СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ БРОНХОЛЕГЕНЕВОЇ ДИСПЛАЗІЇ У НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.1.9467Ключові слова:
бронхолегенева дисплазія, визначення, наслідки, патогенетичні механізми, профілактика, лікування, недоношеністьАнотація
БЛД залишається важливою причиною захворюваності і смертності глибоконедоношених немовлят, істотно впливаючи на кінцеві результати 'їх виходжування. Незважаючи на розвиток і сучасні досягнення перинатології, частота цього захворювання протягом останнього десятиріччя істотно не зменшилась. Упродовж останніх 40 років істотно змінились визначення, патогенез, патофізіологія, клінічний перебіг, діагностичні критерії, а також підходи до лікування БЛД. Після тривалого періоду інтенсивних і масштабних досліджень, спрямованих на вивчення причин і механізмів виникнення цієї проблеми, а також розробку методів профілактики і лікування, відомі лише декілька безпечних і ефективних втручань, які можуть запобігти розвиткові або дієво лікувати БЛД. Залишається актуальним проведення нових досліджень, спрямованих на подальше вивчення патогенезу цього захворювання і розробку ефективних профілактичних і лікувальних заходів.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).