КОНСТЕЛЯЦІЯ БІОХІМІЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ МАРКЕРІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАНІЗМУ ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА З РІВНЯМИ СИСТОЛІЧНОГО І ДІАСТОЛІЧНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА МОЖЛИВІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ПРОЦЕСІ РЕАБІЛІТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2019.v0.i1.10013Ключові слова:
інфаркт міокарда, коморбідна патологія, артеріальна гіпертензія, кардіореабілітаціяАнотація
Вступ. Надання повноцінної медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда (ІМ) з коморбідною патологією (КП) на фоні артеріальної гіпертензії залишається складною медичною проблемою, якої на сьогодні не вирішено.
Мета дослідження – вивчити особливості клінічного перебігу інфаркту міокарда з коморбідною патологією залежно від рівнів систолічного та діастолічного артеріального тиску, виявити ранні маркерні й лімітуючі параметри функціональних показників організму та стратифікаційні ризики для контролю за ефективністю реабілітаційного процесу в цієї категорії пацієнтів.
Методи дослідження. Обстежено 371 хворого на інфаркт міокарда віком (66,2±10,4) року. В 93,8 % обстежених було виявлено супутню патологію. Вивчено основні функціональні показники стану організму хворого на ІМ з КП та їх зв’язок із систолічним (САТ) і діастолічним артеріальним тиском (ДАТ), а також з показниками толерантності до фізичного навантаження.
Результати й обговорення. Було встановлено пряму кореляцію між рівнями САТ у гострий період ІМ та тривалістю анамнезу артеріальної гіпертензії (r=0,130; P=0,040), товщиною задньої стінки лівого шлуночка (r=0,189; P<0,001), фракцією викиду лівого шлуночка (r=0,275; P<0,0001) і розміром аорти (r=0,228; P<0,0001). Існував також достовірий прямий зв’язок між рівнями ДАТ і товщиною задньої стінки лівого шлуночка (r=0,130; P=0,022), розміром аорти (r=0,172; P=0,002), розміром лівого передсердя (r=0,188; P=0,001), фракцією викиду лівого шлуночка (r=0,210; P<0,001), а також рівнями креатиніну крові (r=0,119; P=0,023). Виявлений достовірний обернений зв’язок між рівнями САТ/ДАТ і пароксизмом фібриляції передсердь, кардіогенним шоком, набряком легень та аневризмою лівого шлуночка може свідчити про виснаження гемодинамічних резервів, знижених внаслідок гострого ішемічного ушкодження міокарда.
Висновки. Показники САТ/ДАТ у гострий період ІМ є ранніми прогностичними маркерами біохімічних, морфологічних та гемодинамічних змін у хворих на ІМ з КП, адекватно відображають загальний функціональний стан пацієнта і серцево-судинні ризики, тому їх необхідно моніторувати в процесі реабілітації. Рівень креатиніну в таких пацієнтів має достовірний прямий зв’язок з показниками ДАТ у гострий період ІМ та морфологічними змінами серцевого м’яза, тому його можна успішно використовувати як маркер системного гемодинамічного контролю на етапах кардіореабілітації.
Посилання
World Health Organization: WHO. Retrieved from: https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/cardiovascular-diseases-(cvds).
Mozaffarian, D., Benjamin, E.J., Go, A.S., Arnett, D.K., Blaha, M.J., & Cushman, M. (2016). Heart disease and stroke statistics–2016 update: a report from the American Heart Association. Circulation, 133 (4), e38-e360.
Townsend, N., Nichols, M. Scarborough, P. & Rayner, M. (2015). Cardiovascular disease in Europe – epidemiological update 2015. Eur. Heart J., 36, 2696-2705.
Diachuk, D.D., Moroz, H.Z., Hidzynska, I.M., & Lasytsya, T.S. (2018). Poshyrenist faktoriv ryzyku sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan v Ukraini: suchasnyi pohliad na problemu [Prevalence of risk factors for cardiovascular diseases in Ukraine: a modern view of the problem]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal – Ukrainian Cardiology Journal, 1, 91-101 [in Ukrainian]. URL: http://journal.ukrcardio.org/wp-content/uploads/2018/01/10_1_2018.pdf [in Ukrainian].
Pedrinelli, R., Ballo, P., Fiorentini, C., Denti, S., Galderisi, M., Ganau, A., … & Zacà, V. (2012). Hypertension and acute myocardial infarction : an overview. J. Cardiovasc. Med. (Hagerstown), 13 (3), 194-202. Retrieved from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/22317927. doi:10.2459/JCM.0b013e3283511ee2.
Hall, M., Dondo, T.B., Yan, A.T., Mamas, M.A., Timmis, A.D., Deanfield, J.E., … & Gale, C.P. (2018). Multimorbidity and survival for patients with acute myocardial infarction in England and Wales: Latent class analysis of a nationwide population-based cohort. PLoS Med., 15 (3), e1002501. doi:10.1371/journal.pmed.1002501.
