ДИНАМІКА ІНТЕРЛЕЙКІНІВ У ХВОРИХ НА ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗ

Автор(и)

  • M. I. Shkilna ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • M. A. Andreychyn ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • O. L. Ivakhiv ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • I. I. Iosyk ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • N. H. Zavidniuk ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • M. S. Tvorko ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • M. M. Korda ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • I. M. Klishch ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i1.11051

Ключові слова:

Лайм-бореліоз, прозапальні цитокіни, протизапальний інтерлейкін, перебіг хвороби

Анотація

Вступ. Лайм-бореліоз (ЛБ) – трансмісивний природно-осередковий бактеріоз, спричинений патогенними бореліями, передається кліщами роду Ixodes, характеризується поліморфізмом клінічної симптоматики. Фактори вірулентності В. burgdorferi – поверхневі Osp-білки активують макрофаги, дендритні клітини, Т- і В-лімфоцити, що виділяють такі особливі речовини білкової природи, як цитокіни. Останні виконують медіаторну функцію, передаючи сигнали між клітинами, що взаємодіють. Вивчення динаміки активності прозапальних і протизапальних цитокінів дозволяє з’ясувати нові ланки імунопатогенезу борелійної інфекції.

Мета дослідження – з’ясувати динаміку прозапальних цитокінів ІЛ-1β, ФНП-α, ІЛ-6 і протизапального ІЛ-10 у сироватці крові пацієнтів з еритемною формою Лайм-бореліозу залежно від перебігу хвороби.

Методи дослідження. Спостерігали 83 особи віком від 18 до 70 років з еритемною формою Лайм-бореліозу. Чоловіків було 35 (42,2 %), жінок – 48 (57,8 %). Середній вік обстежених становив (42,65±13,91) року. Пацієнтів поділили на три групи: 1-шу становили 38 (45,7 %) осіб з гострим перебігом ЛБ (до 3-х місяців); 2-гу – 32 (38,6 %) пацієнти з підгострим перебігом (від 3-х до 6-ти місяців); 3-тю – 13 (15,7 %) хворих із хронічним перебігом недуги (понад 6 місяців). Антитіла до B. burgdorferi s. l. Ig M та/або Ig G визначали методом ІФА, рівень цитокінів (ФНП-α, ІЛ-1β, ІЛ-6 та ІЛ-10) у сироватці крові пацієнтів – методом ІФА із застосуванням тест-систем виробництва ЗАТ “Вектор-Бест”.

Результати й обговорення. При гострому перебігу ЛБ у сироватці крові хворих зростав вміст прозапальних ІЛ-1β, ФНП-α та ІЛ-6 порівняно з контрольною групою (р˂0,005), збільшувався вміст протизапального ІЛ-10 щодо рівня у здорових осіб (р˂0,005). При підгострому перебігу ЛБ вміст прозапального ІЛ-1β не змінювався, а концентрація ФНП-α була вищою, ніж при гострому перебігу недуги (р<0,05), і в контрольній групі (р<0,005). Рівень протизапального ІЛ-10 у цих осіб був нижчим, ніж у пацієнтів з гострим перебігом ЛБ (р>0,05), проте значно вищим за показник у здорових людей (р<0,005). В осіб, в яких кільцеподібна мігруюча еритема визначалася через 6 місяців і більше, вміст ІЛ-1β не зростав, рівень ФНП-α був дещо вищим, ніж у пацієнтів з гострим перебігом недуги (р>0,05), а концентрація ІЛ-6 виявилась значно вищою щодо осіб з підгострим перебігом недуги, суттєво не відрізняючись від показника у хворих з гострим ЛБ.

Висновки. Кожний п’ятий пацієнт з кільцеподібною мігруючою еритемою не зміг вказати на укус кліща. Збільшений рівень ІЛ-10 у сироватці крові пацієнтів з ЛБ на тлі високого вмісту прозапальних цитокінів може свідчити про відсутність передумов для переходу інфекційного процесу в стадію обмеження запалення даної інфекції і бути, ймовірно, показанням до негайного призначення етіотропного лікування або заміни одного антибіотика іншим.

