ЦЕРЕБРОПРОТЕКТОРНА АКТИВНІСТЬ НОВОГО ПОХІДНОГО 4-АМІНОБУТАНОВОЇ КИСЛОТИ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ЗАКРИТОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ

Н. Ю. Палагіна

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2021.i2.12236

Автор(и)

Н. Ю. Палагіна НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i2.12236

Ключові слова:

нове похідне 4-амінобутанової кислоти КГМ-5, модель закритої черепно-мозкової травми, неврологічний дефіцит, стан ЦНС, когнітивні функції

Анотація

Вступ. Для лікування когнітивних розладів у комплексній терапії черепно-мозкової травми широко використовують церебропротектори і ноотропи.

Мета дослідження – вивчити церебропротекторну активність сполуки КГМ-5, що є новим похідним 4-амінобутанової кислоти.

Методи дослідження. Закриту черепно-мозкову травму (ЗЧМТ) відтворювали у щурів масою 200–220 г під легким ефірним наркозом за допомогою вантажу масою 0,1 кг, що вільно падає по вертикальному каналу з енергією удару 0,589 Дж на голову тварин. Усього було використано 35 білих нелінійних щурів-самців, яких поділили на групи: 1-ша – інтактний контроль; 2-га – тварини зі змодельованою ЗЧМТ; 3-тя – тварини зі змодельованою ЗЧМТ, яким внутрішньошлунково вводили сполуку КГМ-5 у дозі 30 мг/кг; 4-та і 5-та – тварини, яких лікували, відповідно, препаратами порівняння гопантеновою кислотою (150 мг/кг внутрішньошлунково) та пірацетамом (300 мг/кг внутрішньошлунково) впродовж 3 діб до і 5 діб після моделювання ЗЧМТ. На 1-шу, 2-гу і 3-тю доби після відтворення ЗЧМТ визначали ступінь неврологічного дефіциту (в балах) за шкалою McGraw, на 4-ту − функціональний стан ЦНС тварин у тесті “відкрите поле”, на 5-ту − когнітивні функції в тесті екстраполяційного вивільнення.

Результати й обговорення. На тлі дії досліджуваних засобів встановлено зменшення неврологічного дефіциту порівняно з групою контрольної патології на 1-шу та 2-гу доби, проте достовірний характер ці відмінності мали лише на 1-шу добу. В тесті “відкрите поле” рухова та дослідницька активність і загальна сума всіх видів активності на фоні дії всіх засобів була достовірно вищою, ніж у групі контрольної патології. У тесті екстраполяційного вивільнення як у загальній групі тварин, так і серед щурів, які здатні виконувати тест, сполука КГМ-5 статистично значуще поліпшувала когнітивні функції тварин: зменшувала час виконання завдання.

Висновок. На моделі закритої черепно-мозкової травми у щурів встановлено церебропротекторну активність нового похідного 4-амінобутанової кислоти – сполуки КГМ-5 за здатністю зменшувати вираження неврологічного дефіциту впродовж перших двох діб патології, запобігати зниженню локомоторної активності тварин та покращувати когнітивні функції.

Посилання

Romnova, G.A. (2015). Modelirovanie cherepno-mozgovoy travmy [Simulation of traumatic brain injury]. Patologicheskaya i eksperimentalnaya terapiya − Pathological and Experimental Therapy, 59, 112-115 [in Russian].

Loane, D.J. (2010). Role of microglia in neurotrauma. Neurotherapeutics, 7 (4), 366-377.

Menon, D.K., & Risdall, J.E. (2011). Traumatic brain injury. Philosophical Transactions of the Royal Society B. Biological Sciences, 366 (1562), 241-250.

Ousman, S.S., & Kubes, P (2012). Immune surveillance in the central nervous system. Nat. Neurosci., 15 (8), 1096-1101.

Schanin, S.N., Vomitscheva, E.E., Vilatenkova, T.A., & Cerebryanaya, N.B. (2018). Korrektsiya naruscheniy neyroimmunnykh vzaimodeystviy pri eksperimentalnoy cherepno-mozgovoy travme preparatom rekombinantnogo interleykina-2 [Correction of impaired neuroimmune interactions in experimental traumatic brain injury with the preparation of recombinant interleukin-2]. Meditsinskaya immunologiya − Medical Immunology, 20 (2), 171-178 [in Russian].

