АНАЛІЗ МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ РОСЛИННИХ АНТИДІАБЕТИЧНИХ ЗБОРІВ

A. O. Savych; S. M. Marchyshyn

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i2.11364

Автор(и)

A. O. Savych ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
S. M. Marchyshyn ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i2.11364

Ключові слова:

макроелементи, мікроелементи, рослинні антидіабетичні збори, атомно-абсорбційна спектроскопія

Анотація

Вступ. Цукровий діабет є глобальною соціальною проблемою у сфері охорони здоров’я, що зумовлена швидкими темпами поширення цього захворювання та розвитком серйозних ускладнень у вигляді діабетичних ангіопатій, які істотно знижують якість і тривалість життя пацієнтів. З метою вирішення даної проблеми варто здійснювати оптимізацію існуючої фармакотерапії, зокрема за допомогою фітозборів, що зможуть впливати на різні ланки патогенетичного механізму розвитку цукрового діабету та його ускладнень завдяки широкому спектру біологічно активних речовин. У цьому відношенні особливої уваги заслуговують мінеральні речовини, оскільки багато з них бере участь у регулюванні вуглеводного обміну.

Мета дослідження – вивчити мінеральний склад рослинних антидіабетичних зборів, які застосовують у народній медицині для лікування та профілактики цукрового діабету.

Методи дослідження. Якісний склад та кількісний вміст макро- і мікроелементів визначали методом атомно-абсорбційної спектроскопії з атомізацією у повітряно-ацетиленовому полум’ї.

Результати й обговорення. Під час дослідження було виявлено і встановлено кількісний вміст 5 макро- та 4 мікроелементів у рослинних антидіабетичних зборах № 3, № 4, № 7, № 13, № 19. За результатами дослідження, серед макроелементів найбільший вміст Na в антидіабетичному зборі № 4, K – в антидіабетичних зборах № 4 та № 7, Fe – № 4 і № 19, Mg – № 3 та № 19, Ca – № 4 і № 19; серед мікроелементів, які мають значний вплив на розвиток, лікування та перебіг цукрового діабету, найвищий вміст Zn виявлено в антидіабетичних зборах № 13 і № 7, Cr – № 7 та № 19, Mn – в антидіабетичному зборі № 19, Cu – № 4.

Висновок. Результати дослідження дозволяють прогнозувати виражену гіпоглікемічну активність антидіабетичних зборів за патогенетичним механiзмом впливу.

Посилання

American Diabetes Association, Standards of Medical Care in Diabetes (2017). Diabetes Care, 40 (1), 142.

(2019). International Diabetes Federation. IDF Diabetes Atlas, 9th edition. Brussels, Belgium.

(2019). The editors of Axemedin. Rezultaty doslidzhennia “Tsukrovyi diabet u praktytsi likaria” [The results of the study "Diabetes in the practice of the doctor"]. Kyiv: Axemedin [in Ukrainian].

Gothai, S., Ganesan, P., Park, S. Y., Fakurazi, S., Choi, D. K., & Arulselvan, P. (2016). Natural phyto-bioactive compounds for the treatment of type 2 diabetes: Inflammation as a target. Nutrients, 8 (8), 461. DOI: https://doi.org/10.3390/nu8080461

Governa, P., Baini, G., Borgonetti, V., Cettolin, G., Giachetti, D., Magnano, A. R., Miraldi, E., & Biagi, M. (2018). Phytotherapy in the management of diabetes: A review. Molecules (Basel, Switzerland), 23 (1), 105. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules23010105

Oh, Y.S., & Jun, H.S. (2014). Role of bioactive food components in diabetes prevention: effects on Beta-cell function and preservation. Nutrition and Metabolic Insights, 7, 51-59. DOI: https://doi.org/10.4137/NMI.S13589

Kooti, W., Farokhipour, M., Asadzadeh, Z., Ashtary-Larky, D., & Asadi-Samani, M. (2016). The role of medicinal plants in the treatment of diabetes: a systematic review. Electronic Physician, 8 (1), 1832-1842. DOI: https://doi.org/10.19082/1832

Sárközy, M., Fekete, V., Szűcs, G., Török, S., Szűcs, C., Bárkányi, J., Varga, Z. V., Földesi, I., Csonka, C., Kónya, C., Csont, T., & Ferdinandy, P. (2014). Anti-diabetic effect of a preparation of vitamins, minerals and trace elements in diabetic rats: a gender difference. BMC Endocrine Disorders, 14, 72. DOI: https://doi.org/10.1186/1472-6823-14-72

Cruz, K.J., de Oliveira, A.R., & Marreiro, D. (2015). Antioxidant role of zinc in diabetes mellitus. World Journal of Diabetes, 6 (2), 333-337. DOI: https://doi.org/10.4239/wjd.v6.i2.333

Siddiqui, K., Bawazeer, N., & Joy, S.S. (2014). Variation in macro and trace elements in progression of type 2 diabetes. The Scientific World Journal, 2014, 461-591. DOI: https://doi.org/10.1155/2014/461591

Król, E., Bogdański, P., Suliburska, J., & Krejpcio, Z. (2019). The relationship between dietary, serum and hair levels of minerals (Fe, Zn, Cu) and glucose metabolism indices in obese type 2 diabetic patients. Biological Trace Element Research, 189 (1), 34-44. DOI: https://doi.org/10.1007/s12011-018-1470-3

Varela-López, A., Giampieri, F., Bullón, P., Battino, M., & Quiles, J. L. (2016). A systematic review on the implication of minerals in the onset, severity and treatment of periodontal disease. Molecules (Basel, Switzerland), 21 (9), 1183. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules21091183

Dubey, P., Thakur, V., & Chattopadhyay, M. (2020). Role of minerals and trace elements in diabetes and insulin resistance. Nutrients, 12 (6), 1864. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/nu12061864 DOI: https://doi.org/10.3390/nu12061864

(2003). WHO Guidelines on Good Agricultural and Mixture Practices (GACP) for Medicinal Plants. World Health Organization. Geneva.

Tovstuha, Ye.S. (2010). Zoloti retsepty ukrainskoi narodnoi medytsyny [Golden recipes of Ukrainian folk medicine]. Kyiv: Kraina mrii [in Ukrainian].

Prohorova, M.I. (1982). Metody biokhimicheskikh issledovaniy (lipidnyy i energeticheskiy obmen) [Methods of biochemical studies (lipid and energy metabolism)]. Leningrad: Izdatelstvo Leningradskogo universiteta [in Russian].