ГІПОГЛІКЕМІЧНА ТА ГІПОЛІПІДЕМІЧНА ДІЯ АРГІНІНВМІСНОГО ЕКСТРАКТУ З ЛИСТЯ МУЧНИЦІ ЗВИЧАЙНОЇ НА ТЛІ ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНОСТІ В ЩУРІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i1.10936Ключові слова:
інсулінорезистентність, цукровий діабет 2 типу, мучниця звичайна, аргінін, гіпоглікемічна діяАнотація
Вступ. В останні десятиліття цукровий діабет 2 типу став однією з провідних причин смерті в усьому світі. Результати ряду досліджень підтвердили причинно-наслідковий зв’язок між розвитком інсулінорезистентності (ІР) і цим захворюванням. Водночас традиційно і протягом багатьох років рослини або речовини, виділені з них, використовують для лікування цукрового діабету 2 типу та корекції його ускладнень.
Мета дослідження – з’ясувати вплив поліфенольного спиртового екстракту з листя мучниці звичайної, який збагачено аргініном, на толерантність до глюкози і метаболізм ліпідів при експериментальній інсулінорезистентності в щурів.
Методи дослідження. Експеримент проведено на дорослих щурах-альбіносах. Було використано різні моделі інсулінорезистентності, такі, як щоденне внутрішньочеревне введення дексаметазону і дієта, збагачена фруктозою. Для корекції перорально вводили поліфенольний спиртовий екстракт та поліфенольний спиртовий екстракт з додаванням аргініну. Інсулінорезистентність підтверджували шляхом вимірювання рівня імунореактивного інсуліну та рівня глюкози в плазмі крові. Після закінчення експерименту у відібраних зразках сироватки крові визначали показники ліпідного профілю. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою програми STATISTICA (StatSoftInc., США, версія 6.0).
Результати й обговорення. Дієта з високим вмістом фруктози протягом 7-ми тижнів викликала резистентність до інсуліну в щурів. Також спостерігали збільшений рівень триацилгліцеролів, вільних жирних кислот і холестеролу. Щоденні ін’єкції дексаметазону, які підтримували рівень гормону протягом 5-ти тижнів, зумовили розвиток резистентності до інсуліну. При інсулінорезистентності, яка була індукована гормонами, рівень вільних жирних кислот і триацилгліцеролів також був підвищений, однак концентрація в плазмі крові холестеролу достовірно не змінювалась. Поліфенольний спиртовий екстракт та поліфенольний спиртовий екстракт з додаванням аргініну покращували чутливість клітин до інсуліну в експериментальних ІР-моделях. Водночас поліфенольний спиртовий екстракт з додаванням аргініну мав більш виражену нормалізуючу дію на досліджувані ліпідні показники.
Висновок. Результати нашого експерименту свідчать про те, що аргінін може бути потенційно перспективним протидіабетичним засобом.