Ibanez, B., James, S., Agewall, S., Antunes, M.J., Bucciarelli-Ducci, C., Bueno, H., … & Goudevenos, J.A. (2018). 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal, 39, 2, 119-177. Retrieved from: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx393
Roffi, M., Patrono, C., Collet, J.-Ph., Mueller, Ch., Valgimigli, M., Andreotti, F., … & Chew, D.P. (2016). 2015 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation: Task Force for the Management of Acute Coronary Syndromes in Patients Presenting without Persistent ST-Segment Elevation of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal, 37, 3, 267-315. Retrieved from: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv320
Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrenoi, pervynnoi, vtorynnoi, tretynnoi medychnoi dopomohy ta medychnoi reabilitatsii “Hostryi koronarnyi syndrom bez elevatsii sehmenta ST” [Unified clinical protocol for emergency, primary, secondary, tertiary care and medical rehabilitation "Acute coronary syndrome without ST segment elevation"]. Retrieved from: http://www.webcardio.org/unifikovanyj-klinichnyj-protokol-ekstrenoji-pervynnoji-vtorynnoji-tretynnoji-medychnoji-dopomoghy-ta-medychnoji-reabilitatsiji-ghostryj-koronarnyj-syndrom-bez-elevatsiji-seghmenta-st.aspx
Charlson, M.E., Pompei, P., & Ales, H.L. (1987). A new method of classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies: Development and validation. Journal Chronic Disease, 40, 373-383.
Shved, M.I., & Levytska, L.V. (2018). Pidkhody do otsinky ryzykiv ta funktsionalnykh rezerviv sertsevo-sudynnoi systemy u khvorykh na infarkt miokarda z komorbidnoiu patolohiieiu, yaki perebuvaiut u hostromu periodi kardioreabilitatsii [Approaches to the assessment of the risks and functional reserves of the cardiovascular system in patients with myocardial infarction with comorbid pathology, who are in the acute period of cardio-rehabilitation]. Svit medytsyny ta biolohii – World of Medicine and Biology, 4 (66), 124-130 [in Ukrainian].
Bellet, R.N., Francis, R., Jacob, J.S., Healy, K.M., Bartlett, H.J., Adams, H.J., & Morris, M. (2011). Repeated six-minute walk tests for outcome measurement and exercise prescription in outpatient cardiac rehabilitation: a longitudinal study. Arch. Phys. Med. Rehabil., 92 (9), 1388-1394.
Utkin, V.A. (2009). Metodicheskiie aspekty matematiko-statisticheskogo analiza meditsinskikh dannykh Chast 2. Atributivnaia statistika v meditsinskikh issledovaniyakh [Methodological aspects of the mathematical-statistical analysis of medical data Part 2. Attributive statistics in medical research]. Meditsinskiy vestnik Severnogo Kavkaza – Medical Journal of the North Caucasus, 3 (15), 70-75.
Pett, M.A. (1997). Nonparametric statistics for health care research: Statistics for small samples and unusual distributions. Thousand Oaks. CA: Sage Publications.
Zhao, H., Jiang, Y.F., Zhou, X.C., Yao, L., Chen, J., Wang, D., & Fu, D.Y. (2017). An effective indicator in predicting cardiovascular events: urine albumin to creatinine ratio. Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci., 21 (14), 3290-3295.
Rashid, M., Kwok, C.S., Gale, C.P., Doherty, P., Olier, I., & Sperrin, M. (2017). Impact of co-morbid burden on mortality in patients with coronary heart disease, heart failure and cerebrovascular accident: a systematic review and meta-analysis. Eur. Heart J. Qual. Care Clin. Outcomes, 3 (1), 20-36.
Barnett, K., Mercer, S.W., Norbury, M., Watt, G., Wyke, S., & Guthrie, B. (2012). Epidemiology of multimorbidity and implications for health care, research, and medical education: a cross-sectional study. Lancet, 380 (9836), 37-43.
Shved, M., Tsuglevych, L., Kyrychok, I., Levytska, L., Boiko, T., & Kitsak, Y. (2017). Cardio-rehabilitation peculiarities and correction of violations of systolic, diastolic function and heart rate variability in patients with acute coronary syndrome and coronary artery revascularization. Georgian Medical News, 265, 46-53.
Verdecchia, P., Reboldi, G., Angeli, F., Trimarco, B., Mancia, G., Pogue, J., … & Yusuf, S. (2015). Systolic and diastolic blood pressure changes in relation with myocardial infarction and stroke in patients with coronary artery disease. Hypertension, 65 (1), 108-114. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.114.04310.
Roth, D., Van Tulder, R., Heidinger, B., Herkner, H., Schreiber, W., & Havel, C. (2015). Admission blood pressure and 1-year mortality in acute myocardial infarction. Int. J. Clin. Pract., 69 (8), 812-819. doi:10.1111/ijcp.12588.
Ferreira, J.P., Duarte, K., Pfeffer, M.A., McMurray, J.J.V., Pitt, B., Dickstein, K., … & Rossignol, P. (2018). Association between mean systolic and diastolic blood pressure throughout the follow-up and cardiovascular events in acute myocardial infarction patients with systolic dysfunction and/or heart failure: an analysis from the High-Risk Myocardial Infarction Database Initiative. Eur. J. Heart Fail, 20 (2), 323-331. doi: 10.1002/ejhf.1131.
Sola, M., Venkatesh, K., Caughey, M., Rayson, R., Dai, X., Stouffer, G.A., & Yeung, M. (2017). Ratio of systolic blood pressure to left ventricular end-diastolic pressure at the time of primary percutaneous coronary intervention predicts in-hospital mortality in patients with ST-elevation myocardial infarction. Catheter Cardiovasc. Interv., 90 (3), 389-395. doi:10.1002/ccd.26963.
Ndrepepa, G., Cassese, S., Emmer, M., Mayer, K., Kufner, S., Xhepa, E., … & Kastrati, A. (2018). Relation of ratio of left ventricular ejection fraction to left ventricular end-diastolic pressure to long-term prognosis after ST-segment elevation acute myocardial infarction. The American Journal of Cardiology, 123 (2), 199-205. DOI: 10.1016/j.amjcard.2018.10.007.
