НЕПРЯМА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЯ ПРИ ДІАБЕТИЧНІЙ МІКРОАНГІОПАТІЇ – ВІД ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ ДО КЛІНІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i1.11058Ключові слова:
цукровий діабет, діабетична мікроангіопатія, пентоксифілін, плазма, збагачена тромбоцитами, непряма реваскуляризація, стрептозотоцин, експериментальна модельАнотація
Вступ. Непряму реваскуляризацію при діабетичній мікроангіопатії розглядають як перспективний напрямок лікування та профілактики ускладнень цукрового діабету, проте теоретичне підґрунтя цього підходу недостатньо опрацьовано.
Мета дослідження – оцінити ефективність комбінованої непрямої реваскуляризації в щурів з мікроангіопатією кінцівок на тлі експериментального стрептозотоцинового діабету.
Методи дослідження. Дослідження було виконано за умов хронічного експерименту на 100 щурах лінії Вістар масою 180–250 г. Після введення стрептозотоцину з експерименту виключали тварин з підвищеною резистентністю до панкреатотропної токсичної дії за критерієм відсутності гіперглікемії, після чого впродовж 6-ти тижнів виводили по 2 тварини для виконання морфологічних досліджень. На 7-му тижні з експерименту вивели ще 10 щурів для оцінки ефективності експериментальної моделі. З решти тварин (n=60) сформували три експериментальні групи: 1-ша (контрольна) – щури зі стрептозотоциніндукованою ангіопатією без лікування (n=10); 2-га – щури зі стрептозотоциніндукованою ангіопатією, яким з лікувальною метою вводили пентоксифілін (100 мг/кг внутрішньочеревно щоденно протягом 10-ти днів) (n=25); 3-тя – щури зі стрептозотоциніндукованою ангіопатією, яким з лікувальною метою сумісно вводили плазму, збагачену тромбоцитами (в праву задню кінцівку, одноразово, обʼємом 0,2 мл, лінійно, ретроградно, з двох точок), та пентоксифілін (100 мг/кг внутрішньочеревно щоденно протягом 10-ти днів) (n=25). Через 4 тижні після початку експериментальної терапії з експерименту виводили по 5 тварин. Загальна його тривалість становила 110 днів.
Результати й обговорення. При експериментальному стрептозотоциновому діабеті на 8-му тижні у тварин розвинулася мікроангіопатія кінцівок. Ізольоване введення пентоксифіліну за реваскуляризуючою активністю поступалося комбінованій терапії. Комбінована терапія із застосуванням пентоксифіліну та плазмофіліну призвела до зменшення периваскулярного набряку і збільшення ефективного васкулярного обʼєму переважно за рахунок зниження інтенсивності запальних проявів.
Висновок. Обговорюється питання щодо доцільності клінічного використання при лікуванні проявів діабетичної мікроангіопатії комбінації пентоксифіліну та плазми, збагаченої тромбоцитами, як засобу непрямої реваскуляризації.
Посилання
Ahmed, A.M. (2002). History of diabetes mellitus. Saudi Med. J., 23 (4), 373-378.
Guaraldi, F., & Pasquali, R. (2015). Diabetes: From Ancient Egypt to the 18th century. J. Assoc. Physicians India, 63 (3), 128.
Karamanou, M., Protogerou, A., Tsoucalas, G., Androutsos, G., & Poulakou-Rebelakou, E. (2016). Milestones in the history of diabetes mellitus: The main contributors. World J. Diabetes, 7 (1), 1-7. DOI: https://doi.org/10.4239/wjd.v7.i1.1
Medvei, V.C. (1993). The history of clinical endocrinology: a comprehensive account of endocrinology from earliest times to the present day. Carnforth: Parthenon.
Laios, K., Karamanou, M., Saridaki, Z., & Androutsos, G. (2012). Aretaeus of Cappadocia and the first description of diabetes. Hormones (Athens), 11 (1), 109-113. DOI: https://doi.org/10.1007/BF03401545
Valenti, G., & Tamma, G. (2016). History of diabetes insipidus. G. Ital. Nefrol., 33 (66), 33, 66.1
Von Mehring, J., & Minkowski, O. (1890). “Diabetes mellitus nach pankreasexstirpation”. Arch. Exp. Pathol. Pharmakol., 26 (5-6), 371-387. DOI: https://doi.org/10.1007/BF01831214
Tao, Z., Shi, A., & Zhao, J. (2015). Epidemiological perspectives of diabetes. Cell Biochem. Biophys., 73 (1), 181-185. DOI: https://doi.org/10.1007/s12013-015-0598-4
Wild, S., Roglic, G., Green, A., Sicree, R., & King, H. (2004). Global prevalence of diabetes:estimates for the year 2000 and projections for 2030. Diabetes Care, 27 (5), 1047-1053. DOI: https://doi.org/10.2337/diacare.27.5.1047
Germanyuk, T.A., Ivko, T.I., & Bobrytska, L.O. (2018). The study of the effectiveness of the combined therapy of diabetes mellitus based on the pharmacoeconomic analysis in Ukraine. Visnyk farmatsii – News of Pharmacy, 3, 49-53. DOI: https://doi.org/10.24959/nphj.18.2214
Pérez-Díaz, I. (2016). Diabetes mellitus. Gac. Med. Mex, 152 (1), 50-55.
