АСПЕКТИ ПАТОГЕНЕЗУ ТА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ПАТОЛОГІЇ ШКІРИ У ЖІНОК РАННЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2026.1.16382Ключові слова:
порушення менструального циклу, гіперандрогенія, патологія шкіри, рецептори андрогенів, жінки репродуктивного вікуАнотація
Мета дослідження – встановити взаємозв’язки між розладами менструального циклу, гормональним профілем та дерматологічними проявами у жінок раннього репродуктивного віку з метою формування прогностичної моделі зазначених порушень та адекватної терапевтичної відповіді.
Матеріали та методи. У дослідження було включено 120 жінок раннього репродуктивного віку (18–35 років), яких залежно від клінічних та гормональних характеристик розподілено на три групи: І група (n=45) – жінки з порушенням менструального циклу та клінічними ознаками гіперандрогенії (акне, гірсутизм, себорея); ІІ група (n=45) – жінки з порушенням менструального циклу без клінічних ознак гіперандрогенії, але з іншими дерматологічними проявами (алопеція, ксероз, атопічний дерматит); контрольна група (n=30) – жінки з регулярним менструальним циклом без патології шкіри. Проводили визначення гормонального профілю, дерматологічне обстеження, що включало дерматоскопію та фотометрію шкіри. Ступінь гірсутизму оцінювали за індексом Феррімана – Голлвея. Для оцінки тканинної чутливості виконували імуногістохімічне дослідження експресії рецепторів андрогенів у шкірі. Статистичну обробку проводили з використанням методів описової статистики, кореляційного аналізу (r), критерію Стьюдента; достовірними вважали результати при p<0,05.
Результати дослідження та їх обговорення. У пацієнток І групи встановлено достовірне підвищення рівнів загального тестостерону та дегідроепіандростерону сульфату на тлі зниження глобуліну, що зв’язує статеві стероїди. Вираження акне та гірсутизму позитивно корелювало з індексом вільних андрогенів та показником Феррімана – Голлвея. У пацієнток ІІ групи системна гіперандрогенія була мінімальною або відсутньою, однак імуногістохімічно визначали підвищену експресію рецепторів андрогенів у шкірі, що свідчить про переважання локальних механізмів патогенезу. Отримані результати підтверджують, що дерматологічні прояви у жінок із порушенням менструального циклу зумовлені не лише рівнем циркулюючих андрогенів, але й чутливістю тканин-мішеней. Це пояснює клінічну варіабельність симптомів та необхідність індивідуалізації лікувальних стратегій з урахуванням гормонального і рецепторного профілів.
Висновки. Порушення менструального циклу в жінок раннього репродуктивного віку тісно асоціюються із гормонозалежною патологією шкіри. Тип і вираження дерматологічних проявів залежать як від рівня андрогенів, так і від локальної експресії рецепторів андрогенів. Комплексний міждисциплінарний підхід дозволяє підвищити ефективність діагностики та лікування.
Посилання
1. Azziz, R., Carmina, E., Chen, Z., Dunaif, A., Laven, J. S., Legro, R. S., et al. (2023). Polycystic ovary syndrome. Nature Reviews Disease Primers, 9(1), 12. https://doi.org/10.1038/s41572-023-00417-5
2. Escobar-Morreale, H. F. (2024). Polycystic ovary syndrome: Definition, aetiology, diagnosis and treatment. Nature Reviews Endocrinology, 20(1), 35–51. https://doi.org/10.1038/s41574-023-00977-6
3. Carmina, E., & Stanczyk, F. Z. (2022). Androgen excess disorders in women: Pathophysiology and management. Endocrine Reviews, 43(3), 421–448. https://doi.org/10.1210/endrev/bnab037
4. Rosenfield, R. L., & Ehrmann, D. A. (2021). The pathogenesis of polycystic ovary syndrome: The hypothesis of PCOS as functional ovarian hyperandrogenism revisited. Endocrine Reviews, 42(3), 331–358. https://doi.org/10.1210/endrev/bnaa032
5. Trüeb, R. M., & Rezende, H. D. (2023). Androgenetic alopecia and hyperandrogenism in women. Dermatologic Clinics, 41(1), 45–57. https://doi.org/10.1016/j.det.2022.08.005
6. Augustin, M., Kirsten, N., Körber, A., et al. (2019). Prevalence, predictors and comorbidity of dry skin in the general population. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology, 33(1), 147–150. https://doi.org/10.1111/jdv.15157
7. Thiboutot, D., Dréno, B., Abanmi, A., Alexis, A. F., Araviiskaia, E., Barona Cabal, M. I., et al. (2024). Practical management of acne for clinicians: An international consensus. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology, 38(2), 219–231. https://doi.org/10.1111/jdv.19508
8. Ibáñez, L., Oberfield, S. E., Witchel, S., Auchus, R. J., Chang, R. J., Codner, E., et al. (2020). An international consensus update on polycystic ovary syndrome in adolescents. Hormone Research in Paediatrics, 93(2), 71–90. https://doi.org/10.1159/000509047
9. Zouboulis, C. C., Jourdan, E., & Picardo, M. (2021). Acne is an inflammatory disease and alterations of sebum composition initiate acne lesions. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology, 35(1), 67–74. https://doi.org/10.1111/jdv.16978
10. Ding, Y., He, J., Wang, Y., Zhao, Y., & Chen, Z. J. (2022). Androgen receptor signaling in female reproductive and metabolic disorders. Frontiers in Endocrinology, 13, 879523. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.879523
11. Rocha, M. A., Bagatin, E., & Machado, M. C. (2020). Adult female acne: A guide to clinical practice. Anais Brasileiros de Dermatologia, 95(6), 693–703. https://doi.org/10.1016/j.abd.2020.08.002
12. Romanenko, T. H., Ihnatyuk, T. M., & Molchanova, O. O. (2020). Suchasne likuvannya hiperandrohennykh staniv u zhinok reproduktyvnoho viku [Modern treatment of hyperandrogenic conditions in women of reproductive age]. Zdorovʺya Zhinky (Women's Health), 5–6(151–152), 66–71. https://doi.org/10.15574/HW.2020.151-152.66
13. Reznichenko, N. Yu., Reznichenko, H. I., Smiyan, S. A., & Reznichenko, Yu. H. (2023). Seboreynyy dermatyt: unikalʹni mozhlyvosti vitaminoterapiyi [Seborrheic dermatitis: Unique possibilities of vitamin therapy]. Ukrainian Journal of Dermatology, Venereology, Cosmetology, 2(89), 18–26. https://doi.org/10.30978/UJDVK2023-2-18
14. Reznichenko, N. Yu., & Reznichenko, H. I. (2024). Akne – kompleksnyy pidkhid u vyrishenni problemy [Acne: A comprehensive approach to solving the problem]. Ukrainian Medical Journal, 5(163), 1–7. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.163.256053
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Владислав Новік, Ірина Нікітіна, Світлана Герасименко, Тетяна Бабар
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
