.
Kriedt, K.J., Alchami, A., Daviec, M.C. (2019). PCOS: diagnosis and management of related infertility. Obstetrics Gynaecology & Reproductive Medicine, 29 (1), 1-5.
Jin, P., Xie, Y. (2018). Treatment strategies for women with polycystic ovary syndrome. Gynecol. Endocrinol., 34 (4), 272-277.
Carmina, E. (2004). Diagnosis of polycystic ovary syndrome: from NIH criteria to ESHRE-ASRM guidelines. Minerva ginecologica, 56 (1), 1-6.
Witchel, S.F., Oberfield, S.E., Peña, A.S. (2019). Polycystic ovary syndrome: Pathophysiology, presentation, and treatment with emphasis on adolescent girls. J. Endocr. Soc., 3 (8), 1545-1573. DOI: 10.1210/js.2019-00078. PMID: 31384717; PMCID: PMC6676075.
Rosenfield, R.L., Ehrmann, D.A. (2016). The pathogenesis of polycystic ovary syndrome (PCOS): The hypothesis of PCOS as functional ovarian hyperandrogenism revisited. Endocr. Rev., 37 (5), 467-520. DOI: 10.1210/er.2015-1104. Epub 2016 Jul 26. PMID: 27459230; PMCID: PMC5045492.
Panda, K., Rane, R. (2019). Ravichandran genetics of PCOS: A systematic bioinformatics approach to unveil the proteins responsible for PCOS. Genomics Data, 8, 52-60.
Escobar-Morreale, H.F. (2018). Polycystic ovary syndrome: definition, aetiology, diagnosis and treatment. Nat. Rev. Endocrinol., 14 (5), 270-284.
Armanini, D., Boscaro, M., Bordin, L., Sabbadin, C. (2022). Controversies in the pathogenesis, diagnosis and treatment of PCOS: Focus on insulin resistance, inflammation, and hyperandrogenism. Int. J. Mol. Sci., 23 (8), 4110. DOI: 10.3390/ijms23084110.
Tatarchuk, T.F., Horobeiko, M.B., Shushkevych, O.B. (2022). Insulin resistance and cancer risks in the aspect of woman’s reproductive health. Medical Newspaper “Health of Ukraine”. “Obstetrics. Gynecology. Reproductology”, 3-4 (49-50), 9 [in Ukrainian].
Esser, N., Legrand-Poels, S., Piette, J., Scheen, A.J., Paquot, N. (2014). Inflammation as a link between obesity, metabolic syndrome and type 2 diabetes. Diabetes Res. Clin. Pract., 105 (2), 141-150. DOI: 10.1016/j.diabres.2014.04.006.
Al-Jefout, M., Alnawaiseh, N., Al-Qtaitat, A. (2017). Insulin resistance and obesity among infertile women with different polycystic ovary syndrome phenotypes. Sci. Rep., 7 (1), 5339.
Deswal, R., Yadav, A., Dang, A.S. (2018). Sex hormone binding globulin – an important biomarker for predicting PCOS risk: A systematic review and meta- analysis. Syst. Biol. Reprod. Med., 64 (1), 12-24.
Cunha, A., Póvoa, A.M. (2021). Infertility management in women with polycystic ovary syndrome: a review. Porto Biomed. J., 26; 6 (1):e116. DOI: 10.1097/j.pbj.0000000000000116. PMID: 33532657; PMCID: PMC7846416.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Медична та клінічна хімія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
