ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ПАЦІЄНТІВ З NSTEMI ЗАЛЕЖНО ВІД ПЛАЗМОВОГО РІВНЯ ST2, ХАРАКТЕРУ УРАЖЕННЯ КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙ ТА ІНШИХ КЛІНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i4.12673Ключові слова:
NSTEMI, якість життя, ST2, коронарні артеріїАнотація
Вступ. Поширеність інфаркту міокарда і його провідна роль у структурі загальної та серцево-судинної смертності спонукають до пошуку предикторів несприятливого перебігу захворювання і пошуку оптимальних засобів для профілактики несприятливих подій та покращення якості життя цієї категорії пацієнтів.
Мета дослідження – оцінити показники якості життя у пацієнтів з NSTEMI залежно від характеру анатомічного ураження коронарних артерій, рівня ST2 у плазмі та інших клінічних характеристик.
Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 200 пацієнтів з NSTEMI віком від 38 до 80 років. Усіх їх обстежено відповідно до діючого протоколу лікування пацієнтів із гострим інфарктом міокарда без елевації сегмента ST, визначено плазмовий рівень ST2 та проведено оцінку якості життя за опитувачем MIDAS-35.
Результати й обговорення. За допомогою кореляційного рангового аналізу Спірмена встановлено, що рівень фізичної активності (першої субшкали MIDAS-35) хворих на NSTEMI проявляє пряму кореляцію з наявністю частих шлуночкових екстрасистол та пароксизмів шлуночкової тахікардії, зареєстрованих під час ЕКГ-моніторингу на 1-й день NSTEMI, тяжкістю анатомічного ураження коронарних артерій, визначених за даними коронарографії та рівнем ST2 у плазмі, встановленим на 1-й день госпіталізації. Подібні закономірності виявили в субшкалах 2, 4, 5. Субшкала 6 виявила кореляцію лише з наявністю частої шлуночкової тахікардії. Субшкали 3 і 7 не виявили кореляції з досліджуваними параметрами.
Висновки. Встановлено, що підвищений рівень ST2, гемодинамічно значущі ураження коронарних артерій та наявність гострих аритмій у ранній період NSTEMI суттєво впливають на показники якості життя, визначені за шкалою MIDAS-35. Вплив на процеси ремоделювання та стратегія раннього інвазивного лікування у пацієнтів з NSTEMI не тільки знизять імовірність розвитку ускладнень, але й покращать якість життя цієї категорії пацієнтів.
Посилання
van Vark, L.C., Lesman-Leegte, I., Baart, S.J., Postmus, D., Pinto, Y.M., Orsel, J.G., …, & Akkerhuis, K.M. (2017). Prognostic value of serial ST2 measurements in patients with acute heart failure. J. Am. Coll. Cardiol., 70 (19), 2378-2388. DOI: 10.1016/j.jacc.2017. 09.026.
Bayes-Genis, A., de Antonio, M., Vila, J., Peñafiel, J., Galán, A., Barallat, J., ..., & Lupón, J. (2014). Head-to-head comparison of 2 myocardial fibrosis biomarkers for long-term heart failure risk stratification. J. Am. Coll. Cardiol., 63 (2), 158-166. DOI: 10.1016/j.jacc.2013.07.087.
Villacorta, H., & Maisel, A.S. (2016). Soluble ST2 testing: promising biomarker in the management of heart failure. Arq. Bras. Cardiol., 106 (2), 145-152. DOI: 10.5935/ abc.20150151.
Collet, J.P., Thiele, H., Barbato, E., Barthélémy, O., Bauersachs, J., Bhatt, D.L., …, & Siontis, G.C.M. (2021). 2020 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation. Eur. Heart J., 42 (14), 1289-1367. DOI: 10.1093/eurheartj/ehaa575.
Mueller, T., & Dieplinger, B. (2013). The Presage®ST2 Assay: analytical considerations and clinical applications for a high-sensitivity assay for measurement of soluble ST2. Exp. Rev. Mol. Diagn., 13 (1), 13-30. DOI: 10.1586/erm.12.128.
Guo, C., Feng, S., Chen, Y., & Liu, M. (2020). Application of quality nursing care for interventional therapy in myocardial infarction for improving the quality of life of patients. Int. J. Clin. Exp. Med., 13 (4), 2565-2572.
Ivanov, V., Mezhievska, I., & Maslovskyi, V. (2020). Characteristics of anatomic injury of coronary arteries in patients with acute myocardial infarction without ST elevation depending on plasma level of gene 2 growth stimulating factor and risk of adverse events. Acta Medica Leopoliensia, 26 (1), 20-25.
Thompson, D.R., & Watson, R. (2011). Mokken scaling of the Myocardial Infarction Dimensional Assessment Scale (MIDAS). J. Eval. Clin. Pract., 17 (1), 156-159. DOI: 10.1111/j.1365-2753.2010.01415.x.
Thompson, D.R., Jenkinson, C., Roebuck, A., Lewin, R.J., Boyle, R.M., & Chandola, T. (2002). Development and validation of a short measure of health status for individuals with acute myocardial infarction: the myocardial infarction dimensional assessment scale (MIDAS). Qual. Life Res., 11 (6), 535-543. DOI: 10.1023/ a:1016354516168.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Медична та клінічна хімія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.