Kovalchuk, V.V. (2020). Kognitivnaya disfunktsiya. Sovremennyy vzglyad na etiopatogenez, diagnostiku i terapiyu [Cognitive dysfunction. Modern view of etiopathogenesis, diagnosis and therapy]. Effektivnaya farmakoterapiya – Effective Pharmacotherapy, 16 (31), 40-52. DOI 10.33978/2307-3586-2020-16-31-40-52 [in Russian].

Patent Ukrainy na korysnu model №120512; MPK (206), A 61K 31/197. Zastosuvannia pokhidnykh 4- aminobutanovoi kysloty yak antyamnestychnykh zasobiv. O. Ya. Mishchenko, M. Yu. Holik, I. S. Hrytsenko ta in.; zaiavnyk i patentovlasnyk NFaU. № u201703627; zaiavl. 13.04.2017; opub. 10.11.2017. [in Ukrainian].

Elckiy, W.N., & Zyablitsev, S.V. (2008). Modelirovanie cherepno-mozgovoy travmy [Cranio-cerebral trauma simulation]. Donetsk: Izd-vo “Novyy mir” [in Russian].

Vostrikov, V.V. (2017). Mesto piratsetama v sovremennoy prakticheskoy meditsine [The place of piracetam in modern practical medicine]. Obzory po klinicheskoy farmakologii i lekarstvennoy terapii − Reviews on Clinical Pharmacology and Drug Therapy, 15/1, 14-25 [in Russian].

Ulanova, I.P., Sidorov, K.K., & Halepo, A.I.K. (1968). Voprosy ob uchete poverkhnosti tela eksperimentalnykh zhivotnykh pri toksikologicheskom issledovanii [On the issue of taking into account the body surface of experimental animals in toxicological research]. Toksikologiya novykh promyshlennykh himicheskikh veschestv. Leningrad: Meditsina [in Russian].

Nakaz MOZ Ukrainy № 944 “Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia doklinichnoho vyvchennia likarskykh zasobiv” vid 14.12.2009 roku [On approval of the Procedure for conducting preclinical study of drugs: order of the Ministry of Health of Ukraine dated December 14, 2009 No. 944]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0053-10#Text [in Ukrainian].

Deiko, R.D., Shtrygol, S.Yu., Kolobov, A.A., & Mishchenko, O.Ya. (2015). Korektsiia nevrolohichnykh ta kohnityvnykh rozladiv na modeli tserebralnoi ishemii z vykorystanniam oryhinalnykh neiroaaktyvnykh olihopeptydiv [The correction of neurological and cognitive disorders on the model of cerebral ischemia using original neuroactive oligopeptides]. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia – Pharmacology and Drug Toxicology, 1, 24–29.

Petri, A., & Sabin, K. (2015). Naglyadnaya meditsinskaya statistika: ucheb. posobie [Visual medical statistics: textbook]. Leonov, V.P. (Ed.). Moscow: GEOTAR-Media [in Russian].

Zyvunin, V.V., Schtrygol, Yu., Prokopenko, Yu.S. (2013). Neyroprotektornye svoystva sukhikh ekstraktov dimyanki Shleykhera i bazilika kamvornogo [Neuroprotective properties of dry extracts of Schleicher's smoke and basil camphor]. Obzory po klinicheckoy farmakologii i lekarstvennoy terapii – Reviews on Clinical Pharmacology and Drug Therapy, 11 (3), 66-71 [in Russian].

Awedicowa, A.C., Achapkin, R.W., Achapkina, W.I., & Werigo, N.N. (2000). Piratsetam v svete sovremennykh issledovaniy (analiz zarubezhnykh issledovaniy) [Piracetam in the light of modern research (analysis of foreign research)]. Psikhiatriya i psikhofarmakoterapiya – Psychiatry and Psychopharmacotherapy, 2 (6), 178-184 [in Russian].

Gromova, O.A., Torschin, I.Yu., & Limanova, O.A. (2015). Neyrotropnye, protivovospalitelnye i protivoopucholevye svoystva molekuly gopantenovoy kisloty po dannym khemoinformatsionnogo analiza [Neurotropic, anti-inflammatory and antitumor properties of the hopantenic acid molecule according to the data of chemoinformation analysis]. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii – Journal of Neurology and Psychiatry, 5 (2), 61-71 [in Russian].