ОЦІНКА БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ Й НИРКОВОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ХВОРИХ ІЗ ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i3.11531Ключові слова:
хронічна серцева недостатність, дисфункція нирок, креатинін, швидкість клубочкової фільтрації, ферментуріяАнотація
Вступ. Ниркова дисфункція – основна причина поширення значущих супутніх станів, асоційованих з несприятливим клінічним прогнозом. Необхідно відзначити, що хронічна серцева недостатність різко погіршує якість життя пацієнтів, а також збільшує ризик летальності. Рівень летальності протягом року становить 15–50 %. Основним чинником погіршення ниркової функції є зниження серцевого викиду і венозного застою. У зв’язку зі зниженням серцевого викиду зменшується ниркова перфузія і, таким чином, швидкість клубочкової фільтрації. Венозний застій спричиняє підвищення тиску у виносних артеріолах і капілярах клубочків.
Мета дослідження – вивчити показники дисфункції нирок у хворих із хронічною серцевою недостатністю.
Методи дослідження. Обстежено 96 хворих з постінфарктним кардіосклерозом, ускладненим хронічною серцевою недостатністю, віком 40–60 років. Їх поділили на 2 групи за функціональним класом хронічної серцевої недостатності згідно з класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA). У всіх пацієнтів визначали рівень креатиніну, за формулою MDRD (ModIfIcatIon of Diet In Renal Disease Study) обчислювали швидкість клубочкової фільтрації. Спектрофотометричним методом у сечі визначали ензими: аланінамінотрансферазу, аспартатамінотрансферазу, лужну фосфатазу, холінестеразу.
Результати й обговорення. У 33,3 % хворих з II функціональним класом хронічної серцевої недостатності й у 66,7 % пацієнтів з III функціональним класом хронічної серцевої недостатності швидкість клубочкової фільтрації була <60 мл/хв/1,73 м2. Під час вивчення показників ферментурії у хворих із хронічною серцевою недостатністю залежно від функціонального стану нирок виявлено, що у пацієнтів зі швидкістю клубочкової фільтрації <60 мл/хв/1,73 м2, серед яких хворі з III функціональним класом хронічної серцевої недостатності становили 66,7 %, відзначали достовірно високі показники ферментурії. При цьому рівень аланінамінотрансферази був на 39 % (p<0,01), лужної фосфатази – на 35 % (p<0,001) вищий порівняно з показниками хворих без порушення функції нирок.
Висновки. У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю в міру прогресування захворювання відзначають субклінічне порушення функції нирок, що характеризується зменшенням швидкості клубочкової фільтрації, підвищенням рівня залишкового азоту і ферментурії. Визначення рівня ензимів у сечі хворих із хронічною серцевою недостатністю можна розглядати як діагностичний підхід до ранньої діагностики дисфункції нирок.
Посилання
Engelfriet, P.M., Hoogenveen, R.T., & Boshuizen, H.C. (2011). To die with of from heart failure: a difference that counts: is heart failure underrepresented in national mortality statistics? Eur. J. Heart Fail., (13), 37-38.
Miyagishima, K., Hiramitsu, S., & Kimura, H. (2009). Long term prognosis of chronic heart failure: reduced vs preserved left ventricular ejection fraction. Circulation, 73 (1), 92-99. DOI: https://doi.org/10.1253/circj.CJ-07-1016
Arutunov, G.P. Pathophysiological processes in kidneys of patients with CHF. J. Heart Faiu, 9 (5), 234-249.
Bock, J.S., & Gottlieb, S.S. (2010). Cardiorenal syndrome: new perspectives. Circulation, 21, 2592. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.109.886473
Berl, T., & Henrich, W. Kidney-heart interactions: Epidemiology, pathogenesis, and treatment. Clin. J. Am. Soc. Nephrol., 1, 8-18. DOI: https://doi.org/10.2215/CJN.00730805
Eilers, H., Liu, K.D., Gruber, A., & Niemann, C.U. (2010). Chronic kidney disease: Implications for the perioperative period. Minerva Anestesiol., 76 (9), 725-736.
Bakris, G.L., Serafidis, P.A., & Weir, M.R. ACCOMPLISH Trial Investigators. Renal outcomes with different fixed-dose combination therapies in patients with hypertension at high risk for cardiovascular events (ACCOMPLISH): a prespecified secondary analysis of randomised controlled trial. Lancet, 375, 1173-1181. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)62100-0
(2013). KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney Int., 3, 1-150.
Whaley-Connell, A.T., Vassalotti, J.A., & Collins, A.J. (2012). National Kidney Foundation’s Kidney Early Evaluation Program (KEEP) Annual Data Report 2011: Executive Summary. Am. J. Kidney Dis., 59 (3) (Suppl. 2), S1-4. DOI: https://doi.org/10.1053/j.ajkd.2011.11.018
Pokhrel, N., Maharjan, N., & Dhakal, B. (2008). Cardiorenal syndrome: A literature review. Exp. Clin. Cardiol., 13 (4), 165-170.
(2008). Renal function and prediction of cardiovascular risk. Cardiovascular Therapy and Prevention, 7 (6), Appendix 3.
Plischke, M., Neuhold, S., & Kohl, M. (2013). Renal function in heart failure: a disparity between estimating function and predicting mortality risk. Eur. J. Heart Failure, 15 (7), 763-770. DOI: https://doi.org/10.1093/eurjhf/hft022
Ronco, C., Chionh, C.Y., & Haapio, M. (2009). The cardiorenal syndrome. Blood Purif., 27 (1), 114-126. DOI: https://doi.org/10.1159/000167018
Mavlyanov, I.R., Akbarova, G.P., & Khabilova, N.L. (2009). The renal tubular epithelial system in patients with rheumatoid arthritis in relation to its duration. Profilac. Medicine, 3, 14-19.
Soni, S., Fahuan, Y., & Ronco, C. (2009). Cardiorenal syndrome: biomarkers linking kidney damage with heart failure. Biomarkers Med., 3 (5), 549-560. DOI: https://doi.org/10.2217/bmm.09.59