Polsky, S., & Ellis, S.L. (2015). Obesity, insulin resistance, and type 1 diabetes mellitus. Curr. Opin. Endocrinol. Diabetes Obes., 22 (4), 277-282. DOI: https://doi.org/10.1097/MED.0000000000000170
Barrett, E.J., Liu, Z., Khamaisi, M., King, G.L., Klein, R., Klein, B.E.K., …, & Casellini, C.M. (2017). Diabetic microvascular disease: An Endocrine Society Scientific Statement. J. Clin. Endocrinol. Metab., 102 (12), 4343-4410. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2017-01922
Elraiyah, T., Tsapas, A., Prutsky, G., Domecq, J.P., Hasan, R., Firwana, B., … Murad, M.H. (2016). A systematic review and meta-analysis of adjunctive therapies in diabetic foot ulcers. J. Vasc. Surg., 63 (2), 46S-58S.e1-2 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2015.10.007
Agrawal, N.K., & Kant, S. (2014). Targeting inflammation in diabetes: Newer therapeutic options. World J. Diabetes, 5 (5), 697-710. DOI: https://doi.org/10.4239/wjd.v5.i5.697
Mokhort, T.V. (2015). Khronicheskiye oslozhneniya sakharnogo diabeta: fokus na pentoksifillin [Chronic complications of diabetes mellitus: focus on pentoxifylline]. Meditsinskiye novosti – Medical News, 4, 4-9 [in Russian].
Ahmed, M., Reffat, S.A., Hassan, A., & Eskander, F. (2017). Platelet-rich plasma for the treatment of clean diabetic foot ulcers. Ann. Vasc. Surg., 38, 206211. DOI: https://doi.org/10.1016/j.avsg.2016.04.023
Martinez-Zapata, M.J., Martí-Carvajal, A.J., Solà, I., Expósito, J.A., Bolíbar, I., Rodríguez, L., ..., Zaror, C. (2016). Autologous platelet-rich plasma for treating chronic wounds. Cochrane Database Syst. Rev., (5), CD006899. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD006899.pub3
Mazo, V.K. Sidorova, Yu.S., Zorin, S.N., & Kochetkova, A.A. (2016). Streptozototsinovyye modeli sakharnogo diabeta [Streptozotocin models of diabetes mellitus]. Voprosy pitaniya – Problems of Nutrition, 85, 4, 14-21 [in Russian].
Al-Awar, A., Kupai, K., Veszelka, M., Szűcs, G., Attieh, Z., Murlasits, Z., ..., & Varga, C. (2016). Experimental Diabetes Mellitus in Different Animal Models. J. Diabetes Res., 2016, 9051426.
Fenske, R.J., Cadena, M.T., Harenda, Q.E., Wienkes, H.N., Carbajal, K., Schaid, M.D., …, Kimple, M.E. (2017). The inhibitory G protein α-subunit, gαz, promotes type 1 diabetes-like pathophysiology in NOD mice. Endocrinology, 158 (6), 1645-1658. DOI: https://doi.org/10.1210/en.2016-1700
Furman, B.L. (2015). Streptozotocin-induced diabetic models in mice and rats. Curr. Protoc. Pharmacol., 70, 1, 5.47.1-20. DOI: https://doi.org/10.1002/0471141755.ph0547s70
Heinonen, S.E., Genové, G., Bengtsson, E., Hübschle, T., Åkesson, L., Hiss, K., …, Gomez, M.F. (2015). Animal models of diabetic macrovascular complications: key players in the development of new therapeutic approaches. J. Diabetes Res., 2015, 404085. DOI: https://doi.org/10.1155/2015/404085
King, A., & Bowe, J. (2016). Animal models for diabetes: Understanding the pathogenesis and finding new treatments. Biochem. Pharmacol., 99, 1-10. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bcp.2015.08.108
King, A.J. (2012). The use of animal models in diabetes research. Br. J. Pharmacol., 166 (3), 877-894. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1476-5381.2012.01911.x
Kundiiev, Yu. (Ed.) (2003). Antolohiia bioetyky [Anthology of bioethics]. Lviv: Bak [in Ukrainian].
Kishkun, A.A. (2008). Klinicheskaya laboratornaya diagnostika [Clinical laboratory diagnostics]. Moscow: GEOTAR-Media [in Russian].
Borovikov, V.P., & Borovikov, I.P. (1998). Statistica – Statisticheskiy analiz i obrabotka dannykh v srede Windows [Statistica – Statistical analysis and data processing in Windows]. Moscow: Informats, izdat. dom “Filin” [in Russian].