Посилання

Sharyfullyna, L.D., & Murzabaeva R.T. (2017). Znachenye immunotsytokinovykh narusheniy v pato­geneze iksodovykh kleshchevykh borreliozov [Importance of immune and cytokine disorders in pathogenesis of ixodic tick-borne borreliosis]. Medytsynskiy vestnyk Bashkortostana – Bashkortostan Medical Journal, 12, 1 (67) [in Russian].

Skrypchenko, N.V., & Balynova, A.A. (2012). Sovremennye predstavleniya o patogeneze iksodovykh kleshchevykh borreliozov [Current knowledge of Lyme disease’s pathogenesis]. Zhurnal infektologii – Journal of Infectology, 4, 2, 5-14 [in Russian].

Mynoranskaya, N.S., Uskov, A.N., & Sarap, P.V. (2014). Znachenye immunnogo statusa dlya prognoza khronizatsii borrelioznoy infektsii. Zhurnal infektologii – Journal of Infectology, 6 (1), 35-40 [in Russian].

Ilyinskikh, E.N., Semenov, A.G., Ilyinskikh, I.N., & Cherednikova, E.A. (2011). Prolyferatyvnyy otvet produk­tsiya immunotsytokinov mononuklearnymi kletkami peryferycheskoy krovi u bolnykh iksodovym kleshchevym borreliozom [Proliferative and cytokine responses of peripheral blood mononuclear cells in Lyme-borreliosis patients]. Immunopatologiya, allergologiya, infektologiya – Immunopathology, Allergology, Infectology, 4, 48-53 [in Russian].

Sarksian, D.S. (2015). Iksodovye kleshchevye borrelyozu – sovremennoe sostoianye problemy [Ixodes tick borreliosis – current state of problem]. Infektsionnyye bolezni – Infectious Diseases, 13 (2), 61-67 [in Russian].

Yarilin, A.A. (2010). Immunologiya: uchebnik [Immunology: a textbook]. Moscow: GEOTAR-Media [in Russian].

Naj, X., & Linder, S. Actin-dependent regulation of Borrelia burgdorferi phagocytosis by macrophages. Curr. Top. Microbiol. Immunol., 16 [Epub ahead of print].

Tokarska-Rodak, M., Pańczuk, A., Kozioł-Mon­tewka, M., Plewik, D., & Szepeluk, A. (2015). Mono­infections caused by borrelia burgdorferi and borrelia burgdorferi / anaplasma phagocytophilum co-infections in forestry workers and farmers. Medycyna Pracy, 66 (5), 645-651. DOI: https://doi.org/10.13075/mp.5893.00226

Barnes, T.C., Anderson, M.E., & Moots, R.J. (2011). The many faces of interleukin-6: The role of IL-6 in inflammation, vasculopathy, and fibrosis in systemic sclerosis. International Journal of Rheumatology, 2011. DOI: https://doi.org/10.1155/2011/721608

Serebrennikova, S., Seminskу, I., Semenov, N., & Guzovskaya, E. (2012). Interleykin-1, interleykin-10 v regulyatsii vospalitelnogo protsessa [Interleukin-1, interleukin-10 in regulation of inflammatory process]. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal – Siberian Medical Journal, 8, 5-8 [in Russian].

Kulias, S.M. (2013). Suchasnyi pohliad na osob­lyvosti spetsyfichnoi diahnostyky, likuvannia ta profilaktyky Laim-boreliozu [Current opinion on peculiarities of specific diagnostics, treatment and prevention of lyme borreliosis]. Biomedical and Biosocial Anthropology, 20, 254-250 [in Ukrainian].

Stanek, G., Wormser, G.P., Gray, J., & Strle, F. (2012). Lyme borreliosis. Lancet, 379, 9814, 461-473. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)60103-7

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-04-28

Як цитувати

Shkilna, M. I., Andreychyn, M. A., Ivakhiv, O. L., Iosyk, I. I., Zavidniuk, N. H., Tvorko, M. S., … Klishch, I. M. (2020). ДИНАМІКА ІНТЕРЛЕЙКІНІВ У ХВОРИХ НА ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗ . Медична та клінічна хімія, (1), 17–22. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i1.11051

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