ДОСЛІДЖЕННЯ З ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО ВМІСТУ КВЕРЦЕТИНУ В КОМБІНОВАНОМУ ГЕЛІ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПРОМЕНЕВИХ УШКОДЖЕНЬ ШКІРИ

Автор(и)

  • О. І. Бурбан НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВ
  • Л. І. Вишневська НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i1.13034

Ключові слова:

комбінований гель, кверцетин, кількісне визначення, променеві ушкодження шкіри

Анотація

Вступ. Підвищений інтерес до фітотерапії можна пояснити переважно її відносною нешкідливістю та ефективністю, а також нижчою вартістю лікарських препаратів, отриманих із рослинної сировини, порівняно із синтетичними засобами. З огляду на це, в результаті проведення експериментальних досліджень ми розробили технологію комплексної переробки очитку великого трави з метою одержання соку і водного екстракту з вичавок після віджимання соку та дослідили показники їх якості.

Мета дослідження – провеcти експериментальні дослідження з розробки методик визначення кількісного вмісту кверцетину в комбінованому гелі під умовною назвою “Біоседум плюс” для лікування променевих ушкоджень шкіри.

Методи дослідження. Об’єктами дослідження стали модельні зразки комбінованого гелю. У роботі використовували ТШХ-пластинки із шаром силікагелю та флуоресцентним індикатором F254 (с. HX04954354, “Merk”, Німеччина), стандартний зразок кверцетину, спектрофотометр “Evolution 60s” (“Thermo Fisher Scientific”, США), аналітичні ваги “AXIS” (Польща), мірний посуд класу А і реактиви, що відповідають вимогам Державної Фармакопеї України (ДФУ).

Результати й обговорення. Для опрацювання методики кількісного визначення кверцетину в досліджуваному гелі методом абсорбційної спектрофотометрії у видимій ділянці було обрано інтенсивно виражений максимум поглинання речовини при довжині хвилі 438 нм після проведення реакції з борною кислотою. Специфічність методики доведена утворенням забарвленого комплексу кверцетину з борною кислотою за наявності суміші мурашиної та оцтової кислот. Прецизійність експериментальних результатів характеризувалася низьким стандартним відхиленням у досліджуваному діапазоні концентрацій кверцетину (RSD=0,46 %), а систематична похибка перебувала на рівні 0,01 %, коефіцієнт кореляції запропонованої методики r=0,9995. При вивченні робасності методики встановлено, що стабільність поглинання розчинів у часі спостерігається через 30 хв і розчини стабільні впродовж 60 хв.

Висновки. Розроблено методику спектрофотометричного у видимій ділянці кількісного визначення кверцетину в гелі після реакції утворення комплексу з борною кислотою при довжині хвилі 438 нм. За такими валідаційними характеристиками, як лінійність, прецизійність, правильність та робасність, методика є коректною (з використанням критеріїв прийнятності для допусків вмісту +5,0 %).

Посилання

Shmatenko, O.P. (2021). Phytotherapy as an auxiliary method in acute respiratory diseases. Modern achievements of pharmaceutical technology: mater. IX International Scientific-Practical Internet-Conference dedicated to the 45th anniversary of the Department of Pharmaceutical Technology of Medicines. November 11-12, 2021. Kharkiv: Published by NUPh [in Ukrainian].

Garna, S.V. (2015). Rational use of medicinal plant raw materials. Collection of Scientific Works of NMAPE named after P. L. Shupyk, 24 (5), 306-311 [in Ukrainian].

Tumanov, V.A. (2012). Phytotherapy: current trends in medical practice and prospects for further development (literature review and results of own research). Phytotherapy, 1, 4-11 [in Ukrainian].

Timofeeva, S.V., & Zhuravel, I.O. (2015). Sedum maximum- a promising plant for the creation of new medicinal phytopreparations. Technological and Bio­pharmaceutical Aspects of the Creation of Drugs of Different Directions of Action: Materials of the II Inter­national Scientific-Practical Internet Conference. Kharkiv, November 12-13. Kharkiv: NUPh Publishing House [in Ukrainian].

Atauneh, H.E., & Pugacheva, K.S. (2016). Biogenic stimulants and the use of aloe vera in pharmacy. Modern trends in medical and pharmaceutical sciences: Collection of Science Works Thesis of International Scientific-Practical Conference. December 2-3. Kyiv: Kyiv Medical Research Center [in Ukrainian].

Burban, O.I., Vishnevskaya, L.I., & Zubchenko, T.M. (2021). Research on the development of technology of stonecrop juice as a biogenic stimulant for drugs. Management, Economics and Quality Assurance in Pharmacy, 1, 14-20 [in Ukrainian].

Burban, O.I., Vishnevskaya, L.I., & Zubchenko, T.M. (2021). Development of biogenic stimulator technology based on grass and pomace of large stonecrop (Sedum maximum L.). Pharmaceutical Journal, 76 (2), 48-57.

Fan, M., Zhang, G., & Hu, X. (2017). Quercetin as a tyrosinase inhibitor: inhibitory activity, conformational changes and mechanism. Food Res. Int., 100, 226-233.

Kovalevskaya, I.V. (2014). Determination of physicochemical characteristics of quercetin. Current Issues Pharmaceutical and Medical Science and Practice, 1, 9-11 [in Ukrainian].

State Pharmacopoeia of Ukraine: in 3 volumes. State Enterprise “Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center for Quality of Medicines”. Pharmacopoeial Center of Quality of Medicines [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-16

Як цитувати

Бурбан, О. І., & Вишневська, Л. І. (2022). ДОСЛІДЖЕННЯ З ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО ВМІСТУ КВЕРЦЕТИНУ В КОМБІНОВАНОМУ ГЕЛІ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПРОМЕНЕВИХ УШКОДЖЕНЬ ШКІРИ. Медична та клінічна хімія, (1), 26–31. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i1.13034

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