ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЕКСТРАКТУ МАРУНИ ДІВОЧОЇ (TANACETUM PARTHENIUM L.) НА СТАН СУГЛОБІВ ЩУРІВ З МОДЕЛЬОВАНИМ АД’ЮВАНТНИМ АРТРИТОМ

І. В. Кириченко; О. Я. Міщенко

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2022.i1.13040

Автор(и)

І. В. Кириченко НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВ
О. Я. Міщенко НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i1.13040

Ключові слова:

ад’ювантний артрит у щурів, маруни дівочої (Tanacetum parthenium L.) екстракт густий, диклофенак натрію, стан суглоба

Анотація

Вступ. Удосконалення фармакотерапії ревматоїдного артриту залишається актуальним завданням сучасної фармакології. Одним з напрямків його вирішення є пошук і розробка засобів із протизапальними та хондропротекторними властивостями на основі рослинної сировини.

Мета дослідження – оцінити ефективність густого екстракту з трави маруни дівочої (Tanacetum parthenium L.) за умови хронічного запалення (ад’ювантного артриту) в щурів за даними гістологічного дослідження.

Методи дослідження. Проводили гістологічні дослідження стану суглобів щурів з модельованим ад’ювантом Фрейнда (0,1 мл одноразово підшкірно в основу хвоста) артритом. Відсепаровані від шкіри та м’язів суглоби фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну, після промивання у проточній воді декальцинували в 5 % розчині азотної кислоти протягом 14–16 днів. Після проведення по спиртах висхідної концентрації тканини заливали в целоїдин-парафін за стандартною методикою. З блоків виготовляли фронтальні зрізи завтовшки 6–8 мк, щонайменше по 3 зрізи з кожного суглоба. Зрізи фарбували гематоксиліном та еозином. Усі етапи виготовлення мікропрепаратів було проведено згідно з рекомендаціями OARSI (Osteoarthritis Research Society International). Мікроскопічні дослідження виконували під мікроскопом “Granum Trino R 6003” (DSM-310). Статистичну обробку отриманих цифрових даних проводили із застосуванням непараметричних критеріїв (Statistics 6, Mann-Whitney U Test, Fisher test).

Результати й обговорення. Введення ад’юванта Фрейнда щурам призводило до розвитку в них морфологічних ознак артриту гомілковостопних суглобів: проліферативного синовіту; формування пануса; деструктивно-дистрофічних змін хрящової тканини; запальної інфільтрації в періартикулярних тканинах. Нестероїдний протизапальний засіб “Диклофенак натрію” проявляв виражений нормалізувальний вплив на морфологічні зміни в суглобах щурів при ад’ювантному артриті. Деструкція хряща була відсутня, гіперплазія тканин, що його покривають, траплялася в 6 разів рідше, ніж у нелікованих тварин. Спостерігали залишкові явища в періартикулярних тканинах. Застосування екстракту маруни дівочої сприяло зниженню кількості щурів із деструкцією суглобового хряща у 2,6 раза порівняно з групою контрольної патології та кількості тварин з вираженим запальним процесом у синовіальній оболонці й періартикулярних тканинах у 3 рази.

Висновки. Встановлено здатність екстракту маруни дівочої знижувати виразність деструкції суглобового хряща, запального процесу в синовіальній оболонці та періартикулярних тканинах щурів з моделлю ад’ювантного артриту.

Посилання

Safiri, S., Kolahi, A.A., Hoy, D. (2019). Global, regional and national burden of rheumatoid arthritis 1990–2017: A systematic analysis of the global burden of disease study 2017. Ann. Rheum. Dis., 78, 1463-1471.

Almutairi, K., Nossent, J., Preen D. (2021). The global prevalence of rheumatoid arthritis: a meta-analysis based on a systematic review. Rheumatol. Int., 41 (5), 863-877. DOI: 10.1007/s00296-020-04731-0.

Zuidema, R.M., Repping-Wuts, H., Evers, A.W.M. (2015). What do we know about rheumatoid arthritis patients support needs for self-management? A scoping review. International Journal of Nursing Studies, 52, 1617-1624.

Smolen, J.S., Aletaha, D., & McInnes, I.B. (2016). Rheumatoid arthritis. Lancet, 388, 2023-2038.

Zou, S.R. (2017). Five balances in the management of rheumatoid arthritis. Journal of Biosciences and Medicines, 5, 10-21.

Gibofsky, A. (2014). Epidemiology, pathophysiology, and diagnosis of rheumatoid arthritis: A synopsis. Am. J. Manag. Care, 20, S128-S135.

