ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТ CENTAUREA CYANUS L.
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i3.11545Ключові слова:
волошка синя, амінокислоти, іонообмінна рідинно-колонкова хроматографіяАнотація
Вступ. Терапевтичне використання амінокислот є перспективним напрямком сучасної фармації та медицини. Амінокислоти відіграють важливу роль у комплексній фармакологічній дії лікарських засобів рослинного походження, а також покращують засвоєння інших біологічно активних речовин та потенціюють їх фармакологічну активність.
Мета дослідження – вивчити якісний склад амінокислот і визначити їх вміст у траві та квітках волошки синьої.
Методи дослідження. Амінокислотний склад сировини волошки синьої вивчали методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот ААА Т-339М.
Результати й обговорення. У результаті дослідження у траві та квітках волошки синьої ідентифіковано по 18 амінокислот, загальний вміст яких становив 4,77 мг/100 мг і 5,41 мг/100 мг відповідно. У квітках волошки синьої містилось 31,34 %, у траві – 25,70 % незамінних амінокислот від суми амінокислот. У траві серед замінних амінокислот за вмістом переважали пролін (0,94 мг/100 мг), глутамінова (0,70 мг/100 мг) та аспарагінова (0,64 мг/100 мг) кислоти, серед незамінних – лейцин (0,27 мг/100 мг) і лізин (0,24 мг/100 мг). У квітках домінуючими за вмістом замінними кислотами були аспарагінова (0,82мг/100 мг), глутамінова (0,68 мг/100 мг) та пролін (0,53 мг/100 мг), незамінними – лізин (0,46 мг/100 мг), лейцин (0,36 мг/100 мг) і треонін (0,28 мг/100 мг).
Висновки. Уперше вивчено якісний склад і визначено кількісний вміст амінокислот у траві та квітках волошки синьої, заготовлених у Харківській області. Дослідження проводили методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії. Встановлено, що незначна перевага загальної кількості амінокислот характерна для квіток волошки синьої. В обох досліджуваних видах сировини волошки синьої спостерігали домінування замінних амінокислот (3,55–3,72 мг/100 мг), зокрема глутамінової, аспарагінової та проліну. Одержані результати можна використати при розробці критеріїв стандартизації сировини волошки синьої, а також при одержанні лікарських засобів рослинного походження на її основі багатовекторної фармакологічної активності.
Посилання
Lockowandt, L., Pinela, J., Roriz Lobo, Cu., Pereira, C., Abreu, R.M.V., Calhelha, R.C., Alves, M.J., Barros, L., Bredol, M., & Ferreira, I.C.F.R. (2019). Chemical features and bioactivities of cornflower (Centaurea cyanus L.) capitula: The blue flowers and the unexplored non-edible part. Industrial Crops & Products, 128, 496-503. DOI: https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2018.11.059
Fernandes, L., Ramalhosa, E., Pereira, J.A., Saraiva, J.A., & Casal, S. (2020). Borage, camellia, centaurea and pansies: Nutritional, fatty acids, free sugars, vitamin E, carotenoids and organic acids characterization. Food Research International, 132, 109070. DOI:10.1016/j.foodres.2020.109070. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foodres.2020.109070
Odia, A., & Esezobor, O.Z. (2017). Therapeutic uses of amino acids. In book: Amino Acid – New Insights and Roles in Plant and Animal. Publisher: InTechEditors: Toshiki Asao and Md. Asaduzzaman.
Wu, G. (2009). Amino acids: metabolism, functions, and nutrition. Amino Acids, 37 (1), 1-17. DOI: 10.1007/s00726-009-0269-0. DOI: https://doi.org/10.1007/s00726-009-0269-0
Drozdova, I.L., & Lupilina, T.I. (2015). Aminokislotnyi sostav travy ikotnika serogo [Amino acid composition of gray hiccup herb.]. Vestnik VGU, Serija: Himija. Biologija. Farmacija, 1, 125–128 [in Russian].
Waheed, E.J., Obaid, S.M.H., & Al-Hamdani, A.A.S. (2019). Biological activities of amino acid derivatives and their complexes a review. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences, 10 (2), 1624-1641.
Kochikyan, A.T., Kochikyan, V.T., & Topchyan, A.V. (2011). Aminokislotnyy sostav nekotorykh pishchevykh i lekarstvennykh rasteniy flory Armenii [Amino acid composition of some food and medicinal plants of the flora of Armenia]. Meditsinskaya nauka Armenii NAN RA – Medical Education of Armenia of the NAS of RA, 3, 119-131 [in Russian].
Delian, Ye.P. (2016). Aminokyslotnyi sklad nadzemnykh orhaniv roslyn rodu Sonchus [Amino acid composition of overground organs of plant genus Sonchus]. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia – Pharmacology and Doctor’s Toxicology, 1 (47), 102-106 [in Ukrainian].
Shimorova, Y.Ye., Кyslychenko, V.S., & Horiacha, L.M. (2020). Izuchenie aminokislotnogo sostava pasternaka posevnogo (Pastinaca sativa L.) [Amino acids composition study of parsnip (Pastinaca sativa L.)]. Norwegian Journal of Development of the International Science, 38, 42-45 [in Russian].
Iosypenko, O.O., Кyslychenko, V.S., & Omelchenko, Z.І. (2020). Vyvchennia aminokyslotnoho skladu lystia kabachkiv [Study of the amino acid composition of zucchini leaves]. Medychna ta klinichna khimiia – Medical and Clinical Chemistry, 22 (2), 72-80 [in Ukrainian].