Dougados, M., Soubrier, M., & Antunez, A. (2014). Prevalence of comorbidities in rheumatoid arthritis and evaluation of their monitoring: Results of an international, cross-sectional study (COMORA). Ann. Rheum. Dis., 73 (1), 62-68.

Catrina, A.I., Svensson, C.I., & Malmstrom, V. (2017). Mechanisms leading from systemic autoimmunity to joint-specific disease in rheumatoid arthritis. Nature Reviews Rheumatology, 13, 79-86.

Firestein, G.S., & McInnes, I.B. (2017). Immunopathogenesis of rheumatoid arthritis. Immunity, 46 (2), 183-196.

Catrina, A.I., Joshua, V., Klareskog, L., & Malmstro, M.V. (2016). Mechanisms involved in triggering rheumatoid arthritis. Immunol. Rev., 269, 162-174.

Charles-Schoeman, C., Fleischmann, R., & Davignon, J. (2015). Potential mechanisms leading to the abnormal lipid profile in patients with rheumatoid arthritis versus healthy volunteers and reversal by tofacitinib. Arthritis Rheumatol., 67, 616-625.

Demoruelle, M.K., Deane, K.D., Holers, V.M. (2014). When and where does inflammation begin in rheumatoid arthritis? Curr. Opin. Rheumatol., 26 (1), 64-71.

McInnes, I.B., & Schett, G. (2011). The pathogenesis of rheumatoid arthritis. N. Eng. J. Med., 365 (23), 2205-2219.

Radu, A.-F., & Bungau, S.G. (2021). Management of rheumatoid arthritis: An overview. Cells, 10, 2857. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/cells10112857

Smolen, J.S., Landewé, R.B.M., & Bijlsma, J.W.J. (2020). EULAR recommendations for the management of rheumatoid arthritis with synthetic and biological disease-modifying antirheumatic drugs: 2019 update. Ann. Rheum. Dis., 79, 685-699.

Crofford, L.J. (2013). Use of NSAIDs in treating patients with arthritis. Arthritis Res. Ther., 15, S2.

Hajja, G., & Bahlouli, A. (2018). Medicinal plants in the prevention and treatment of rheumatoid arthritis. MOJ Bioequiv Availab., 5(1), 60-64.

Pareek, A. Suthar, M., Rathore, G.S., Bansal, V. (2011). Feverfew (Tanacetum parthenium L.): A systematic review. Pharmacognosy Reviews, 5 (9), 103-110.

Gontova, T.M., Kotova, E.E., Kirichenko, І.V. (2019). Prospects for the integrated use of maroon herb to create extracts with analgesic and anti-inflammatory action. Modern pharmacy: History, realities and prospects of development: Materials of scientific practice. conf. with participation, dedicated to the 20th anniversary of the founding of the Day of Pharmaceutical Worker of Ukraine. Kharkiv, September 19-20: in 2 volumes. Kharkiv: NUPh [in Russian].

Serra, C.I., & Soler, C. (2019). Animal models of osteoarthritis in small mammals. Vet. Clin. Exot. Anim., 22, 211-221. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.cvex.2019.01.004

Choudhary, N., Bhatt, L.K., & Prabhavalkar, K.S. (2018). Experimental animal models for rheumatoid arthritis. Immunopharmacology and Immunotoxicology, 40, 3, 193-200, DOI: 10.1080/08923973.2018.1434793

Lyapunov, N.A., Zagoriy, V.A., Georgievsky, V.P., Bezugla, E.P. (eds.) (1999). EU Council Directive on the approximation of the laws, regulations and administrative provisions of the EU for the protection of animals used for experimental and other scientific purposes (86/609/EEC). Good Manufacturing Practice for Medicinal Products. Kyiv: Morion [in Russian].

Kozhemiakin, Yu.M., Khromov, O.S., Filonenko, M.A., & Saifetdynova, H.A. (2002). Scientific and practical recommendations for keeping laboratory animals and working with them. Kyiv: Avitsena [in Ukrainian].

Bendele, A.M. (2001). Animal models of rheumatoid arthritis. Perspective Article. J. Musculoskel. Neuron. Interact., 1 (4), 377-385.

Gerwin, N., Bendele, A.M., & Glasson, S. (2010). The OARSI histopathology initiative – recommendations for histological assessments of osteoarthritis in the rat. Osteoarthritis Cartilage, 18, Supplю 3, S24-34.

Lingling, S., Pingtao, W., & Junhao, G. (2013). Anti-arthritic activity of ethanol extract of Fagopyrum cymosum with adjuvant-induced arthritis in rats. Pharmaceutical Biology, 51 (6), 783-789 [in Ukrainian].